Справа № 528/818/16-к Номер провадження 11-кп/814/47/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категоріяч.2 ст. 185 КК України
24 жовтня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтави матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 13 березня 2017 року, -
Цим вироком :
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня-технічна, працюючого охоронцем магазину «Фуршет» в м. Києві, раніше судимого:
-10.09.2015 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. 75 КК України.
визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком Гребініквського районного суду Полтавської області від 10.09.2015 року та остаточно визначено до відбування 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_10 визнаний винним та засуджений за те, що 5.12.2015 року близько 3 год. 00 хв., шляхом вільного доступу проник на територію господарства потерпілого ОСОБА_9 , розташованого по АДРЕСА_2 , звідки повторно, таємно, викрав з автомобіля марки ЗАЗ Таврія д.н.з. НОМЕР_1 акумулятор «Варта50ам» вартістю згаяно висновку товарознавчої експертизи № Л/2806/4 від 28.06.2016 року - 560 грн., чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не оспорюючи доведеність вини та фактичні обставини справи, просить вирок суду щодо нього змінити шляхом пом'якшення призначеного покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
При цьому вказує, що судом при призначені покарання не було враховано обставини, які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпеки, зокрема щире каяття, позитивну характеристику, наявність постійного місця проживання, те, що його батько має інвалідність та його цивільна дружина вагітна, а він має захворювання у виді нападів епілепсії.
Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 , та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали доповнення до апеляційної скарги та просили застосувати ч.5 ст. 72 КК України, заперечення прокурора, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 , у вчиненні злочину за який він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку доказів і є правильними.
Фактичні обставини справи в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому колегія судді виходить з того, що було встановлено місцевим судом.
У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 185 КК України.
При обранні покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції відповідно до загальних засад призначення покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який негативно характеризується, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, вчинив злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема і ті, на які посилається апелянт в своїй апеляції - визнання вини, щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин і призначив покарання, яке є мінімальним за своїм розміром в межах санкції статті обвинувачення.
На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_8 покарання, відповідає вимогам ст. 65 КПК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
При цьому, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 Про практику призначення судами кримінального покарання (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) вбачається, що частиною 2 ст. 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту ч. 3 ст. 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
За таких обставин, враховуючи, що даний злочин ОСОБА_8 вчинив в період іспитового строку за вироком Гребінківського районного суду від 10.09.2015 року, колегія суддів вважає за неможливе застосування до нього повторно положень ст. 75 КК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вирок суду законним і обґрунтованим і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 13 березня 2017 року щодо нього - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4