ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2018 року № 826/707/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04108, АДРЕСА_1)
доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143) Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31)
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), пов'язані з проведення обстеження кіоску 27 жовтня 2017 року за адресою: АДРЕСА_2, з приводу якого було укладено договір пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та дії, пов'язані зі складанням з даного приводу акту обстеження від 27 жовтня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про яке останнім повідомлено позивача листом від 16 листопада 2017 року №055-17356, про дострокове припинення дії договору пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з приводу ненадання відповіді фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його заяву від 20 грудня 2017 року про перегляд рішення про дострокове припинення дії договору пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та пролонгації даного договору та зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надати відповідь з даного приводу по суті заяви;
- визнати протиправним та скасувати припис №1723156 від 28 листопада 2017 року Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про дострокове припинення дії договору пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати доручення №064-13325 від 14 грудня 2017 року Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в частині вжиття заходів з демонтажу кіоску за адресою: АДРЕСА_2, з приводу якого було договір пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), пов'язані із демонтажем та переміщенням кіоску 28 грудня 2017 року за адресою: АДРЕСА_2, з приводу якого було договір пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та дії, пов'язані зі складанням з даного приводу акту №03-794 від 28 грудня 2017 року проведення демонтажу (переміщення) даного кіоску, а також зобов'язати Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) утриматися від вчинення подальший дій з демонтажу та переміщення даного кіоску;
- зобов'язати Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повернути позивачу кіоск, який був демонтований та переміщений 28 грудня 2017 року за адресою: АДРЕСА_2, з приводу якого було договір пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без сплати позивачем будь-якої грошової компенсації за матеріальні витрати, в тому числі: пов'язані з демонтажем, переміщенням, транспортуванням та зберіганням кіоска, визначивши розумний строк виконання даного рішення - 15 робочих днів з дня вступу в законну силу судового рішення про задоволення позовних вимог;
- стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на користь позивача моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн., заподіяну їх вищевказаними протиправними діями, рішеннями та бездіяльністю.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) протиправно здійснили огляд належного йому кіоска та зазначили в акті обстеження про здійснення в такому кіоску продажу алкогольних напоїв.
Крім того, позивач стверджує, що ним виконувались та виконуються всі істотні умови договору щодо пайової участі №10402-17/7 від 21 червня 2017 року, а відтак підстави для його розірвання в односторонньому порядку з підстав порушення позивачем істотних умов договору - відсутні.
На думку позивача, законні та обґрунтовані підстави для прийняття припису №1723156 від 28 листопада 2017 року відсутні, оскільки позивачем не порушувались Правила благоустрою міста Києва, а можливості здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми у позивача немає.
Додатково позивач зазначив, що був відсутній під час демонтажу та переміщення належного йому кіоску, а також не надавав перевіряючим КП «Київблагоустрій» жодних пояснень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2018 року відкрито провадження у справі №826/707/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у відзиві на адміністративний позов зазначив, що доручення Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14 грудня 2017 року №064-13325, в т.ч. щодо спірного кіоску позивача, видане відповідно до чинного законодавства та у спосіб, передбачений Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). При цьому, норми чинного законодавства передбачають, що доручення на демонтаж об'єктів благоустрою надається після внесення припису та невиконання вимог останнього, а відтак дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо надання доручення на демонтаж (переміщення) об'єктів та елементів благоустрою відповідають чинному законодавству.
Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що у відзиві Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не спростував твердження позивача, а відзив не відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зазначив у відзиві на позов, що складений припис не стосується дострокового припинення дії договору пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва №10402-17/7, оскільки КП «Київблагоустрій» не має жодного відношення до укладання/розірвання таких догодів, оскаржуваний припис №1723156 від 28 листопада 2017 року стосується виключно з'ясування наявності/відсутності дозвільної документації у певної особи та є частиною здійснюваного самоврядного контролю у сфері благоустрою міста.
У відповіді на відзив КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) представник позивача зазначив, що вказаний відзив не спростував твердження позивача, а позов підлягає задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 21 червня 2017 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) укладено договір №10402-17/7 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
Відповідно до вимог пункту 1.1 вказаного договору позивач зобов'язується оплатити пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою за адресою: АДРЕСА_2, функціональне використання якої є продаж продуктів та товарів широкого вжитку, власником якої є продаж продуктів та товарів широкого вжитку, власником якої є ФОП ОСОБА_1
Пунктом 1.2 договору передбачено, що сторони погодились, що позивач сплачує пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою у розмірі 5134,09 грн. за період 30 червня 2017 року по 29 грудня 2017 року.
