Справа № 369/4344/17
Провадження № 2/369/685/18
Іменем України
25.09.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
за участі секретаря Головатюк В.В.
представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, -
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з названим позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 20 січня 2017 року сталась ДТП. Винним у даній пригоді було визнано відповідача ОСОБА_2 У результаті ДТП автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1, було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 434 692,24 грн. На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Провідна». Ліміт відповідальності страховика становить 100 000 грн. Страховою компанією було прийнято рішення про виплату та виплачено йому страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн. Разом з тим, розмір матеріального збитку перевищує дану суму, тому непокриту страховим відшкодуванням шкоду має відшкодувати відповідач по справі, а саме в розмірі 334 692,24 грн.
Також ним понесені витрати по сплаті спеціалісту за складений звіт в розмірі 2500 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 374,93 грн., тому відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний їх відшкодувати у повному обсязі.
У добровільному порядку відповідачі відмовляються відшкодувати завдані збитки.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь за завдану матеріальну шкоду - 334 692,24 грн., витрати по сплаті спеціалісту за складений звіт в розмірі 2500 грн., судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Просили суд задоволити позов.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. У наданий судом час, в тому числі до початку розгляду справи по суті, письмовий відзив до суду не надав, не заявив клопотань про витребування/надання доказів, не вказав причини неможливості подання доказів, враховуючи строки розгляду справи. 24 вересня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, оскільки він фізично буде відсутній в м.Києві. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин відкладення судового засідання не надав, не вказав причини неявки, які б могли бути визнані судом поважними. За таких обставин, враховуючи строки розгляду справи, можливість подання сторонами будь-яких доказів, суд розглянув справу без участі відповідача на підставі наданих сторонами доказів.
У судове засідання представник ПрАТ СК «Провідна» не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що 20 січня 2017 року близько 12 год. 10 хв. на перехресті вулиць Толстого та Миру в с. Софіївська Борщагівка водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав перевагу в русі автомобілю Wolkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_6, який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення з Wolkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_6, внаслідок чого автомобіль Wolkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3, відкинуло на автомобіль Land Rover д.н.з. НОМЕР_7. Внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження.
Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.16.11 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року: за ч. 4 статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.
За ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню.
Дана постанова не оскаржувалась.
З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля Wolkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_6, є ОСОБА_1.
З поданого звіту про визначення вартості матеріального збитку №13949 від 24 лютого 2017 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Wolkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_6, внаслідок його пошкодження становить 434 692,24 грн.
За проведення даного звіту ОСОБА_1 було сплачено 2500 грн., що підтверджено відповідною квитанцією.
Так відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За клопотанням відповідача було проведено судову експертизу, призначеної ухвалою суду від 25 січня 2018 року.
05 липня 2018 року до суду надійшов висновок експерта КНДІСЕ №3603/18-54 від 26 червня 2018 року. Згідно даного висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Wolkswagen Passat державний номерний знак, НОМЕР_6 Wolkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_6, внаслідок ДТП, яка сталась 20 січня 2017 року, станом на день ДТП, склала 449 018,26 грн.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Частиною другою статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.
При визначенні розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу Wolkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_6, суд приймає до уваги висновки судового експерта. Так, даний висновок складений з врахуванням наявного звіту іншого спеціалісту, експерта було попереджено про кримінальну відповідальність. Будь-яких заперечень відповідача проти висновків експерта та спеціаліста матеріали справи не містять. Також відсутні докази щодо неповноти, неточності, невідповідності та які б спростовували висновки. Суд враховує, що при призначенні експертизи кожна із сторін мала право поставити запитання, які на їх думку, є важливими для встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вартість матеріального збитку власнику автомобіля Wolkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_6, складає 449 018,26 грн.
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до вимог п. 1.4. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
За вимогами п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
За правилами п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Wolkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3,була застрахована в ПрАТ СК «Провідна». За даним договором ліміт відповідальності страховика становить 100 000 грн., франшиза - 0 грн.
З матеріалів справи встановлено, що ПрАТ СК «Провідна» виплатило страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн. Дана обставина також не заперечувалась сторонами при розгляді справи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлюють такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до положень п. 1.12. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За правилами ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та вимог п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440, 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно з вимогами п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до вимог п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди також додаються витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Оскільки страхове відшкодування не покриває завданий збиток, тому відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний у повному обсязі відшкодувати завдані його неправомірними діями збитки. Враховуючи межі позовних вимог ОСОБА_1, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути завдану матеріальну шкоду в розмірі 334 692,24 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що крім завданого матеріального збитку транспортному засобу, він також поніс витрати за проведене дослідження для визначення матеріального збитку в розмірі 2500 грн. На підтвердження даних доводів позивач надав квитанцію на підтвердження сплати послуг в розмірі 2500 грн.. Разом з тим, при визначення матеріального збитку суд врахував висновок експерта, тому вимоги в цій частині щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат не підлягають задоволенню.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3374,93 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені, тому понесені судові витрати підлягають також стягненню з відповідача ОСОБА_2 пропорційно в розмірі 3346,92 грн.
Керуючись п.п. 4, 6, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки», п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.п. 1.4., 1.7., 1.12. ст. 1, ст. 6, п. 12.1. ст. 12, п. 22.1. ст. 22, ст.ст. 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 16, ст. ст. 22, 979, 1187, п. 1 ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 1190, ст.ст. 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 334 692,24 грн. (триста тридцять чотири тисячі шістсот дев'яносто дві грн. 24 коп.) та судовий збір в розмірі 3346,92 грн. (три тисячі триста сорок шість грн. 92 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4.
Інформація про відповідача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5.
Повний текс рішення виготовлено 05 жовтня 2018 року.
Суддя Н.С.Пінкевич