справа№1340/3575/18
24 жовтня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, управління Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова Львівської області про зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - третя особа 1), управління Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова Львівської області (далі - третя особа 2), в якому з врахуванням уточнення до позовних вимог просить суду зобов'язати відповідача сформувати та подати до управління Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова Львівської області подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7860, 40 грн, сплаченого відповідно до квитанції № 274 від 18.04.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 18 квітня 2018 року вперше придбав нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі - продажу. Вказує, що при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7860, 40 грн. Позивач вважає, що сплатив такий збір безпідставно, оскільки придбавав житло вперше. У зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 7860, 40 грн. Однак, відповідач залишив заяву позивача без задоволення, посилаючись на відсутність у відповідача даних про придбання позивачем іншого житла, окрім зазначеного в заяві. На переконання позивача відповідач протиправно відмовив повернути кошти, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідача у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Заперечення обґрунтовує тим, що відповідач не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Відповідач стверджує, що громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Отже, питання про звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Окрім того, відповідач зазначив, що підставою для звільнення від сплати судового збору з операцій купівлі продажу нерухомого майна осіб, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла є документ, виданий органом до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області у встановлений судом строк подало письмові пояснення (відзив), в яких зазначило порядок повернення коштів з Державного бюджету з посиланням на норми чинного законодавства України. Зазначило, що на адресу управління не надходило документів на підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому третя особа не може повідомити, в яке територіальне управління казначейства були перераховані кошти. Окрім того, третя особа звертає увагу суду, що згідно п. 5 Порядку 787 визначено, що подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом документа про переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання щодо повернення коштів суперечить зазначеним вимогам.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова Львівської області до суду пояснень не надало.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року було прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3 жовтня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова Львівської області.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та конверт.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.
Суд встановив, що 18 квітня 2018 року між ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест»» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петруняк І.В., зареєстрований у реєстрі за № 332.
Для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 18 квітня 2018 року сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості придбаного нерухомого майна, що становить 7860,40 грн, що підтверджується копією квитанції № 274 від 18.04.2018.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7860,40 грн, у зв'язку з придбанням нею житла вперше.
10 липня 2018 року Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області листом № 12978/05-78 відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви та поверненні коштів. Відмова обґрунтована тим, що відповідач не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. Також, відповідач зазначив, що на даний час орган, який видає такі довідки відсутній, тому особа, що придбаває житло вперше, може бути визнана в судовому порядку.
У зв'язку із відмовою відповідача повернути позивачу збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивач звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740.
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787.
Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, з наведених норм слідує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № НОМЕР_1 від 02.08.2018, єдиним зареєстрованим за позивачем на праві власності об'єктом нерухомості є квартира квартири АДРЕСА_1.
Як слідує із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 121049546 від 18.04.2018, ОСОБА_1 належить на праві власності квартири АДРЕСА_1. Інших об'єктів нерухомості за ОСОБА_1 не зареєстровано.
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.04.2018; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1531817846101.
З огляду на вказане, суд вважає, що позивач 18.04.2018 вперше придбав нерухоме майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_1.) за договором купівлі-продажу № 332, виданий 18.04.2018 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петруняк І.В., і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, що становить 7860, 40 грн.
Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7860,40 грн, сплаченого при придбані житла вперше на підставі договору купівлі-продажу № 332 від 18.04.2018.
Оскільки, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З огляду на те, що саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Отже, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири фізичними особами вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічного змісту позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 819/1249/17, від 19.06.2018 у справі № 819/1554/16.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, з врахування позиції Верховного Суду, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1, помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 7860,40 грн.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова Львівської області (79044, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8, код ЄДРПОУ 37965138) подання про повернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код РНОКПП НОМЕР_2) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 7860 (сім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 40 коп, сплаченого згідно квитанції № 274 від 18.04.2018.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код РНОКПП НОМЕР_2).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2018.
Суддя Р.М. Брильовський