25 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1978/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Строй Мир" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000083/2 від 05.09.2018 року,
встановив:
25 вересня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю " Строй Мир" (далі - позивач, ТОВ "Строй Мир") до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів №UA508070/2018/000083/2 від 05.09.2018.
Ухвалою від 27 вересня 2018 року відкрито спрощене провадження в справі та призначено судове засідання на 25 жовтня 2018 року.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що статтями 49, 51, 52, 53, 54 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому при контролі правильності визначення митної вартості товарів перш за все органом доходів і зборів мають бути здійснені всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Підприємство стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановляння судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.
Представник позивача 25 жовтня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач 19 жовтня 2018року подав до суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.4 ст.58 МК України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дій митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача 25 жовтня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне: між позивачем та компанією HONGKONG O-XU GROUP LIMITED, Китай, укладено контракт № СН-UA-22/01/18 від 22.01.2018 (далі-Контракт) на поставку будівельних матеріалів, та інше на умовах CIF ODESSA/ CIF CHЕRNOMORSK/ CIF YUZHNIY, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2010.
На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар, а саме: фурнітура металева для дверей - накладки у асортименті, в кількості 8000 комплектів, загальною вагою 185 кг, вартістю 184,80 доларів США.
05.09.2018 декларантом позивача за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 для митного оформлення товару до сектору митного поста "Херсон - центральний" Херсонської митниці ДФС України подано митну декларацію №UA508070/2018/001242, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 184,80 доларів США, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Разом з вантажно-митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: зовнішньоекономічний договір (контракт); доповнення до зовнішньоекономічного контракту; пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; декларація про походження товару; договір про надання послуг митного брокера; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів інших держав.
Згідно ч.3 ст.53 МК України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а саме:
- згідно з п.7.1 та 7.2 контракту СН-UA-22/01/18 від 22.01.2018 від 22 січня 2018 року пакування товару має відповідати специфікації до контракту (№2 від 31 липня 2018) та містити відомості щодо назви та кількості товару. В результаті проведення митного огляду та здійснення фотографування товару було встановлено, що вказана на індивідуальній упаковці назва товару "комплект ручок до дверей" не відповідає задекларованій у митній декларації та супровідних документах. Назва задекларованого товару "накладна для дверей". Враховуючи вищевикладене, неможливо достовірно встановити, що задекларований товар є предметом контракту.
В додатково поданому до митного органу прайс-листі без номера від 22 вересня 2018 року фактурна вартість відрізняється від тієї, що зазначена в митній декларації та в комерційному інвойсі №ТС20180731 від 31 липня 2018 року.
У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею 05.09.2018 направлено електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
05.09.2018 на виконання вимог митного органу позивачем додатково надано прайс-лист та комерційну пропозицію.
Відповідачем 05.09.2018 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508070/2018/000083/2.
Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи справу по суті суд виходить з наступного: відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.
Як встановлено, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Суд не може погодитись з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності.
01 липня 2018 року між ТОВ "Строй Мир" та HONGKONG O-XU GROUP LIMITED, Китай укладено доповнення до контракту від 22 січня 2018 року № СН-UA-22/01/18, дане доповнення подавалось до митного органу, про що зазначено в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508070/2018/00091 від 05.09.2018.
Специфікація до контракту №2 від 22.01.2018 року містить перелік товарів - накладка для дверей, їх кількість та вартість всього 8000 штук на суму 184,80 доларів США. Специфікація скріплена печатками покупця (ТОВ "Строй Мир") та продавця (HONGKONG O-XU GROUP LIMITED), а також підписами повноважних представників сторін.
Пакувальний лист також містить дані про 8000 штук накладок для дверей загальною вагою 185 кг, країна походження товару Китай, пакувальний лист скріплено печаткою продавця та підписом повноважного представника.
