ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2018 року № 826/9532/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер"
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасувати податкову вимогу №35409-17 ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» (далі по тексту - позивач) до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 08 червня 2017 року №35409-17.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві уточнюючих розрахунків як податкової звітності та внесення показників уточнюючих розрахунків до картки особового рахунку позивача, не взявши до уваги той факт, що позивач на підставі узагальнюючої податкової консультації від 14 червня 2013 року листом №24/04-15ПБ) повідомив Державну податкову інспекцію у Печерському районі у м. Києві про те, що уточнюючі розрахунки подані помилково та просив суд не визнавати вказану звітність як податкову; а також внаслідок проведення камеральної перевірки уточнюючих розрахунків, не виявивши грубі арифметичні та методологічні помилки в їх заповненні, та відповідно не вклала акт про порушення, в податкову та бухгалтерському обліку позивача та в даних, що містяться в картці особового рахунку позивача, яка ведеться Головним управлінням ДФС у м. Києві, виникли розбіжності, які в подальшому й призвели до виникнення податкового боргу позивача, про що останній дізнався тільки 19 червня 2017 року при отриманні податкової вимоги.
Додатково представник позивача стверджував, що саме бездіяльність відповідачів щодо ненаправлення податкової вимоги позивачу протягом двох років, призвели до значного збільшення податкового боргу позивача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник Головного управління ДФС у м. Києві у відзиві на адміністративний позов зазначив, що платником неодноразово було допущено помилки при подачі податкової звітності, про що свідчать уточнюючі розрахунки. При цьому, відповідно до опрацьованої звітності, це самостійно визначені грошові зобов'язання, які своєчасно не сплачено. Крім того, до платника податків застосовано пеню відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.
На думку представника податкового органу, підставою для прийняття оскаржуваної податкової вимоги стали відомості, наявні в ІТС, що вказує на правомірність та обґрунтованість її прийняття.
Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку спрощеного провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» податкову вимогу №35409-17, якою встановлено, що станом на 07 червня 2017 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 710 308,13 грн., у тому числі 199 848,00 грн. за основним платежем та 510 429,95 грн. пені.
Також, на підставі вказаної податкової вимоги платника податків попереджено, що починаючи з 03 вересня 2015 року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, передбачені Податковим кодексом України.
Незгода позивача із вказаною податковою вимогою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 57 Податкового кодексу України визначені строки сплати податкового зобов'язання .
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи та відзиву на адміністративний позов вбачається, що оскаржувана вимога прийнята у зв'язку з несплатою своєчасно самостійно визначених позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
18 березня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (реєстраційний номер 9042634324), в рядку 18 якої відображено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 61 120 грн.; у рядку 20 відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 060 347 грн.; в рядку 21 зазначено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 999 227 грн.; у рядку 24 вказано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3) у розмірі 999 227 грн. (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому, позивач в додатку 2 до податкової декларації за лютий 2015 року просив згідно з підпунктом «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 999 227 грн. збільшити розмір суми податку, на яку матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу.
Аналіз наведеного свідчить, що сума в розмірі 999 227 грн. була зарахована на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку (електронний рахунок).
22 квітня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» подано в електронному вигляді до Державної податкової інспекції у Печерському районі у м. Києві уточнюючий розрахунок №9076106394 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок з додатком 2 до податкової декларації за лютий 2015 року.
23 квітня 2015 року позивачем подано в електронному вигляді до Державної податкової інспекції у Печерському районі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9077173484 до податкової декларації за лютий 2015 року.
Як стверджує позивач, уточнюючими розрахунками від 22 березня 2015 року по 23 квітня 2015 року було помилково знято суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3) в розмірі 999 227, 00 грн. (рядок 24 уточнюючого рахунку від 22 квітня 2015 року).