Згідно з пунктом 2.2 договору, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за умови належного виконання позивача своїх обов'язків, що випливають з цього договору, відповідно до вимог законодавства, зобов'язана в порядку, визначеному цим договором, видати позивачу інформаційний талон.
ФОП ОСОБА_1 06 липня 2017 року видано інформаційний талон ТС №10402-17/7 з терміном дії до 29 грудня 2017 року, із зазначенням функціонального призначення - продажу продуктів та товарів широкого вжитку.
27 жовтня 2017 року КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) склало акт обстеження, згідно якого у павільйоні, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, під час обстеження на вітринах було виявлено алкогольні вироби.
Як вбачається з листа №064/222-2138 від 30 жовтня 2017 року, на виконання доручення Департаменту від 20 жовтня 2017 року №064-112/5 щодо перевірки тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного призначення для здійснення підприємницької діяльності на наявність в них алкогольної продукції, інспекторами відділу обстеження територій №1 та №3 комунального підприємства «Київблагоустрій» було розпочато виїзну перевірку.
За результатами перевірки виявлено факт продажу алкогольних напоїв у тимчасових спорудах, у зв'язку з чим складено відповідні акти.
Вказаним листом перед Директором Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, відповідно до пункту 2.12 рішення №62/62 від 04 вересня 2014 року та рішення №4/3011 від 14 вересня 2017 року порушено питання щодо можливості припинення дії договорів пайової участі з відповідним суб'єктом підприємницької діяльності.
Протоколом №66 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, затверджений 10 листопада 2017 року, доручено Департаменту містобудування та архітектури достроково припинити дію договору пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 з ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із недотриманням суб'єктом господарювання функціонального призначення ТС на підставі акту обстеження від 27 жовтня 2017 року №2010800192.
З матеріалів справи вбачається, що листом №10402-17/7/1 від 16 листопада 2017 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив позивача про припинення дії договору №10402-17/7 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою з підстав недотримання суб'єктом господарювання істотних умов договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
28 листопада 2017 року КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано припис №1723156, яким на підставі Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення ТС (МАФ) терміном 3 робочі дні. У разі відсутності проектно-дозвільної документації ТС (МАФ) демонтувати власними силами. В разі невиконання вимог припису будуть вчинені заходи відповідно до чинного законодавства.
Листом від 30 листопада 2017 року ФОП ОСОБА_1 повідомив КП «Київблагоустрій» про те, що він не порушував укладений в установленому порядку договір №10402-17/7, а тому просив не вчиняти будь-яких дій щодо знесення, руйнування тимчасової споруди (МАФ) до урегулювання питання у рамках діючого законодавства України та укладеного договору №10402-17/7.
В подальшому, 14 грудня 2017 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища видано доручення №064-13325, яким доручено КП «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою.
На підставі вказаного доручення КП «Київблагоустрій» 28 грудня 2017 року складено акт №03-794 проведення демонтажу (переміщення) павільйону, розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 у м. Києві, належного позивачу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що листом №043-37 від 09 січня 2018 року адвокату позивача повідомлено, що повернення демонтованої тимчасової споруди можливе після відшкодування ним витрат на роботи з демонтажу, перевезенню, розвантаженню, зберіганню та відновленню благоустрою згідно із затвердженими тарифами.
Незгода позивача із діями, бездіяльністю та рішеннями відповідачів зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року №2807-VI (далі - Закон №2807-VI).
Частиною 2 статті 10 Закону №2807-VI до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Порядок утримання об'єктів благоустрою врегульований статтею 15 Закону №2807-VI, згідно вимог якої власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем. Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Частиною 2 статті 17 Закону №2807-VI визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною 1 статті 20 Закону №2807-VI передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Згідно статті 34 Закону №2807-VI Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Пунктом 12 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» встановлено: у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право: приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель та споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.
Згідно з пунктом 4 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №94 від 27 січня 2011 року, основними завданнями Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контроль за станом благоустрою міста; контроль за дотриманням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою.
