23 жовтня 2018 року справа № 2340/3232/18 23.10.18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2 (за ордером),
представника відповідача - Дубиновської Ю.О. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
13 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК 582/858/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-411 від 31.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 111 690,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку оскаржувана постанова суперечить вимог чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом термін надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, мотивуючи це тим, що за наслідками інспекційного відвідування позивача, 31.07.2018 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК 582/858/АВ/П/ПТ/ТД/-ФС-411, якою за неоформлення письмових трудових договорів з і у встановленому порядку на позивача накладено штраф у розмірі 111690 грн.
Ухвалою суду від 02.10.2018 постановлено розгляд справи № 2340/3232/18 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
03.10.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити його повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно Конвенцій Міжнародної організації праці №1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі №129 1969 року, Положення Про державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96, Положення про Управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 №295 начальником Управління Держпраці у Черкаській області прийнято наказ від 11.07.2018 № 667-Н (а.с. 74).
Вищезазначеним наказом головному державному інспектору праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4, доручено здійснити захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»).
11.07.2018 сформовано направлення за № 1393 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1) (а.с. 75).
За результатом проведеної перевірки, перевіряючими складено акт перевірки № ЧК-582/858/АВ від 11.07.2018, який зафіксовано порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України (а.с. 10-24).
Згідно з Розділом ІІІ акта від 11.07.2018 виявлені такі порушення: «ФОП ОСОБА_1 не надані документи по оформленні трудових відносин з усіма працівниками які були за торговими прилавками (робочих місцях) магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме п'ятьма працівниками.
Підприємцем 11.08.2018 були надані пояснення що під час перевірки на робочих місцях знаходились три працівники ОСОБА_5 (трудовий договір від 08.01.2015)., ОСОБА_6 (трудовий договір від 01.08.2017), а також працівник ОСОБА_7 (трудовий договір від 06.10.2011). яка перебуває в трудових відносинах з співвласником магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_8, отже трудовий договір з іншими двома працівниками в письмовій формі не надано, чим порушено вимоги ч.1 ст.24 КЗПП України.
Дві особи які знаходились за прилавками в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» не надали письмові пояснення щодо перебування в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1, ідентифікувати їх неможливо (далі особа 1, та особа 2) після 10 хв. покинули приміщення магазину, що вказує на використання не задекларованої найманої праці.
Особа 1, та особа 2 які перебували на робочому місці в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», та які були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч. 3 ст.24 КЗПП України.» (а.с.22).
Позивач, не погоджуючись із висновками вказаного акту перевірки на адресу відповідача надав свої зауваження до акту інспекційного відвідування № ЧК-582/858/АВ від 11.07.2018 (а.с. 47-48). Зокрема зазначив, що в акті складеному перевіряючим не зазначено про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_3, використовуючи лише його частину, а також те, що інша частина вказаного магазину використовується ФОП ОСОБА_8, якою також здійснюється торгівельна діяльність та використовується праця найманих працівників. Крім того, в акті не зазначено повного тексту пояснень ФОП ОСОБА_1 про те, що на момент проведення перевірки, в залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» окрім найманих працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_9 перебували торгові представники, мерчендайзери, які розкладали товар відповідно до своїх обов'язків, а також продавці ФОП ОСОБА_10
20.07.2018 відповідач в листі «Про розгляд зауважень до акту інспекційного відвідування» №6360/01/4691 (а.с.49), зазначив, що кваліфікація порушення вимог законодавства про працю у акті інспекційного відвідування є такою, що проведена правомірно, у встановленому законом порядку.
На підставі висновків вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято постанову № ЧК-582/858/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-411 від 31.07.2018 про накладення штрафу в відношенні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в розмірі 111690 грн.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017 року (далі по тексту - Положення), Головне управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом. Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Підпунктом 5 пункту 4 Положення встановлено, що Управління Держпраці у Черкаській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням. законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі по тесту - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі по тексту - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі по тексту - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.
Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування в якому зазначено, що позивачем допущено до виконання робіт працівника без укладення трудового договору та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП.
Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з такого.
В розділі II. Опис стану додержання вимог законодавства про працю акту зазначено, що «у ході проведення інспекційного відвідування магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_3 здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1.
В процесі проведення інспекційного відвідування (11.07.2018.) обстежено магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3, в якому згідно заходу контролю перебувало 5 працівників, з них 4-ро в фермовому одязі, які були за торговими прилавками та здійснювали функції розкладки товару та продавців торгового залу, що підтверджується відео фіксацією.».
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3, використовуючи лише його частину, загальною площею 80 м2, на підставі Договору №2 оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості). Інша частина вказаного магазину, загальною площею 100 м2, використовується ФОП ОСОБА_8 на підставі договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.07.2018, якою також здійснюється торгівельна діяльність та використовується праця найманих працівників. Торгівельні прилавки та інше обладнання ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_11 знаходяться в одній торгівельній залі, в різних її кінцях. Торгівельна площа та відповідне торгівельне обладнання яке використовується ФОП ОСОБА_1 розташовано праворуч від входу до магазину, а торгівельна площа та відповідне торгівельне обладнання яке використовується ФОП ОСОБА_8 - ліворуч від входу до магазину (підтверджується також диском відеозапису).
Також позивач та його представник пояснили, що на момент проведення інспекційного відвідування, в магазині перебували двоє торгових представників постачальників продукції до магазину. Торгові представники перебували на торгівельній площі ФОП ОСОБА_8, оскільки саме їй привезли товар. Дану інформацію позивачу повідомили працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які перебували на своїх робочих місцях.
Щодо посилання представника відповідача на відеозапис проведення інспекційного відвідування, на якому видно, що в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» перебувають 5 працівників, 4 з яких знаходяться у форменому одязі червоного кольору суд зазначає таке.
Як вбачається з акту інспекційного відвідування від 11.07.2018 перевірка розпочата 11.07.2018 о 12 год. 00 хв. та завершилась 11.07.2018 о 17 год. 00 хв., тобто перевірка проводилась на протязі 5 год.
Згідно п.22 Порядку, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису інспекційного відвідування позивачем на диску вбачається, відеозапис складається з трьох файлів, а саме об'ємом 126 Мб (тривалість запису 52 секунди), об'ємом 30 Мб (тривалість запису 12 секунд) та об'ємом 176 Мб (тривалість запису 1 хв. 12 с.), які створенні 22.07.2018.
Даний факт свідчить, що на час підписання акта інспекційного відвідування диск з відеозаписом був відсутній та відео фіксація перевірки здійснювалась вибірково..
Крім того, з відеозапису на даному диску вбачається, що в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» де здійснює господарську діяльність позивач знаходиться один працівник у форменому одязі а саме як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6, яка працює у позивача за трудовим договором від 01.08.2017.
Також суд зазначає, що перевіряючим під час проведення перевірки не відбиралися пояснення продавців, які були присутні у магазині.
Щодо посилань представника відповідача на те, що позивачем не доведений факт того, що під час проведення інспекційного відвідування у торгівельному залі перебували представники іншої фірми - «мерчендайзери», оскільки ні під час інспекційного відвідування, а ні після закінчення його проведення зокрема і станом на час звернення з позовом до суду не надав доказів, в том; числі договорів з відповідними суб'єктами господарювання, які б могла підтвердити вказане, суд зазначає таке.
Ч.1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідачем не наведено ні в акті перевірки, а ні у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівника без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.
Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч. 2 ст.2 КАС України, відповідно до яких встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що постанова Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК 582/858/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-411 від 31.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 111 690,00 грн прийнята не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Управління Держпраці у Черкаській області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1762 грн. 00 коп. (а.с.3, т.1)
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК 582/858/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-411 від 31.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 111 690,00 грн.
Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, ідентифікаційний код 39881228) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20300, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1110 (одну тисячу сто десять) грн 69 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 29.10.2018.
Суддя В.П. Тимошенко