Справа № 686/21407/18
26 жовтня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
у складі: головуючого судді -Козак О.В.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції в якому просив скасувати постанову серії НК № 420917 від 02.09.2018 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити, в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 02 вересня 2018 року він, керуючи транспортним засобом марки MANTGAр.н. НОМЕР_2 з причепом PNR-15 р.н.НОМЕР_3, вирушив з с.Одноробівка Золочівського району Харківської області до с.Товсте Заліщицького району Тернопільської області. Рухаючись по автомобільній дорозі М-03, де приблизно о 15 год. 25 хв. на 471 км. його зупинив інспектор роти №6 батальйону №3 УПП в Харківській області. Поліцейський звинуватив його в тому, що він, нібито, віз вантаж, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів. Як наслідок відносно нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 02.09.2018 року серії НК №389219, в якій стверджується, що «ОСОБА_1 02.09.2018 року 15год 25хв. на а/д М-03 на 471 км керуючи ТЗ та транспортуючи причіп, перевозив великогабаритний вантаж, без дозволу органів Нац. поліції, чим порушив п.22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП». У зв'язку з цим, до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн. Після чого, інспектор дозволив та не перешкоджав йому рухатися далі за маршрутом та повідомив, що протягом всього маршруту його вже ніхто не притягне до відповідальності за це адміністративне правопорушення.
Однак, на автомобільній дорозі М-03 на 439 км. о 16 год. 18 хв. його вдруге зупинив інспектор роти №6 батальйону №3 УПП в Харківській області, який звинуватив його в тому, що він, нібито віз вантаж, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів. Як наслідок, поліцейський виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення від 02.09.2018 року серії НК № 389104 за порушення п.22.5 ПДР, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, якою до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн. Після чого, інспектор дозволив йому рухатися далі за маршрутом та повідомив, що протягом всього маршруту його вже ніхто не притягне до відповідальності за це адміністративне правопорушення.
Проте, незважаючи на це, на автомобільній дорозі М-03 на 395 км. його було втретє зупинено інспектором роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП, який знову звинуватив його в тому, що він, нібито віз вантаж, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів. Як наслідок, поліцейський виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення від 02.09.2018 року серії НК №420917 за порушення п.22.5 ПДР, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, якою до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн. Після чого, інспектор дозволив йому рухатися далі за маршрутом та повідомив, що протягом всього маршруту його вже ніхто не притягне до відповідальності за це адміністративне правопорушення.
Таким чином, в процесі виконання перевезення його тричі притягли до відповідальності згідно ст.132-1 КУпАП, а тому він не може погодитись з цим по наступних підставах.
Він працює водієм вантажного автомобіля на ПП «Транс-Авто-Д». В вересні 2018 року здійснюючи перевезення по території України, отримав вказівку завантаження вантажу в с.Одноробівка Золочівського району Харківської області. 02.09.2018 року на його транспортний засіб було завантажено вантаж - оприскувач XariSTS 12 та повідомили, що габаритні та вагові розміри вантажу, відповідають діючому законодавству. При зупинці інспектором роти №6 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП було встановлено, що ширина вантажу, що перевозився на думку відповідача становила більш ніж 2,6м, а саме невідомо, за що на нього було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 02.09.2018р. серії НК №389219. Так як перевірити справжність цього твердження він не мав можливості, так як вимірювання проводилося не кваліфікованими працівниками Укртрансбезпеки та не сертифікованим обладнанням, крім того на частину маршруту, по якому на вимогу Замовника він змушений був їхати, він дійсно не мав відповідного дозволу, тому оплатив штраф в сумі 510грн. по постанові від 02.09.2018р. серії НК №389219, згідно квитанції від 11.09.2018 року.
Інспектор роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Дикий В.О. його неправомірно притягнув до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді 510грн. повторно. Стаття 61 Конституції України, забороняє притягати фізичну особу двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у п.4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Згідно ч.1 ст.265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, ст.132-1 Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджаєх дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлений у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристрої. Тобто подальший рух таких транспортних засобів категорично заборонено.
Підставою для прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується, слугувало те, що він керуючи транспортним засобом рухався на думку відповідача з порушенням правил перевезення великогабаритних транспортних засобів, чим порушив п.22.5 ПДР. Таким чином, позивач вважає неправомірним повторне притягнення його до адміністративної відповідальності за одне і теж правопорушення, так як після складання вищезазначених постанов у справі про адміністративне правопорушення, якими його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-2 КУпАП, він продовжив перевезення великогабаритного вантажу, але без тимчасового затримання транспортного засобу.
В оскаржуваній постанові відсутні докази того, що позивача було попереджено про подальшу заборону руху або його затриання у встановленому Законом порядку.