Інвойс №ТС20180731 від 31.07.2018 року також містить дані про товар - накладка для дверей в кількості 8000 штук загальною вартістю 184,80 доларів США, інвойс скріплено печаткою продавця та підписом повноважного представника.
Згідно з прайс-листом від 29 липня 208 року товар "накладка для дверей" коштує 0,231 долари США ( в подальшому 04 вересня 2018 року постачальник повідомив про помилку в вартості накладки дверної, а вірна вартість становить 0,0231 долар США за однинцю), відповідно до даного прайс-листа фірма HONGKONG O-XU GROUP LIMITED поставляє на адресу ТОВ "Строй Мир" численну фурнітуру для дверей: ручки дверні зі сплавів алюмінію та цинку; фіксатори дверні зі сплаву алюмінію та цинку; накладки дверні та накладки дверні зі сплаву цинку з відповідною вартістю за одиницю продукції.
Та обставина, що митний орган знайшов поряд з накладками дверними ще й окремо запаковані дверні ручки не має жодного значення для даної справи, оскільки фірма HONGKONG O-XU GROUP LIMITED виробляє певний спектр дверної фурнітури. Доказів того, що митний орган намагався знайти саме 185 кг накладок дверних сторони суду не надали, а надані фото взагалі не дають змогу ідентифікувати ні партію товару, ні вагу, ні вартість. До того ж на фото викладені лише дві картонні коробки, які поміщено на електронні ваги та на табло висвітлено їх вага в 77,7 кг, що абсолютно не співпадає з вагою товару в даній справі - 185 кг (вага брутто 195 кг і складається з десяти картонних коробок).
Тобто, дві коробки на фото мають вагу 77,7 кг, тоді як дві коробки товару "накладка для дверей" (яких згідно наявних документів всього 10) мають вагу лише 39 кг.
Таким чином, надані відповідачем матеріали не стосуються товару, який є предметом митного оформлення в даній справі, як наслідок посилання в спірному рішенні про корегування митної вартості на матеріали дослідження абсолютно іншого товару не можуть кваліфікуватись як належний доказ правової позиції митного органу.
05 вересня 2018 позивач надав на адресу митного органу комерційну пропозицію та прайс-лист від виробника.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Посилання митного органу на ту обставину, що товар заявлений до митного оформлення не є тим товаром, який зазначено в наданих позивачем документах, суд вважає безпідставною та помилковою з викладених вище підстав.
Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують миту вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в Митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за другорядними методами для товару на рівні 3,14 дол. США/кг (МД №UA5000200/2017/5780 від 15.07.2018)".
Відповідач не надав на адресу суду митну декларацію, яку він використав для визначення митної вартості товарів.
Разом з тим, необґрунтованим та не мотивованим є використання митним органом відповідної митної декларації, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаною митною декларацією, а поставка товару імпортованого позивачем здійснювалась на умовах CIР Херсон. Відповідач не надав доказів, що поставка товару за наведеною митним органом митною декларацією відбувалась на умовах CIР Херсон.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).
Правова позиція з даного питання викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 19 квітня 2017 року в справі К/800/37458/15 та в подальшому відображена в інших рішеннях з цього питання.
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
З урахуванням викладеного рішення про корегування митної вартості не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.
Згідно статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набув чинності для України 11.09.1997 року) "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права...".
Вирішуючи питання стосовно застосування ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Україна - Тюмень" проти України" (N 22603/02 §55) зазначено, "… що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи ... Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності".
В даному випадку корегування митної вартості товарів створило ситуацію, в якій позивач, без жодних правових на те підстав, змушений зазнавати фінансового тиску на свою господарську діяльність, що є недопустимим. До того ж доводи відповідача покладені в основу його правової позиції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (код ЄДРПОУ 41688915, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39624611, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508070/2018/000083/2 від 05.09.2018 р. задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі №UA 508070/2018/000083/2 від 05.09.2018 р. про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39624611, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (ЄДРПОУ 41688915, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км) судові витрати у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 5.2.2