29 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1804/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієвої О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ГУ ДФС у Херсонській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, відповідач) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 47273,50 грн.. В обґрунтування заявленого позову, посилається на те, що за відповідачем обліковується зазначений податковий борг, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно винесених до відповідача податкових повідомлень-рішень. Згідно рішення суду від 17.08.2015 року у справі 648/2442/15-ц сума податкового боргу зменшена з вказаного виду податку на суму 7828,71 грн. До боржника застосовувалися заходи стягнення передбачені Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, однак заборгованість ФОП ОСОБА_1 не погашена.
Ухвалою суду від 03 вересня 2018 року відкрите спрощене провадження у даній справі із призначенням її до судового розгляду, запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву.
Судове засідання, призначене 10 жовтня 2018 року, відкладено на 26 жовтня 2018 року у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача.
В наступне судове засідання 26 жовтня 2018 року відповідач або його представник також не прибули. Позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог суду не відома, оскільки, останнім відзиву на позовну заяву суду не надано. Ухвала суду про відкриття провадження та судова повістка з інформацією про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом за адресою, вказаною у позовній заяві, та витязі з ЄДРПОУ, проте не отримані відповідачем та повернуті на адресу суду із відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (ч.8 ст.126 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).
26 жовтня 2018 року представник позивача у своїй заяві просив суд здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 23.09.1995 НОМЕР_3, перебуває на обліку у Херсонській об'єднаній державній податковій інспекції з 25.09.1995 року за №4295.
Загальна сума податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб станом на 03.07.2018 року складає 47273,50 грн. та виникла за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 24.06.2015 №67697-21 на суму 30396.73 грн., від 24.06.2015 №67698-21 на суму 22394,45 та від 09.11.2015 №0000651100 на суму 2308,73 грн.
За рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 17.08.2015 у справі №648/2442/15-ц, зокрема розірвано договір оренди землі №4АА002014-04077140000, зареєстрований 04.12.2007 року та укладений між Музиківською сільською радою Білозерського району Херсонської області та ОСОБА_1.
Згідно вказаного рішення суду контролюючим органом зменшено податковий борг з орендної плати з фізичних осіб на суму 7828,71 грн. Загальна сума податкового боргу становить 47 273,50 грн.
Визначення платників, об'єкту та бази оподаткування, особливості обрахування та сплати орендної плати за земельну ділянку тощо, встановлено розділом ХІІІ Податкового кодексу України.
Зокрема, ст.. 269 ПК України визначено, що платниками податку є, серед іншого землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст.. 270 ПК України). За змістом ст.. 271 ПК України, базою оподаткування є, зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 14.1.136. п. 14.1. ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, до ОСОБА_1 24.06.2015 року контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») №67698-21 на суму 22394,75 грн, від 24.06.2015 року № 67697-21 (форми «Ф») на суму 30398,73 грн. та податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 року № 0000651100 (форми «Ш») на суму 2308,73 грн.
Згідно відомостей особової картки платника податків зі сплати орендної плати з фізичних осіб на особовому рахунку ОСОБА_1 рахується податковий борг у загальній сумі 50916,94 грн.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень суду не надано, а тому вони є обов'язковими до виконанням.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із пп.14.1.147 п.14.1 ст.1 Податкового кодексу України визначено: плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.36.1, п.36.2 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У відповідності до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи слідує, що позивачем сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.11.2013 р. за № 477-19 на суму 6451,29 грн.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Положенням пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Оскільки вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів його сплати відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75) задовольнити.
Стягнути кошти з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2, АДРЕСА_1) по орендній платі з фізичних осіб у сумі 47273,50 грн (сорок сім тисяч двісті сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) отримувач УК у Білозерському районі/ОТГ с Музиківка/18010900, код отримувача - 37949011, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 33210815021349, код бюджету - 18010900 (місцевий бюджет).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дмитрієва О.О.
кат. 8.2.3