Позивач вважає, що дії інспектора роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП щодо винесення постанови серії НК № 420917 від 02.09.2018 року незаконними, а постанову таку, що підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 420917 від 02.09.2018 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, в позовній заяві представник зазначив про розгляд справи за його відсутності. У поданій відповіді на відзив представник позивача зазначив, що до позовної заяви позивач долучив копію постанови серії НК № 420917 від 02.09.2018 року, в якій на другій стороні немає ніяких записів, що свідчить, що працівники УПП в Полтавській області ДПП, лише після складання постанови занесли іншу фразу про подальшу заборону руху, на яку вони посилаються у відзиві. Таким чином це не може бути належним доказом, так як постанова складається в двох екземплярах, які повинні бути однаковими.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, розгляд справи провести без його участі. Також зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим, тому повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач своїми діями посягав на безпеку дорожнього руху, а саме перевозив великогабаритний вантаж, ширина якого склала 3,4 м., без відповідного узгодження з органами національної поліції, чим порушив п.22.5 ПДР України за, що передбачена відповідальність ст.132-1 КУпАП. На місці розгляду справи позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його підписом на зворотньому боці оскаржуваної постанови. Посилання позивача щодо того, що у оскаржуваній постанові відсутні докази того, що його було попереджено про подальшу заборону руху є необґрунтованими. У зв'язку з тим, що на зворотній стороні вищевказаної постанови міститься відмітка про подальшу заборону руху, та стоїть підпис позивача про ознайомлення. Таким чином, позивач був попереджений про подальшу заборону руху, але свідомо продовжив свій рух далі. Час та місце вчинення правопорушення є обов'язковою складовою об'єктивної сторони вчиненого проступку, а оскільки час та місце вчинених ОСОБА_1 правопорушень не співпадають, то можна дійти висновку, що ним було вчинено два різних правопорушення. Отже, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення дотримано всі вимоги чинного законодавства України, а позовні вимоги є безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови серії НК № 389219 від 02.09.2018р. в 15:25 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MANTGA 24.430 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом TAD РNR-15 д.н.з. НОМЕР_3 на автодорози М-03 471км., здійснював перевезення великогабаритного вантажу без дозволу органів Національної поліції, чим порушив п.22.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн.
Накладений даною постановою штраф, в сумі 510 грн. позивач сплатив, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1130286113.1 від 11.09.2018р..
Згідно постанови серії НК № 389104 від 02.09.2018р. в 16:18 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MANTGA 24.430 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом TAD РNR-15 д.н.з. НОМЕР_3 на автодорози М-03 439км., здійснював перевезення великогабаритного вантажу ширина якого складала 3.4м., немаючи дозволу на перевезення такого вантажу, чим порушив п.22.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн.
Згідно постанови серії НК № 420917 від 02.09.2018 року, яку позивач оскаржує, його втретє було притягнуто до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, а саме за те, що він 02.09.2018р. керуючи транспортним засобом MANTGA 24.430 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом TAD РNR-15 д.н.з. НОМЕР_3 на автодорози Київ-Харьків 395км., здійснював перевезення великогабаритного вантажу ширина якого складала 3.4м., без узгодження з органами Національної поліції, чим порушив п.22.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 22.5 ПДР України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
У відповідності до ч.1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що габаритно-ваговий контроль -це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно з пунктом 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Пунктом 4 вказаних Правил визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" (далі Порядок № 879).
Згідно п.п.2,3 цього Порядку визначено, що: габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - це визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку № 879).
Пунктами 12 та 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Згідно п.п.18, 20, 21, 22 цього Порядку за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За приписами ч. 1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені зокрема ст.132-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів України визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 рудня 2008 року № 1102 затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, який визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення наспеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
З наведених норм права вбачається, що у разі неможливості усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, поліцейський проводить тимчасове затримання транспортного засобу, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто подальший рух таких транспортних засобів категорично заборонено.
За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з ч.ч.1, 2 ч. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до 2.42 ПДР України у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт. Проте, в матеріалах справи відсутній такий акт, складання якого передбачено вказаною нормою.
Позивач хоча і не оскаржував постанову серії НК № 389219 від 02.09.2018р, та сплатив призначений нею штраф, проте у позовній заяві вказав, що не міг перевірити твердження викладені у постанові, так як вимірювання проводилось не кваліфікованими працівниками та не сертифікованим обладнанням.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, на підставі яких було визначено, що вказаний вантаж перевищує габарити, визначені п.22.5 ПДР України, тобто в порушення вимог п. 18 Порядку № 879 не складно довідки за результатами здійснення контролю із зазначенням часу і місця. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, якими приладами здійснювалось вимірювання великогабаритного вантажу, що перевозив позивач та чи проводилась повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Наданий позивачем примірник постанови серія НК №420917 від 02.09.2018 року не містить будь-яких записів щодо заборони руху.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем п. 22.5. ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.132-1 КУпАП.
Окрім наведеного, позивач вважає неправомірним повторне притягнення його до адміністративної відповідальності за одне і теж правопорушення. Однак, слід зазначити, що після притягнення до адміністративної відповідальності позивач продовжив рух і в оскаржуваній постанові зазначено інше місце та час вчиненого правопорушення, ніж ті, що зазначені в постановах серії НК № 389219 від 02.09.2018р. та серії НК № 389104 від 02.09.2018р., а тому вказані доводи позивача суд вважає безпідставними.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, та підлягають задовленню.
Керуючись, ст.ст. 7, 9, 132-1, 251, 265-2, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії НК № 420917 від 02.09.2018 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.132-1КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого адміністративного апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, пошт.індекс: 29000, АДРЕСА_1).
Відповідач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (36008, м.Полтава, вул.Європейська, 164).
Суддя: