1Справа № 335/7852/18 2/335/2072/2018
23 жовтня 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Тимченко А.В., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за всі невикористанні дні щорічної відпустки,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за всі невикористанні дні щорічної відпустки, мотивуючи свої вимоги наступним.
У період з 20.03.2014 року по 08.06.2018 року позивач перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго». Під час знаходження у трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 39605,60 грн. 08.06.2018 року ОСОБА_1 звільнилася з товариства на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, згідно наказу №2470-к від 07.06.2018 року.
Посилаючись на те, що, при її звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести з позивачем повний розрахунок, однак цього не зробив, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 39605,60 коп.
Ухвалою судді від 11.07.2018 року, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
08.08.2018 року до суду від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов письмовий відзив на позовну заяву разом із довідкою про невиплачену заробітну плату позивачу.
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» розмір заборгованості із заробітної плати Позивача станом на 01.08.2018 року складає 39605,60 грн.
У судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені позивачем по тексту позовної заяви та відповідачем у своєму відзиві, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).
Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч.3 ст.38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Ч.1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 233 КЗпП України, частина 2, встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго» та була звільнена на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 2470-к від 07.06.2018 року.
Відповідно до наданої відповідачем до суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату за період вереснь 2017 року - червень 2018 року, ОСОБА_1 заробітну плату не отримувала у повному обсязі, у визначені законом строки.
Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.
Таким чином відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.
Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує зазначене.
Згідно довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» наданої відповідачем, станом на 01.08.2018 року розмір заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з вересня 2017 року по червень 2018 року складає 39605 грн. 60 коп.
Крім національного законодавства, право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.
Відповідно до ст. 1 даної Конвенції, метою цієї Конвенції є термін «заробітна плата», який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.
Відповідно до ст. 12 Конвенції, заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.
Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 47, 97, 115, 116, 233 КЗпП України, ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 76-81, 82, 137, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за всі невикористанні дні щорічної відпустки - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату, вихідну допомогу та грошову компенсацію за всі невикористанні дні щорічної відпустки у розмірі 39 605,60 (тридцять дев'ять тисяч шістсот п'ять гривень 60 коп.) без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Повне судове рішення складено 26 жовтня 2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя: І.А. Крамаренко