Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 жовтня 2018 р. справа №2040/6117/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,
представника позивача - Голована Я.І.,
представника відповідача - Шевченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком" (вул. Бакуліна, буд. 4-а, к.53, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 35477142) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання дії протиправними, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Флешком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії ГУ ДФС у Харківській області по проведенню камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: жовтень - грудень 2015 року, серпень 2016 року по ТОВ "Флешком", за результатами якої було складено акт від 14.06.2018 №8947/20-40-12-18-19/35477142.
В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив позивач зазначає, що на момент існування спірних правовідносин предмет камеральної перевірки обмежувався виключно аналізом відомостей податкових декларацій. Досліджувати своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при проведенні камеральної перевірки можна лише з 01.01.2017, тобто після внесення змін до Податкового кодексу України.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначено, що доводи, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу, в редакції чинній на час спірних правовідносин встановлено, що предметом камеральної перевірки може бути перевірка даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, у тому числі і даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій. Оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації може бути предметом камеральної перевірки, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірки щодо дотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних.
Правом на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовну заяву з підстав та мотивів, викладених в ній та у відповіді на відзив на позовну заяву.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: жовтень-грудень 2015 року, серпень 2016 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.06.2018 №8947/20-40-12-18-19/35477142, відповідно до якого встановлені порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись із зазначеними діями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Суд зазначає, що об'єктом камеральної перевірки є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки відповідач встановив порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за жовтень-грудень 2015 року, серпень 2016 року.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.
Предметом камеральної перевірки, у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року та з урахуванням внесених змін, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, що свідчить про змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Зазначений висновок суд узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.07.2018 по справі №804/4056/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень-грудень 2015 року, серпень 2016 року діяв в межах та у спосіб, визначений законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком" (вул. Бакуліна, буд. 4-а, к.53, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 35477142) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання дії протиправними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складено 29 жовтня 2018 року.
Суддя О.Г. Котеньов