ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2018 року № 826/891/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1)
доГоловного управління ДФС у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004181405 ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо Фуд» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №00004181405 від 02 жовтня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 102 000,00 грн.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що позивач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями на розлив на винос, а не виробляє їх. Маркування тари, що призначена для зручного транспортування вина марками акцизного податку чинним законодавством не передбачена та не вимагається. При цьому, стандартів та вимог щодо об'єму тари для транспортування чинним законодавством не передбачено, а також відсутні докази реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Позивач стверджує, що штрафні санкції застосовані відповідачем передбачені виключно для виробника алкогольної продукції, а не суб'єкта господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю (продаж на ризвил на винос).
Представник відповідача надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що у магазині «Сільпо» реалізується вино «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол», розлите на території магазину у пляшки невстановленого зразка об'ємом 1 літр та закупорені пластиковими кришками з фіксатором, що унеможливлює їх відкриття без пошкодження фіксатора для реалізації на винос без можливості споживання на місці підлягають обов'язковому маркуванню марками акцизного податку. Крім того, в порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та статті 226 Податкового кодексу України, в ході перевірки в реалізації були встановлені інші алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що у чеку від 07 вересня 2017 року у вартість вина не включено пластикову пляшку, тобто пляшка продається окремо, а вино окремо. Даний факт, на думку позивача, підтверджує, що вино позивачем не виробляється та реалізується кінцевому споживачу як готова продукція (вино) з тари виробника. При цьому, пляшка реалізується позивачем окремо, виключно як тара для зручного транспортування та у вартість вина не включена. Неможливість відкриття пляшки без порушення цілісності фіксатора є технологічною властивістю та не дає підстав вважати це процесом виробництва вина.
Також представник позивача повідомив, що твердження податкового органу, що вино «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол» є виноматеріалом спростовуються сертифікатом відповідності продукції у спожитковій тарі №3437. Крім того, твердження контролюючого органу щодо виготовлення виноробної продукції під власною торговою маркою спростовуються тим, що маркування тари на винос з розлитим вином відбувається лише штрих-кодом, однак жодного позначення на штрих-коді, що вино виготовлено під торговою маркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо Фуд» немає. Поряд з цим, вино маркується штрих-кодом з №0250002519790, а пластикова пляшка штрих-кодом з №0250005214593.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача також зазначив, що вимоги абзацу 20 частини 2 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» розповсюджується виключно на виробників алкогольної продукції, яким позивач не являється, а відтак і порушення з його боку вказаної вимоги чинного законодавства неможливе.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі наказу №10-31 від 06 вересня 2017 року та направлень №1260, №1261 від 06 вересня 2017 року проведено перевірку господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Перемоги, 21, суб'єкта господарської діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198) за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №83/05/99/14/05/40720198 від 13 вересня 2017 року.
В ході перевірки було встановлено порушення вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а саме: у торгівельному залі магазину здійснюється реалізація вина «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол» у пластикових пляшках ємкістю 1,0 л закупорених пластиковою кришкою з фіксатором, що унеможливлює її відкриття без пошкодження фіксатора. У придбанні відкупореної пляшки означеного вина на касі магазину було відмовлено, тобто у споживачів є можливість придбати лише закупорену кришкою з фіксатором пляшку алкогольного напою. Зазначене вино виробництва ПрАТ «Вікторія», згідно наданих до перевірки прибуткових документів, отримується Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» в упаковці «Bag in box» ємністю 10,0 л та розливається (розфасовується) у прозорі ПЕТ-пляшки ємністю 1 літр на території торгівельного залу магазину «Сільпо».
В акті перевірки також вказано, що згідно посвідчення про якість продукції та сертифіката відповідності до вина «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол» виробництва ПрАТ «Вікторія», наданого до перевірки разом з прибутковими документами, означене вино має міцність 9,9% обертів.
На думку податкового органу, у магазині «Сільпо» за адресою: м. Маріуполь, вул. Перемоги, 21 здійснюється розлив (розфасування) алкогольних напоїв (вина) у тару, яка не передбачена статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», укупорка та роздрібний продаж на винос.
Перевіркою також встановлено, що зазначене вино виробництва ПрАТ «Вікторія», отримане згідно наданих до перевірки прибуткових документів в упаковці «Bag in box» ємністю 10,0 л, придбавається саме для його подальшого розливу (розфасування) у прозорі ПЕТ-пляшки ємкістю 1 літр на території торгівельного залу магазину «Сільпо», які закупорюються пластиковою кришкою з фіксатором, що унеможливлює її відкриття без пошкодження фіксатора. Тобто, на думку податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» використовує виноматеріал в упаковці «Bag in box» ємністю 10,0 л у якості сировини для виготовлення виноробної продукції власної торгової марки.
Перевіркою встановлено, що у торговому залі магазину «Сільпо», у зв'язку з відсутністю відповідного обладнання (столи, стільці тощо), немає можливості споживання алкогольних напоїв на місці. Таким чином, вино «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол» у пластикових пляшках ємкістю 1,0 л. закупорених пластиковою кришкою з фіксатором реалізується підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» виключно на винос для споживання за межами магазину «Сільпо».
При цьому, зазначена пластикова пляшка вина «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол» у пластикових пляшках ємкістю 1,0 л. закупорених пластиковою кришкою з фіксатором, що унеможливлює її відкриття без пошкодження фіксатора, не позначена марками акцизного податку встановленого зразка в порядку, визначеному законодавством, а відтак позивачем здійснюється реалізація закритих пляшок вина без наявності марок акцизного податку, що є порушенням вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004181405 від 02 жовтня 2017 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 102 000,00 грн.
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон №481/95-ВР).
Як закріплено у преамбулі вказаного Закону, він визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до частини 12 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої, які виробляються в Україні, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з підпунктом 14.107. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Пунктом 14.1.109 вказаної статті Податкового кодексу України передбачено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Питання щодо виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями статті 226 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 226.1 названої статті Податкового кодексу України закріплено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 226.6 статті 226 Податкового кодексу України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
У відповідності до пункту 226.7 статті 226 Податкового кодексу України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
1) алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
2) алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
3) алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
На реалізацію положень статті 226 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27 грудня 2010 року затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту - Положення №1251).
Пунктом 19 вказаного Положення закріплено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.
Також зазначеним пунктом встановлено, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Відповідно до пункту 20 Положення №1251 контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що позначення алкогольної продукції марками акцизного податку здійснюється виробником такої продукції, який є платником акцизного податку.
З висновків акта перевірки вбачається, що виробником вина «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол» є ПрАТ «Вікторія». Позивач реалізує уже готову продукцію, яка поступає до нього від виробника у тарі, позначеній марками акцизного податку, що податковим органом не заперечується.
При цьому, як вбачається з чека від 07 вересня 2017 року, представником відповідача придбано вино «Гросслібенталь мускат святковий» біле н/сол» 1,0 л у пластиковій пляшці за ціною 41,99 грн. та пляшка винна (пластикова) 1 шт. за ціною 2,20 грн.
Наведене дає суду підстави для висновку, що вино позивачем не виробляється, оскільки вже готове вино реалізовується кінцевому споживачу з тари виробника. Промаркована пляшка у вартість вина не включена та реалізовувалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» окремо, виключно як тара.
Відповідно до вимог статті 1 Закону №481/95-ВР повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства. При цьому, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
З урахуванням наведеного, позивач не є виробником алкогольних напоїв, а здійснює діяльність з роздрібної торгівлі товарами даної категорії та відповідно до підпункту 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України є суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.
Водночас, роздрібну торгівлю алкогольними напоями позивач здійснює на підставі діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими напоями №05/03/16/0/08480 від 01 листопада 2016 року та №05/03/16/1/08481 від 01 листопада 2016 року.
Суд звертає увагу, що податковим органом не взято до уваги той факт, що реалізуючи вино на розлив, позивач не розливає його у тару заздалегідь, а розлиття відбувається у пластикову тару на замовлення покупця або ж безпосередньо самим покупцем із тари виробника.
Абзацом 20 частини 2 статті 11 Закону №481/95-ВР передбачено, що розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше.
Аналіз наведеної норми свідчить, що положення вказаної норми поширюється виключно на виробників алкогольної продукції, в той час як позивач реалізує споживачам таку продукцію на розлив на винос.
Отже з урахуванням вищенаведеного Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» як суб'єкт господарювання, здійснюючи реалізацію вина на розлив у тару на винос, не може самостійно (згідно з вимогами законодавства) придбавати та оклеювати марки акцизного податку ПЕТ-тару, в яку здійснюється розлив, оскільки розлив продукції здійснюється з тари, що вже маркована маркою акцизного податку, а акцизний податок з продукції сплачено виробником.
Разом з тим як вбачається з матеріалів справи та як встановлено судом, марки акцизного податку на упаковках типу «Bag in Box» ємкістю 10 л., з яких наливалось вино були присутні, жодного факту їх відсутності в ході перевірки зафіксовано не було.
Стосовно висновків податкового органу щодо реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: вина виноградного ординарного столового напівсолодкого білого мускатного «Святкова колекція» ємністю 1 л міцністю 9-12% за ціною 37,49 грн.; вина ординарного кріпленого міцного червоного «Портвейн Таврида» ТМ «Повна Чарка» ємністю 1 л міцність 17% за ціною 45,29 грн., суд зазначає наступне.
На підтвердження факту реалізації вказаних алкогольних напоїв без марок податкового податку встановленого зразка податковим органом не надано жодного документа та доказу. При цьому, контрольна закупка щодо вказаних товарів не проводилась, що підтверджується фіскальним чеком №21/690/227 від 07 вересня 2017 року.
З огляду на викладене, контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації напоїв без марок акцизного збору.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафу визначеного абзацами 16 та 22 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частини 4, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Вимогами ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак наявні підстави для його скасування.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконав.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №00004181405 від 02 жовтня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 102 000,00 грн.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40720198) понесені ним судові витрати зісплати судового збору у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук