10.2.4
Іменем України
29 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2870/18
Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
21 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Старобільське ОУПФУ Луганської області) з такими вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.05.2018 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивача період навчання з 01.09.1989 по 28.01.1993; роботи з 11.02.1993 по 20.11.1995, з 03.02.1997 по 09.08.1998, та повторно розглянути заяву позивача від 13.02.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач 13.02.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача від 11.05.2018 позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення.
В рішенні відповідач зазначив, що на підставі наявних документів для призначення пенсії, спеціальний стаж (на підземних роботах) зараховано частково. До спеціального (підземного) стажу зараховано стаж по наданим уточнюючим довідкам підприємств про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.02.2017 № 532, від 07.02.2017 № 534, від 07.02.2017 № 529, від 07.02.2017 № 578, від 07.02.2017 № 535, від 09.02.2017 № 245, довідками про кількість підземних спусків від 07.02.2017 № 530, від 07.02.2017 № 531, з урахуванням підтверджуючих записів за відповідні періоди в трудовій книжці та даних про спеціальний стаж, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. До спеціального (підземного) стажу не враховано періоди роботи з 11.02.1993 по 20.11.1995 за довідкою ВАТ «Антрацитшахтобуд» від 12.11.2014 № 281 та період з 03.02.1997 по 09.08.1998 за довідкою ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 08.07.2014 № 86 у зв'язку з відсутністю відомостей про підземні спуски-виїзди в шахти. За наявними документами стаж становить 26 років 10 місяців 20 днів, з них стаж на підземних роботах 18 років 06 місяців 28 днів замість необхідних 25 років на умовах, визначених діючим пенсійним законодавством.
Крім того, додатково до рішення листом відповідача від 22.06.2018 № 7091/03-10 повідомлено, що стосовно зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1989 по 28.01.1993 за дипломом від 28.01.1993 № 980219 за професією електрослюсар підземний, то період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу тільки в разі наявності підтверджуючих документів про факт пільгової роботи з 11.02.1993 по 20.11.1995 шахтопрохідницькому управлінні № 8 тресту «Антрацитшахтобу».
Позивач зазначає, що з трудової книжки вбачається, що з 01.09.1989 по 28.01.1993 позивач навчався в ПТУ № 86 за професією електрослюсар підземний, що підтверджується дипломом від 28.01.1993 № 980219.
Протягом 3 місяців після закінчення навчання позивач прийнятий на роботу з 11.02.1993 електрослюсарем підземним з повним підземним робочим днем під землею до Шахтопрохідницького управління № 8 треста «Антрацитшахтобуд». Працював на цій роботі до 20.11.1995 та був звільнений у зв'язку з переведенням на шахту «Самсонівська-Західна». Крім трудової книжки, це підтверджується довідкою ВАТ «Антрацитшахтобуд» від 12.11.2014 № 281 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, копіями виписки із наказу по підприємству «Про результати атестації робочих місць умовам праці» та наказу про звільнення.
Стаж роботи за період з 27.11.1995 по 27.01.1997 підтверджений довідками від 07.02.2017 № № 532, 534 зарахований до стажу на підземних роботах та визнаний відповідачем у своєму рішенні.
З 03.02.1997 по 09.08.1998 працював в Краснодонському шахтобудівельному управлінні треста «Краснодонвуглебуд» на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах. Крім трудової книжки, це підтверджується довідкою ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 08.07.2014 № 86 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії з копіями особової картки, наказу про звільнення, виписок з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії.
Стаж роботи за період з 29.10.1998 по 15.03.2017 підтверджений довідками від 07.02.2017 № № 529, 578, 535, від 09.02.2017 № 245, зарахований до стажу на підземних роботах, визнаний відповідачем у своєму рішенні та не оспорюється.
На підставі вищевикладеного позивач вважає, що період навчання з 01.09.1989 по 28.01.1993, період роботи з 11.02.1993 по 20.11.1995, з 03.02.1997 по 09.08.1998 підлягають зарахуванню відповідачем до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що своєю бездіяльністю відповідач порушує конституційне право позивача на соціальний захист, яке передбачено статтею 46 Конституції України, та на отримання пенсії при досягненні певного віку та умов.
Ухвалою суду від 01.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).
Від Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду електронною поштою надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 39-41), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, аналогічних викладеному у рішенні відповідача від 11.05.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії та листі від 22.06.2018 № 7091/03-10, яким повідомлено позивача про прийняте відповідачем рішення.