Київською міською радою 25 грудня 2008 року прийнято рішення №1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва», яким затверджено Правила благоустрою міста Києва. Цим рішенням Київрада надала повноваження Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо виконання функцій Інспекції з благоустрою міста Києва (надалі - Правила №1051/1051).
Згідно з п.п. 19.1.1. п. 19.1. Правил №1051/1051 контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
В підпункті 19.2.1. п. 19.2. Правил №1051/1051 встановлено, що уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 1 Правил №1051/1051 визначено, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо;
Порядок розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного. Побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності врегульований розділом 13 Правил №1051/1051.
Відповідно до пункту 13.1.1 Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно пункту 13.2.1 Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких, у разі необхідності, передбачаються заходи щодо запобігання пошкодженню об'єктів благоустрою, укладання угод на вивезення відходів, забезпечення контролю за організацією постійного прибирання закріплених і прилеглих територій, своєчасного вивезення вмісту контейнерів та урн для сміття, встановлення та (або) належного утримання туалетів і біотуалетів. Розміщення об'єктів сезонної торгівлі здійснюється відповідно до схеми розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодженням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 13.2.3 Правил №1051/1051 передбачено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Рішенням Київської міської ради від 24 листопада 2011 року №56/5443 затверджено Порядок визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва.
Відповідно до пункту 2.12 вказаного рішення підставами для припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою до закінчення терміну його дії є: звернення суб'єкта господарювання із заявою про розірвання договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей; недотримання суб'єктом господарювання істотних умов договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; зміна містобудівної ситуації, державних будівельних норм, зміна у розташуванні інженерних мереж, що унеможливлює розташування об'єкта у певному місці (у разі відмови суб'єкта господарювання від запропонованого альтернативного місця розміщення об'єкта); невиконання умов документа, що визначає відповідність намірів суб'єкта господарювання Комплексній схемі, у визначений в ньому термін (при оформлені паспорта прив'язки ТС); анулювання паспорта прив'язки ТС; рішення суду.
Як вбачається з листа №064/222-2138 від 30 жовтня 2017 року, на виконання доручення Департаменту від 20 жовтня 2017 року №064-112/5 щодо перевірки тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного призначення для здійснення підприємницької діяльності на наявність в них алкогольної продукції, інспекторами відділу обстеження територій №1 та №3 комунального підприємства «Київблагоустрій» було розпочато виїзну перевірку.
За результатами перевірки виявлено факт продажу алкогольних напоїв у тимчасових спорудах, у зв'язку з чим складено відповідні акти.
Вказаним листом перед Директором Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, відповідно до пункту 2.12 рішення №62/62 від 04 вересня 2014 року та рішення №4/3011 від 14 вересня 2017 року порушено питання щодо можливості припинення дії договорів пайової участі з відповідним суб'єктом підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 жовтня 2017 року КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) склало акт обстеження, згідно якого у павільйоні, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, під час обстеження на вітринах було виявлено алкогольні вироби. На підтвердження вказаних обставин, в акті обстеження містяться фотодокази.
Крім того, позивачем не заперечується факт знаходження на вітрині кіоску бутилок від пива. При цьому, позивач стверджує, що вказані бутилки були пусті та залишились з того часу, як було дозволено торгувати пивом в кіосках та були виставлені з метою того, щоб покупці бачили асортимент товару.
Водночас, суд зазначає, що зміни в законодавство щодо віднесення пива до алкогольних напоїв та відповідно заборони продажу його в кіосках набули чинності з 01 липня 2015 року, а відтак у позивача була об'єктивна можливість протягом понад дворічного строку привести у відповідність вітрину до асортименту, який продається у кіоску.
Наведене свідчить, що акт обстеження КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вчинено на виконання доручення Департаменту від 20 жовтня 2017 року №064-112/5 щодо перевірки тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного призначення для здійснення підприємницької діяльності на наявність в них алкогольної продукції.
При цьому, вказане доручення було чинним та підлягало виконанню , інспекторами відділу обстеження територій комунального підприємства «Київблагоустрій», що спростовує доводи позивача щодо протиправності дій стосовного проведення обстеження та складання за результатами обстеження відповідного акту, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Так, протоколом №66 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, затверджений 10 листопада 2017 року, доручено Департаменту містобудування та архітектури достроково припинити дію договору пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №10402-17/7 з ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із недотриманням суб'єктом господарювання функціонального призначення ТС на підставі акту обстеження від 27 жовтня 2017 року №2010800192.
