Справа № 367/6372/17
Провадження по справі № 1-кп/367/54/2018
Іменем України
30 жовтня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинувачених: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12012100200000077 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження внесене по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою строком на 60 днів, відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , який спливає 01.11.2018р.. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого кримінального злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 , якого підтримали обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 заперечували проти продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили змінити запобіжні заходи обвинуваченим на більш м'які, оскільки прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України на які він посилається у клопотанні, та обвинувачені вже тривалий час перебувають під вартою.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 заперечували проти клопотання прокурора продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м'який, оскільки прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України на які він посилається у клопотанні, та обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинуваченим судом було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 01.11.2018р..
Суд заслухавши клопотання прокурора, думки захисників та обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний під час досудового розслідування обвинуваченим у відповідності до вимог ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду справи судом не відпали.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_9 , як особа раніше судима, судимість не знята та не погашена, та ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , як особи, які раніше притягались до кримінальної відповідальності, в теперішній час обвинувачуються у вчиненні за попередньою змовою, злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, провину у пред'явленому обвинуваченні вони не визнають, колегія суддів проходить до висновку, про наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені перебуваючи на волі можуть переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази свідків, понятих, які ще не допитувались у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд не приймає доводи захисників та обвинувачених, про можливість заміни обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки вони не спростовують доводи прокурора про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Одночасно використовуючи ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді.
Крім того, загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у п. 79 правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, який і вбачає суд із розгляду даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ..
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Суд не може прийняти доводи сторони захисту з приводу того, що застосовування до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним, та що обвинуваченим може бути обраний більш м'який запобіжний захід такий як, домашній арешт за місцем проживання, оскільки ризики наведені прокурором заслуговують на увагу, а наявність місця проживання у обвинувачених не є гарантією виконання ними своїх процесуальних обов'язків та запобіганню спробам переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази свідків, понятих, які ще не допитувались у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи доводи учасників кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обов'язків, у зв'язку з чим вважає, що є достатні підстави для продовження строку застосування до них такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою становить 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 199, 331 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Початок строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 30.10.2018 року по 28.12.2018 року, включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Початок строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 30.10.2018 року по 28.12.2018 року, включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Початок строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 30.10.2018 року по 28.12.2018 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3