Суд зауважує, що, оскільки відзив на адміністративний позов не підписаний електронним цифровим підписом відповідача, цьому документу згідно з положеннями Інструкції з діловодства в адміністративних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 17.12.2013 № 174, надано статус інформаційний.
При цьому, під час розгляду та вирішення даної адміністративної справи, суд вважає за необхідне врахувати інформацію, зазначеному у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
З копії паспорта громадянина України (арк. спр. 7), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 8), довідки від 26.09.2017 № 0000344318 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 8 зв.) встановлено такі відомості про позивача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2.
Позивачем 13.02.2018 подано до Старобільського ОУПФУ Луганської області заяву про призначення/перерахунок пенсії за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додано: диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № 980219; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000344318; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № № 281, 532, 534, 533, 86, 529, 530, 531, 578, 535, 245; документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років № № 68, 124, 86, 37б/1, 66/б, 51/б, 48/б, 60/б, 78, 72; паспорт; трудову книжку № 3619687 (арк. спр. 53-54).
Старобільське ОУПФУ Луганської області рішенням від 11 травня 2018 року відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення (арк. спр. 9).
Дослідженням рішення встановлено, що до спеціального (підземного) стажу позивача, за виключенням періодів відволікань від роботи, зараховано стаж по наданим уточнюючим довідкам підприємств про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.02.2017 № 532, від 07.02.2017 № 534, від 07.02.2017 № 529, від 07.02.2017 № 578, від 07.02.2017 № 535, від 09.02.2017 № 245, довідкам про кількість підземних спусків від 07.02.2017 № 530, від 07.02.2017 № 531 з урахуванням підтверджуючих записів за відповідні періоди в трудовій книжці та даних про спеціальний стаж, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 20).
До спеціального (підземного) стажу не враховано періоди роботи з 11.02.1993 по 20.11.1995 за довідкою ВАТ «Антрацитшахтобуд» від 12.11.2014 № 281 та з 03.02.1997 по 09.08.1998 за довідкою ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 08.07.2014 № 86 у зв'язку з відсутністю відомостей про підземні спуски-виїзди в шахти. Згідно з відомостями з реєстру страхувальників підприємства зареєстровані на тимчасово окупованій території. Особливість діяльності таких підприємств визначена Законом України від 15.04.2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно з яким будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними - будь-який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами/особами є недійсними і не створює правових наслідків.
За наявними документами загальний стаж становить 26 років 10 місяців 20 днів, з них стаж на підземних роботах 18 років 06 місяців 28 днів замість необхідних 25 років на умовах, визначених діючим пенсійним законодавством.
Листом від 22.06.2018 № 7091/03-10 Старобільське ОУПФУ Луганської області повідомило позивача про прийняте рішення (арк. спр. 10).
Дослідженням цього листа встановлено, що у ньому додатково до зазначених у рішенні від 11.05.2018 підстав для відмови у призначенні пенсії вказано, що неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1989 по 28.01.1993 згідно з дипломом від 28.01.1993 № 980219 за професією електрослюсар підземний. Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, у тому числі і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Отже період навчання за професією електрослюсар підземний підлягає зарахуванню до підземного пільгового стажу тільки в разі наявності підтверджуючих документів про факт пільгової роботи, з 11.02.1993 по 20.11.1995 в Краснодонському шахтобудівельному управлінні тресту «Краснодонвуглебуд».
Оглядом копії трудової книжки позивача від 11.02.1993 НОМЕР_3 (арк. спр. 11-13) встановлено, що у ній, зокрема, наявні такі записи:
Шахтопрохідне управління № 8 тресту «Антроцитшахтобуд»
запис № № 1, 2 - з 01.09.1989 по 28.01.1993 навчання у ПТУ № 86, диплом від 28.01.1993 № 980219;
запис № 3 - 11.02.1993 прийнятий підземним електрослюсарем з повним підземним робочим днем під землею, наказ від 11.02.1993 № 11к;
запис № 4 - 20.11.1995 звільнений у зв'язку з переведенням на шахту Самсонівська-Західна за пунктом 5 статті 36 КЗпП України, наказ від 20.11.1995 № 110к;
Краснодонське шахтобудівельне управління треста «Краснодонвуглестрой»
запис № 7 - 03.02.1997 прийнятий електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 29.01.1997 № 6;
запис № 10 - 09.08.1998 звільнений за статтею 38 КЗпП України звільнений за власним бажанням, наказ від 09.08.1998 № 55-вк.