При цьому, з вказаного протоколу вбачається, що на порядок денний винесено питання щодо демонтажу тимчасових споруд, в яких здійснюється продаж алкогольних напоїв.
З матеріалів справи вбачається, що листом №10402-17/7/1 від 16 листопада 2017 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив позивача про припинення дії договору №10402-17/7 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою з підстав недотримання суб'єктом господарювання функціонального призначення ТС (недотримання суб'єктом господарювання істотних умов договору щодо пайової участі) на підставі акту обстеження від 27 жовтня 2017 року №2010800192.
Як зазначалось вище, факт наявності на вітрині кіоску бутилок від пива підтверджується актом обстеження та не заперечується позивачем.
Суд зазначає, що основне завдання вітрини як функціонального елементу магазину 9в даному випадку кіоску) полягає у такому: ознайомити з асортиментом товарів, що представлений у магазині, нагадати про приближення того чи іншого сезону; рекламувати товари, що пропонуються до продажу; повідомляти про наявні в магазині спеціальні послуги, акції та ін.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття рішення, оформленого протоколом №66 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, затверджений 10 листопада 2017 року, а також припису №1723156 від 28 листопада 2017 року.
Згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3. Правил №1051/1051, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27 січня 2011 року №94, зі змінами відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 грудня 2012 року №1205, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контрою за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва.
Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об'єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою міста Києва.
В пункті 5.10. Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.
Згідно з п. 6 Положення Департамент має право, в тому числі, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо; надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема, підпорядкованим комунальним підприємствам та контролювати їх виконання.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж щодо малих архітектурних форм та тимчасових споруд у випадку, якщо її власник на виконання вимог припису щодо усунення порушення правил благоустрою не надав відповідну дозвільну документацію чи не здійснив демонтаж тимчасової споруди у 3 денний термін.
Відповідно до пп. 13.3.5 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил №1051/1051, демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку. Демонтовані (переміщені) засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) у присутності працівника міліції на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з демонтажу (переміщення), перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку. У разі, якщо від власника (користувача) не надходить заява про повернення демонтованої (переміщеної) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі зазначене майно може бути реалізоване відповідно до законодавства України.
Таким чином, демонтована тимчасова споруда повертається власнику на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку. При цьому безоплатне повернення демонтованих тимчасових споруд положеннями чинного законодавства не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, що останній не звертався до відповідачів з заявою про повернення демонтованого майна (ТС).
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Комісією з питань розміщення тимчасових споруд, торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, прийнято незаконне рішення, яке в свою чергу стало підставою для демонтажу ТС.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 листопада 2014 року №1391 затверджено Положення про комісію з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (надалі - Положення №1391).
У відповідності до пп. 2 п. 1 Положення №1391 Комісія є консультативно-дорадчим органом при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Згідно з абз. 6 пункту 3 Комісія відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення щодо анулювання паспортів прив'язки до закінчення строку їх дії та розірвання договорів про сплату пайової участі для сезонних майданчиків у випадку, передбаченому підпунктом 6.1.4 пункту 6.1 розділу VI Порядку розміщення майданчиків для харчування.
Як вбачається з матеріалів справи, що Комісією прийнято рішення про анулювання договору пайової участі з ФОП ОСОБА_1
Суд звертає увагу, що Комісія є консультаційно-дорадчим органом та приймає рішення у вигляді протоколу, який має консультаційний характер.
Також, суд звертає увагу позивача, що до повноважень адміністративних судів не належить розгляд питання про розірвання договірних взаємовідносин, дане питання підлягає розгляду в господарському судочинстві.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази (рішень судів) про скасування рішення про розірвання між позивачем та відповідачем 1 договору пайової участі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачів на користь позивача 100 000 (сто тисяч) гривень як компенсацію моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою від 27 лютого 2009 року N 1).
Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з абз. 1, 3 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Позивачем не доведено, що відповідачами заподіяно моральну шкоду, при цьому, в ході розгляду даної справи судом не встановлено протиправності дій та рішень відповідачів, а тому позовні вимоги в даній частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час розгляду справи відповідачі покладений на них обов'язок доказування виконали.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук