24 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 825/1658/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Д'якова В.І.,
за участю секретаря Гайдука С.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Репех О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Поштова, 2, м. Ніжин, Чернігівська область,16600, код ЄДРПОУ 39482774) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач), в якому остаточно просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 000142200, № 0001412200 та № 000010/25-13-22/1729510755.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що працівники ГУ ДФС у Чернігівській області невмотивовано провели фактичну перевірку, з порушенням вимог, передбачених ст.80 ПК України по її проведенню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 здійснено перехід до загального позовного провадження, оскілки позивачем до суду подано клопотання про встановлення строку для подання відповіді на відзив на період після 15.08.2018, у зв'язку з неможливістю подати її у строк, встановлений судом, за станом здоров'я.
В судових засіданнях позивач уточнені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах.
Представник відповідача в судових засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства та не підлягають скасуванню.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрований 05.06.2012 за № 2 063 000 0000 007756 (а.с.141), взятий на облік платником податків в Ніжинській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області. Позивач має право на торгівлю алкогольними напоями у відповідності з ліцензією ГУ ДФС у Чернігівській області серії АА № 103003 (а.с.142). Ліцензія, за заявою ФОП ОСОБА_1, анульована розпорядженням ГУ ДФС у Чернігівській області від 09.06.2017 № 385-а (а.с.143).
На підставі наказу від 08.07.2014 № 300 (а.с.153) працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області 11.07.2014 проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_1 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт № 0195/25/13/22/1729510755 (а.с.155-157).
В ході фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковим органом встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями); п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями); п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/103200, а саме:
- встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими, ніж встановлені мінімальні ціни на них;
- не забезпечено виконання щоденного друку фіскального звітного чека 22.03.2014 та 17.05.2014.
На підставі висновків акту фактичної перевірки № 0195/25/13/22/1729510755 від 11.07.2014, Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 000142200, № 0001412200 та рішення про застосування фінансових санкцій № 000010/25-13-22/1729510755, якими до ФОП ОСОБА_1 за порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/103200 застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 12143,50 грн (а.с.187, 189, 191).
Позивач не погодився з вказаним податковими повідомленнями-рішеннями та рішення про застосування фінансових санкцій і оскаржив їх в судовому порядку.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 22.07.2014 № 000142200, № 0001412200 та рішення про застосування фінансових санкцій № 000010/25-13-22/1729510755, суд дійшов наступних висновків.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Пунктом 1 статті 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надане Кабінету Міністрів України.
На виконання положень частини 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - постанова КМУ №957).
Постановою КМУ №957 визначено мінімальну роздрібну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується до 31.07.2014, в розмірі 758,30 грн за товар «коньяк (бренді) п'ять зірочок».
За приписами абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
Із приписів наведених норм слідує, що визначальним питанням для підтвердження чи спростування порушення є встановлення факту продажу горілки та інших лікеро-горілчаних виробів за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; 4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; 7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Згідно зі статтею 2 вказаного Закону фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Зі змісту вказаних норм слідує, що будь-яка розрахункова операція має бути зафіксована фіскальною пам'яттю реєстратора розрахункових операцій, яку не можливо змінити чи знищити без пошкодження самого пристрою, а також за фактом здійснення розрахункової операції має бути роздрукований розрахунковий документ.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції (стаття 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Як слідує з матеріалів справи, відповідач стверджує про встановлений перевіряючими факт реалізації 11.07.2014 у належному ФОП ОСОБА_1 магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» пляшки коньяку «Жан-Жак» резерв п'ять зірок, алкоголь 42% об. 0.5 літрів, ординарний, дата розливу 13.12.2013р., виробник «ТОВ Алеф-Винналь-Крим» по ціні 71 грн. 50 коп. (сімдесят одна грн., 50коп.) (акцизна марка 01 АААІ 000838 09/13(6.90грн). Дана реалізація здійснена о 13:12 год. 11.07.2014, а проведення перевірки розпочалось о 13:30 год., про що зазначено в акті перевірки № 0195/25/13/22/1729510755 від 11.07.2014.
Так, відповідачем порушені наступні норми чинного законодавства:
- підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
- пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки;
- відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено вичерпний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку, до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- пп.80.21 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- пп.80.2.2 п 80.2 ст.80 Податкового кодексу України у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до Закону про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України у разі неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх за нульовими показниками;
- пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку уберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- пп.80.2.6 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушень законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Відповідачем не дотримані вищезазначені вимоги Податкового кодексу України, оскільки відсутні докази отримання ним у встановленому законодавством порядку інформації про можливі або фактичні порушення ФОП ОСОБА_1 зазначеного вище законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Крім того, в наказі на перевірку від 08.07.2014 № 300 господарська одиниця підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в переліку суб'єктів господарювання, де повинні були б проведені фактичні перевірки, не зазначається. Додаток до цього наказу, який є невід'ємною його частиною, відсутній.
За таких обставин працівники ГУ ДФС у Чернігівській області невмотивовано провели фактичну перевірку, з порушенням вимог, передбачених ст.80 Податкового кодексу України по її проведенню.
Також, в акті перевірки від 11.07.2014 № 0195/25/13/22/1729510755 особа продавця ОСОБА_3, як передбачається в акті перевірки, встановлена не за документом, який засвідчує особу, а «зі слів»; перед початком проведення перевірки, наказ на перевірку продавцю не вручався, направлення на перевірку не пред'являлися, про її права при перевірці ревізори їй не роз'яснювали, мотиви перевірки не повідомляли про що вона свідчить у своїх поясненнях.
Податковим органом також не надано належно обґрунтованих і достатніх доказів порушення ФОП ОСОБА_1 п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, в акті фактичної перевірки вказується, що у відділі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить ФОП ОСОБА_1, не було забезпечено щоденного друку фіскального звітного чеку 22.03.2014, та 17.05.2014. Відображені в акті перевірки порушення в зазначені дні, відбулися через технічний збій в роботі касового апарата, тому, як і передбачено в таких випадках, виручка згідно рахунків №0456, №0512, була занесена продавцем в книгу ОРО після їх роздруковки.
Адміністративна відповідальність наступає, за скоєне порушення законодавства, а не за випадковий збій в роботі техніки, що не залежить від користувача.
Звертає на себе увагу, що збій касового апарата відбувся, за декілька місяців до проведення зазначеної перевірки. Своєчасно були вжиті відповідні заходи по дотриманню вимог законодавства з цього приводу. В акті перевірки (п.2.2.14) теж зазначається, що готівка за вказані дні була облікована в повній сумі, що виключає вказане правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вбачає підстави для скасування спірних рішень.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Поштова, 2, м. Ніжин, Чернігівська область,16600, код ЄДРПОУ 39482774) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 000142200.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 0001412200.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 000010/25-13-22/1729510755.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2018 року.
Суддя В.І. Д'яков