Дослідженням копії диплому від 28.01.1993 серії А № 980219 встановлено, що позивач 01.09.1989 вступив до ПТУ № 86 м. Молодогвардійськ і 28.01.1993 закінчив повний курс ПТУ № 86 за професією електрослюсар підземний. Рішенням кваліфікаційної комісії від 28.01.1993 позивачу присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний третього розряду (арк. спр. 14).
Згідно з довідкою ВАТ «Антрацитшахтобуд» від 12.11.2014 № 281 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (арк. спр. 15) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працював повний робочий день на підземних роботах в шахтопрохідному управлінні і за період з 11.02.1993 по 20.11.1995 виконував підземні горні роботи за професією електрослюсар підземний, що передбачено списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 10101000 код КП 7241.2, підстава постанова КМУ від 11.03.1994 № 162 за період з 11.02.1993 по 20.11.1995 постанова КМУ від 31.03.1994 № 202 (2 роки 09 місяців 09 днів). Підстава для видачі: особова картка ф. Т-2, особовий рахунок по з/платі, табеля спуску-виїзду у шахту, накази про прийом-звільнення, техпроцес з добування вугілля, протокол на в/років, накази про атестацію робочих місць. Додаткові відомості: даних про безоплатні відпустки та страйки відсутні. Вихождаємість повна та відповідає встановленим нормам. Також у довідці наявні відомості, що ВАТ «Антрацитшахтобуд» є правонаступником архівних документів, зокрема, Шахтопрохідного управління № 8. Наказ від 05.02.1997 № 19. Довідка підписана головою правління та скріплена печаткою ВАТ «Антрацитшахтобуд».
Також згідно з випискою з наказу Шахтопрохідного управління № 8 від 18.07.1995 № 68 «Про результати атестації робочих місць умовам праці», прийнятого на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, затверджено перелік професій і посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 (Додаток 1), електрослюсар підземний (арк. спр. 16).
Згідно з довідкою ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 08.07.2014 № 86 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (арк. спр. 19), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працював повний робочий день в Краснодонському шахтобудівельному управлінні тресту (КШБУ) «Краснодонвуглебуд». За період з 03.02.1997 по 09.08.1998 (наказ від 10.08.1998 № 57-вк) виконував у вугільному виробництві на підземних роботах з повним робочим днем горні роботи шахтопрохідної ділянки «Молодогвардійська» за професією, посадою - електрослюсар підземний, отримував 100 % тарифної ставки електрослюсаря підземного 5 розряду, що передбачено списком 1, розділу 1, підрозділу 1010100а постанови КМУ від 11.03.1994 № 162. Підстава: накази за 1997-1998 роки, лицеві рахунки за 1997-1998 роки, особова картка форми Т-2, технологічний процес виробництва, довідник. Наказ про прийняття не зберігся. Також у довідці наявні відомості про відпустки без збереження заробітної плати. Наявні відомості, що трест «Краснодонвуглебу» перетворений у ДВАТ «Краснодонвуглебуд» на підставі наказу Мінвуглепрому України від 16.01.1997 № 8. КШБУ треста «Краснодонвуглебуд» перетворено у КШБУ ДВАТ «Краснодонвуглебуд» на підставі наказу ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 21.03.1997 № 16. КШБУ ліквідовано 01.04.2005 на підставі наказу 31.01.2005 № 5 по ДВАТ «Краснодонвуглебуд», яке є правонаступником та перебуває у процесі ліквідації з 2008 року дотепер. Довідка підписана головою ліквідаційної комісії, підпис якого скріплений печаткою ДВАТ «Краснодонвуглебуд».
Також згідно з випискою з наказу начальника КШБУ треста «Краснодонвуглебуд» від 07.05.1996 № 46-Б «Про результати атестації робочих місць умовам праці», на підставі проведеної атестації робоче місце електрослюсар підземний вважати атестованим за умовами праці, що відповідає списку № 1 розділу 1 підрозділу 1010100а, постанова КМУ від 11.03.1994 № 162 (арк. спр. 22).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України віл 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно в дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць умовами праці після 21 серпня 1992 року.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Як вже вище вказано, дослідженням записів у трудовій книжці позивача встановлено, що у період з 11.02.1993 по 20.11.1995 та з 03.02.1997 по 09.08.1998 позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею. У трудовій книжці позивача дійсно відсутні записи про атестацію цих робочих місць позивача.
