29 жовтня 2018 року м. Чернігів Справа № 750/9825/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,
Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі - позивач, УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Відділ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області) про скасування постанови головного державного виконавця відповідача про накладення штрафу від 05.09.2018 у виконавчому провадженні № 50077376 за виконавчим листом № 825/2397/15-а, виданим 28.01.2016 Деснянським районним судом м. Чернігова.
Позов мотивовано тим, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.11.2015 по справі № 825/2397/15-а позивачем виконано частково, а саме: розпорядженням від 03.02.2016 здійснено нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2015 рік у відповідності до вимог законодавства, про що повідомлено відповідача. Тобто, рішення суду виконано в міру можливостей УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради, оскільки відсутність бюджетного призначення для виконання судових рішень та спеціального рахунку не дає можливості виконати вищевказане рішення суду в частині виплати коштів, а тому не може мати місце невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання, в якому позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі, справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду відзив, в якому позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі та зазначив, що оскільки рішення суду боржником - УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради в повному обсязі не виконано, державним виконавцем 05.09.2018 винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. При винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Жодних порушень норм чинного законодавства державним виконавцем не допущено, а тому підстави для скасування постанови, відсутні. Справу розглянути за його відсутності.
Судове засідання здійснювалося у відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.11.2015 по справі № 825/2397/15-а зобов'язано УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Старшим державним виконавцем Постиляковою М.Б. 05.02.2016 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 50077376) на підставі виконавчого листа № 825/2397/15-а від 28.01.2016, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова та зазначено, що рішення суду необхідно виконати боржнику в строк до 12.02.2016 (а.с.7).
16.02.2016 УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради направлено на адресу відповідача лист № 12-07/2752, в якому зазначено, що позивачем на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2016 нараховано ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2015 рік у розмірі 875 грн, однак оскільки УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради є бюджетною установою та фінансується по поточних державних програмах соціального захисту населення, то виплата коштів ОСОБА_1 буде здійснена після прийняття відповідної бюджетної програми та виділення управлінню коштів на зазначені цілі (а.с.7 на звороті).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем направлено на адресу УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради вимогу виконавця від 15.02.2018 № 1765, в якій вимагалось в строк до 23.02.2018 надати до відділу інформацію про виконання рішення суду в повному обсязі або повідомити про наявність поважних причин такого невиконання з зазначенням заходів, які вживаються боржником для усунення перешкод виконання рішення в повному обсязі (а.с.8).
На виконання вимоги виконавця УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради направлено на адресу відповідача лист від 22.02.2018 № 11-07/4332, в якому зазначено, що згідно розпорядження від 03.02.2016 ОСОБА_1 нараховано разову грошову допомогу до 5 травня за 2015 рік у розмірі 875 грн, однак бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, та відповідно до вимог Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Отже, відсутність бюджетного призначення для виконання судових рішень та спеціального рахунку не дає можливості виконати судове рішення у частині виплати (а.с.9).
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 19 Закону визначено права та обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження. Так, сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до ст. 63 Закону.
Частиною 2 статті 63 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника, у тому числі, виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (ч.2 ст. 23 цього Кодексу).
Статтею 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради частково виконано рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, а саме: здійснено нарахування разової грошової допомоги до 5 травня за 2015 рік, виплата якої буде проведена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Накладення штрафу у випадку відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідних коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
За таких обставин часткове невиконання судового рішення УПСЗН Деснянської районної у місті Чернігові ради з незалежних від останнього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні статтей 63 та 75 Закону, а тому постанова про накладення штрафу є неправомірною, та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов УПСЗН Деснянської районної у місті Чернігові ради необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 241-243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови задовольнити повністю.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 05.09.2018 у виконавчому провадженні № 50077376 за виконавчим листом № 825/2397/15-а, виданим 28.01.2016 Деснянським районним судом м. Чернігова.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Старобілоуська, 25-а, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 34924518) на користь Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 03196191) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 03196191);
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Старобілоуська, 25-а, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 34924518).
Повний текст рішення складено 29.10.2018.
Суддя О.М. Тихоненко