Також, 16 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» подало в електронному вигляді до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію №9070483266 з податку на додану вартість за березень 2015 року, у рядку 18 якої відображено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 63 226 грн.; у рядку 20 відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 999 227 грн.; в рядку 21 зазначено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 936 001 грн.; у рядку 20.1 вказано значення попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 999 227 грн.; у рядку 24 зазначено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3) у розмірі 936 001 грн. (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Наведене свідчить, що в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року позивачем вказано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з наростаючим підсумком, тобто у вказаній податковій декларації за березень 2015 року позивач не враховував показники, що були вказані в уточнюючих розрахунках від 22 квітня 2015 року та від 23 квітня 2015 року, якими позивачем помилково знято суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3) в розмірі 999 227.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
З урахуванням наведеної норми чинного законодавства, суд погоджується з доводами позивача, що подання ним декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року №9070483266, в якій Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» виправлено самостійно виявлені помилки, автоматично спричиняє необхідність виправлення тих показників, які були помилково зазначені в уточнюючих розрахунках.
Вказана обставина встановлена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року в адміністративній справі №826/13210/17 за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» про стягнення податкового боргу.
В межах вказаної справи встановлено, що доказів наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» податкових зобов'язань податковим органом не надано, водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року, в якій самостійно виправлено виявлені помилки.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист №24/04-15ПБ від 24 квітня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» просить не визнавати уточнюючі розрахунки від 22 квітня 2015 року під реєстраційним номером 9076106394 та від 23 квітня 2015 року під реєстраційним номером 9077173484, що були помилково подані до податкової декларації за лютий 2015 року під реєстраційним номером 9042634324 від 18 березня 2015 року як податкову звітність та внести відповідні коригування до КОР.
Вказаний лист обґрунтовано тим, що причиною помилкового подання вказаних уточнюючих розрахунків стали зміни в законодавстві, а саме: прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року та наказу Міністерства фінансів України №13 від 23 січня 2015 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», якими викладено в новій редакції порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ та затверджено нові форми податкової декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. При цьому, згідно із узагальнюючою податковою консультацією, що розміщена на сайті Державної фіскальної служби України, у разі, якщо платник податків помилково подав податкову звітність до контролюючого органу, він може звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої звітності та проханням не визнавати цю звітність як податкову.
Факт отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві вказаного листа №24/04-15ПБ від 24 квітня 2015 року підтверджується відбитком штемпелю від 24 квітня 2015 року.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.1.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:
- перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;
- перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.
Як повідомив позивач, уточнюючі розрахунки від 22 квітня 2015 року та 23 квітня 2015 року заповнені ним з грубими порушеннями вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року №966, оскільки в графі 4 рядка 10.2.2 вказав показники, що не були задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року; в графі 4 рядка 11.1 не вказав показники, що були задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року; в графі 4 рядків 20 та 20.1 вказав інший показник, ніж зазначений в цих рядках податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року; в графі 4 рядків 23.1 та 23.3 вказав показник, який не був задекларований в цій податковій декларації за лютий 2015 року; в графі 4 рядка 24 вказав суму від'ємного значення зі знаком «-»; в графі 4 рядка 26 та 31 не вказав показники, що були задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Крім того, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, при заповненні уточнюючого розрахунку від 23 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» допустило помилку в частині відображення в графі 4 рядків 20, 20.1, 26 та 31 іншого показника, ніж зазначений в графі 5 цих рядків уточнюючого розрахунку від 22 квітня 2015 року.
Водночас, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві не встановлено допущених позивачем арифметичних та методологічних помилок, що призвело до виникнення в податковому та бухгалтерського обліку позивача та даних, що містяться в обліковій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» розбіжностей.
При цьому, факт проведення камеральної перевірки та належність її проведення судом не досліджується в межах розгляду даної справи, оскільки вказані обставини не є предметом оскарження в межах даної справи та не входить до предмету доказування.
Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Так, згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Відповідно до пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується:
- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Згідно пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Згідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Визначення податкового боргу, надане у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Так, податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Зважаючи, що з фактичних матеріалів справи вбачається та встановлено в межах адміністративної справи №826/13210/17 постановою, яка набрала законної сили, відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» податкових зобов'язань, у відповідача-2 були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної податкової вимоги №35409-17 від 08 червня 2017 року.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної податкової вимоги, а відтак суд приходить до висновку про необхідність скасування її в судовому порядку як протиправної.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві №35409-17 від 08 червня 2017 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, код ЄДРПОУ 38237816) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 654,63 грн. (десять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 63 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук