1Справа № 335/7152/18 2/335/1955/2018
17 жовтня 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Тимченко А.В. розглянувши, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якій вказала, що з відповідачем перебувають у шлюбі, зареєстрованому 18.03.1988 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 189. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем, так як спільне життя з відповідачем не склалося через його шкідливі звички, протилежні погляди на сімейне життя, виховання дитини, різні характери, розходження поглядів на сімейні цінності, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та з відсутністю взаємопорозуміння. Фактично припинені всі шлюбні стосунки з відповідачем ще з 1991 року, та з цього часу їй невідомо його фактичне місце перебування, у зв'язку із чим збереження шлюбу неможливе.
Ухвалою судді від 04.07.2018 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов суду не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням положень ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України та думки позивача щодо заочного розгляду справи, викладеної в його заяві, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Судом встановлено, що 18.03.1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 18.03.1988 року, актовий запис № 189.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявлено позов про розірвання шлюбу у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, фактичним припиненням шлюбних відносин близько 30 років тому, а також інших обставин, що роблять неможливим їхнє подальше спільне проживання і суперечить інтересам позивача.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку, а допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Ураховуючи особливий характер сімейних відносин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам позивача, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені ще з 1991 року, відповідач з цього часу разом з позивачем не проживає.
Вказаний факт підтверджується інформацією Департаменту реєстраційних послуг ЗМР №01-17/02/4255 від 02.07.2018, відповідно до якої, відповідач, за місце проживання позивача не зареєстрований.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка, у заяві від 05.10.2018 просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище "ОСОБА_1".
Керуючись ст.ст. 105, 112 СК України, ст.ст. 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1), зареєстрований 18.03.1988 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 189.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити „ОСОБА_1".
Повне судове рішення складено та підписано 22.10.2018 року
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.А.Крамаренко