справа № 208/4316/18
провадження № 1-кс/208/2182/18
17 жовтня 2018 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області: ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката: ОСОБА_4 , заявника: ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 10 липня 2018 року по кримінальному провадженню № 12018040160001102 внесеного 07.07.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська звернувся ОСОБА_5 з клопотанням в якому просить скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 10 липня 2018 року по кримінальному провадженню № 12018040160001102 внесеного 07.07.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.07.2018 року по справі № 208/4316/18, в рамках кримінального провадження № 12018040160001102 від 07.07.2018 року з кваліфікацією за ч.1ст.286 КК України, накладено арешт на рухоме майно, а саме на транспортний засіб марки «Mitsubishi Carisma» н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає АДРЕСА_1 . Дана ухвала про арешт майна була винесена судом за клопотанням слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , заявник вважає накладений ухвалою суду від 10.07.2018 року по справі № 208/4316/18 арешт на рухоме майно незаконним, таким, що порушує його права, як власника вказаного майна, та підлягає скасуванню судом, враховуючи наступні обставини: 17.08.2018 року старшим слідчим СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018040160001102 від 07.07.2018 року з кваліфікацією за ч.1ст.286 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину в діях заявника, але до часу звернення до суду з цим клопотанням, заявникові не було повернути вилучений та арештований транспортний засіб.
Заявник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у клопотанні.
Адвокат ОСОБА_9 також в судовому засіданні просив клопотання заявника задовольнити та скасувати арешт з транспортного засобу.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.07.2018 року по справі № 208/4316/18, в рамках кримінального провадження № 12018040160001102 від 07.07.2018 року з кваліфікацією за ч.1ст.286 КК України, накладено арешт на рухоме майно, а саме на транспортний засіб марки «Mitsubishi Carisma» н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені доводи вказують на те, що 17.08.2018 року старшим слідчим СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018040160001102 від 07.07.2018 року з кваліфікацією за ч.1ст.286 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину в діях заявника, крім того відповідно до вимог ст. 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації, таким чином матеріали кримінального провадження не містять доказів що існує потреба в застосуванні арешту майна, яке належить заявнику, з моменту закриття кримінального провадження № 12018040160001102 від 07.07.2018 року з 17.08.2018р. по теперішній час належне заявнику майно знаходиться під арештом та продовжує перебувати не в його володінні та користуванні, тому є всі підстави для задоволення клопотання.
При постановленні ухвали про накладення арешту слідчим суддею встановлено, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів, та арештоване майно підпадає під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КПК України, міст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї ; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Коментована стаття закріплює загальні засади кримінального провадження, які у своїй основі співзвучні з нормами Конституції України, що визначають сутність взаємин людини і громадянина з державою (її органами), закріплюють права, свободи і обов'язки людини і громадянина у таких взаєминах, встановлюють основи організації і діяльності правоохоронних, правозахисних органів і суду та визначають основні засади судочинства, зокрема в кримінальному провадженні.
Засади кримінального провадження - це закріплені у Конституції України, загальновизнаних міжнародних актах та у кримінальному процесуальному законодавстві фундаментальні (базові) керівні для учасників провадження положення, що виражають і визначають найістотніші властивості провадження, вимоги до правил і способу діяльності, насамперед, органів і службових осіб, які ведуть кримінальне провадження, та є гарантіями забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів тих учасників провадження, які залучаються до нього, а в підсумку виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "ОСОБА_4 проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін доведено що минувала потреба в накладенні арешту на майно та вважає, що втручання держави у право заявника на розпорядження майном, забезпечує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав та інтересів конкретної особи, а відтак, слідчий суддя знаходить підстави для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Скасувати арешт з майна, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.07.2018 року по кримінальному провадженні № 12018040160001102 від 07.07.2018 року, з кваліфікацією за ч.1ст.286 КК України, а саме: на транспортний засіб марки «Mitsubishi Carisma» н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали слідчого судді доручити слідчому та прокурору.
Копію ухвали надіслати прокурору та слідчому.
Ухвала слідчого судді набирає законної з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1