ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2018 року № 826/6139/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд»
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
№0000184001
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0000184001 від 23.02.2017 року про застосування штрафних (фінансових ) санкцій на суму 6800 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.05.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 18.09.2019 р.
В судове засідання 18.09.2017 р. не прибув представник Позивача, Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи на 13.11.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що висновки контролюючого органу щодо наявності порушень, за якими було накладено штраф спірним податковим повідомленням-рішенням, є необґрунтованими та безпідставними.
Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, за яким встановлено порушення ч.2 ст.156 КУпАП.
В судовому засіданні 13.11.2017 р., Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.).
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
За фактом продажу 26.01.2017 року тютюнових виробів ОСОБА_1 - особі, яка не досягла 18 років, співробітниками Оболонського управління поліції НУ НП у м. Києві складено протокол серії АА №549328 від 26.01.2017 року у відношенні громадянки ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.156 КУпАП.
Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2017 року №0000184001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на суму 6800 грн. за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
Не погоджуючись з спірним податковим повідомлення-рішення Позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 29.03.2017 р. №6403/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідач зазначає, що 26.01.2017 року приблизно о 14.45 годині, в магазині «Сільпо» що розміщений за адресою: м. Київ, вул. Архипенко, 6, Співробітники Оболонського УП ГУНП України в м. Києві було зафіксовано факт продажу неповнолітній пачки сигарет, що підтверджується: фіскальним чеком та пачкою сигарет.
Позивач зазначає, що керуючий магазину вийшов на прикасову зону, де стояло дві дівчини та два співробітника Оболонського УП ГУНП України в м. Києві (один з них - ст. лейтенант ОСОБА_3), які почали стверджувати, що на касі № 1 був продаж неповнолітній дівчині однієї пачки тютюнового виробу «WINSTON BLUE». Касир ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» ОСОБА_2 факт продажу тютюнових виробів неповнолітній заперечувала та стверджувала, що даній особі тютюнові вироби не продавала.
Крім того, Позивач зазначає, що з камери відеоспостереження вбачається, що два співробітника Оболонського УП ГУНП України в м. Києві і дві дівчини разом підійшли до каси № 1. Чекаючи своєї черги старший лейтенант ОСОБА_3 кілька разів намагається передати неповнолітній особі купюру, яку вона не бере. При обслуговуванні на касі дівчина віддає касиру три одиниці свого товару для сканування (а саме: батончик «Bound Trio», нектар «Rich Kids», жувальна гумка «Orbit Professional White») й звертається до ОСОБА_3 з якимось питанням, він відповідає, а касир за той час пробиває сигарети, пачку сигарет забирає від касира саме ОСОБА_3 Позивач вважає, що даний факт свідчить про те, що працівники поліції діяли з неповнолітньою особою спільно, дівчина була підставною особою, придбав тютюнові вироби на касі саме співробітник Оболонського УП ГУНП України в м. Києві старший лейтенант ОСОБА_3
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (надалі - Закон №481-ВР).
Статтею 16 Закону №481-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 Закону №481-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Частиною 4 ст. 153 Закону №481-ВР встановлено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Зміст приведених норм свідчить про запровадження законодавцем імперативної заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.
Згідно із абз. 9 ч. 2 статті 17 Закону №481-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 цього Закону у розмірі 6800 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій (далі - Порядок), передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.
Відповідно до п. 5 Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Позивачем надано суду відеозапис з камер спостережень, які Судом досліджено та встановлено, що дійсно 26.01.2017 року приблизно о 14:20 годині до експрес каси підійшли дві дівчини (які візуально схожі між собою) та молодий хлопець. У першої дівчини ймовірно ОСОБА_1 в руках були продукти харчування (батончик «Bound Trio», нектар «Rich Kids», жувальна резинка «Orbit Professional Whate») біля неї знаходився молодий хлопець, який звернувся до касира, та відповідно взяла пачку сигарет «Winston» та пробила в чеку, який не був закритий. В подальшому саме молодий чоловік забрав з прилавку пачку сигарет «Winston» та пішов, а дівчина забрала здачу.
Відповідачем надано суду копії матеріалів перевірки, проведеної правоохоронним органом на підтвердження реалізації тютюнового виробу особі, яка не досягла 18 років ОСОБА_1
Судом досліджено вищезазначені документи (матеріалів перевірки) та встановлено, що в Акті виявленого адміністративного правопорушення від 26.01.2017 р. відсутній підпис ОСОБА_1 в розділі «Особа неповнолітньої», відсутні письмові пояснення неповнолітньої (ОСОБА_1) відносно продажу їй в магазині пачки сигарет.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення гр. ОСОБА_4 від 26.01.2017 р., в яких остання зазначали, що її подругою ОСОБА_1 придбано особисто пачку сигарет «Winston» разом з іншими продуктами на експрес касі, а касиром не було витребувано у ОСОБА_1 документи підтверджуючи вік останньої.
Суд звертає увагу, що з камери спостереження вбачається, що молода дівчина не замовляла сигарет та до їх не приторкалася, а отже, твердження гр. ОСОБА_4, Судом не беруться до уваги.
Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи (матеріали перевірки) відсутні копія паспорту гр. ОСОБА_4 та відсутні дані, що дану особу залучено, як свідка під час проведення перевірки магазину Позивача.
З аналізу норм права, Суд приходить до висновку, що вимога ст. 153 Закону №481-ВР поширюється лише на особу, до якої у продавця виник сумнів щодо її віку, що умовою виявлення факту продажу тютюнових виробів неповнолітньому є встановлення особи з перевіркою документів, що засвідчує її вік, але закон не вимагає обов'язкового витребовування продавцем у покупців при продажу їм тютюнових виробів документів, що засвідчують їх особу для встановлення віку.
Крім того, Суд звертає увагу, що в даному випадку у продавця не виникало сумніві щодо продажу пачки сигарет, оскільки сигарети замовляв саме молодий чоловік, який на вигляд є повнолітній та касир не зобов'язана перевіряти документи та родинні стосунки між молодими людьми, які підійшли до каси з товаром вдвох.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0000184001 від 23.02.2017 року про застосування штрафних (фінансових ) санкцій на суму 6800 грн., а позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2-4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1; код ЄДРПОУ 40720198) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0000184001 від 23.02.2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6800 грн.
3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1; код ЄДРПОУ 40720198) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук