ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/197
24 жовтня 2018 року м. Київ № 826/16770/17
за позовомОСОБА_1
доДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі ліквідаційної комісії
про стягнення середнього заробітку Суддя О.В.Головань
Представники:
без виклику сторін
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення середнього заробітку в розмірі 138 553, 9 грн. (в розмірі 11 976, 2 грн. на місяць, починаючи з 13.07.16 р. - згідно заяви про збільшення позовних вимог).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.18 року позов задоволено частково: стягнуто з Державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 13.07.16 р., згідно довідки №189 Державної санітарно-епідеміологічної служби України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.18 р. рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.18 року змінено шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини в такій редакції:
"Стягнути з Державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі ліквідаційної комісії (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 37508109) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 липня 2016 року по 26 липня 2017 року, згідно довідки №189 Державної санітарно-епідеміологічної служби України, у розмірі 171 999, 31 грн. за вирахуванням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску.".
30.08.18 р. позивачем отримано виконавчий лист у справі.
05.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2018 року в частині стягнення з Державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.07.2016 року по 26.07.2017 року, згідно довідки № 189 у розмірі 171 999,31 грн.
Ознайомившись із вказаною заявою суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
В даному випадку суд не знаходить підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як встановлено ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у серпні 2018 року до Державної санітарно-епідеміологічної служби України було подано заяву щодо виконання рішення суду від 12.06.2018 року та у вересні 2018 року до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подано запит на отримання публічної інформації.
04.10.2018 року Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві було надано відповідь №4-08.10/186-10450, якою повідомлено позивача про відсутність у 2018 р. Державної санітарно-епідеміологічної служби України на розрахунково-касовому обслуговуванні та в Єдиній базі даних мережі державного та місцевого бюджетів в Головному управлінні Казначейства та в управліннях у районах м. Києва, а також відкритих рахунків вказаної установи.
21.09.2018 року Державною санітарно-епідеміологічною службою України в особі ліквідаційної комісії надано відповідь №08.12/27, якою вказана інформація підтверджена, а також позивача повідомлено про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" не передбачено коштів для Служби, що позбавляє її можливості виплатити кошти за судовим рішенням.
Вказане свідчить про те, що виконати судове рішення про стягнення на користь позивача коштів з Державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі ліквідаційної комісії неможливо за відсутністю бюджетного фінансування вказаної установи у 2018 р., і вона не може виконати судове рішення не з вини її посадових осіб.
Крім того, ухвалою суду від 24.10.2018 р. з тих самих підстав частково задоволено заяву позивача про зміну порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2018 р. у справі №826/16770/17 шляхом заміни стягнення присуджених ОСОБА_1 коштів з Державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі ліквідаційної комісії на їх стягнення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
З врахуванням викладеного передбачені ч. 6 ст. 383 КАС України підстави для задоволення заяви відсутні.
На підставі вищевикладеного, ст. 383, ст. 294, 295 КАС України, суд, -
1. Заяву позивача залишити без задоволення.
2. Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Головань