Разом з тим, проведення атестації цих робочих місць та віднесення їх до переліку професій і посад, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за списком № 1 згідно з постановою КМУ від 11.03.1994 № 162, підтверджено довідками ВАТ «Антрацитшахтобуд» від 12.11.2014 № 281 та ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 08.07.2014 № 86, а також виписками з наказів від 18.07.1995 № 68 та від 07.05.1996 № 46-Б «Про результати атестації робочих місць умовам праці», згідно з якими професія, посада електрослюсар підземний віднесена до посад за списком № 1.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач у встановлений законодавством спосіб - належними та допустими доказами, підтвердив, що у період з 11.02.1993 по 20.11.1995 та з 03.02.1997 по 09.08.1998 він працював за професією, посадою, яка віднесена до списку професій та посад, робота на яких має бути зарахована до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.
Твердження відповідача, що довідки, видані ВАТ «Антрацитшахтобуд» та ДВАТ «Краснодонвуглебуд», внаслідок місцезнаходження таких підприємств на тимчасово окупованій території України, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З вищевикладеного слідує, що законодавцем встановлено заборону на використання тільки тих документів, що видані органами, розташованими на тимчасово окупованій території України, якщо ці органи створені у порядку не передбаченому законодавством України.
У відповідача відсутні будь-які відомості, що ВАТ «Антрацитшахтобуд» та ДВАТ «Краснодонвуглебуд» є органами, які створені у порядку не передбаченому Законом.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду заяви позивача про призначення позивачу пенсії за віком зобов'язаний був враховувати інформацію, зазначену у довідках ВАТ «Антрацитшахтобуд» та ДВАТ «Краснодонвуглебуд», якими підтверджено стаж роботи позивача за професією, на посадах, робота на яких має бути зарахована до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV. Відповідно, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у врахуванні такої інформації є безпідставною та суперечить вимогам чинного законодавства, відповідач безпідставно не зарахував період роботи позивача у період з 11.02.1993 по 20.11.1995 та з 03.02.1997 по 09.08.1998 до пільгового стажу, що дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Що стосується відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду навчання у ПТУ № 86 з 01.09.1989 по 28.01.1993, суд зазначає таке.
Суд зауважує, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу взагалі не містить викладу обставин, за яких відповідачем відмовлено позивачу у зарахуванні часу його навчання у ПТУ № 86 з 01.09.1989 по 28.01.1993 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Такі обставини зазначені тільки у листі Старобільського ОУПФУ Луганської області від 22.06.2018 № 7091/03-10.
Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
З вищеописаних копій трудової книжки позивача, диплома, довідки ВАТ «Антрацитшахтобуд» від 12.11.2014 № 281, виписки з наказу Шахтопрохідного управління № 8 тресту «Антрацитшахтобуд» від 18.07.1995 № 68 судом встановлено, що позивач отримав освіту за професією електрослюсар підземний та був прийнятий на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо небезпечними і особливо тяжкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у строк, що не перевищує 3-х місяців.
Відповідно, судом встановлено, що відповідачем протиправно не зарахований період навчання позивача у ПТУ № 86 з 01.09.1989 по 28.01.1993 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.
Твердження відповідача про відсутність підтверджуючих документів про факт пільгової роботи позивача з 11.02.1993 по 20.11.1995 у повній мірі спростовані наявними в матеріалах справи копіями довідки ВАТ «Антрацитшахтобуд» від 12.11.2014 № 281, виписки з наказу Шахтопрохідного управління № 8 тресту «Антрацитшахтобуд» від 18.07.1995 № 68 «Про результати атестації робочих місць умовам праці», які надавалися позивачем відповідачу разом із заявою про призначення пенсії.
Таким чином, судом встановлено, що рішення відповідача від 11 травня 2018 року без номера про відмову у призначенні пенсії позивачу не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню.
Відповідно, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується обраного способу захисту порушених прав позивача в частині зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії, періоду навчання позивача та роботи з 11.02.1993 по 20.11.1995, з 03.02.1997 по 09.08.1998, та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 13.02.2018, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на те, що позивач на день звернення до відповідача позивач мав достатній стаж, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV, та для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV виконано всі умови, визначені законом, суд вважає, що у даному випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Старобільського ОУПФУ Луганської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати певний період навчання та стаж роботи, суд вважає за необхідне зазначити таке.
У даному випадку об'єктом порушення є право позивача на призначення йому пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV. Таке порушення сталося внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії. Відповідно, способом захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, є зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії.
У свою чергу, обставини, встановлені судом, мотиви, з яких виходить суд, надаючи оцінку аргументам, наведеним учасниками справи щодо наявності та відсутності підстав для задоволення позову, правомірності прийнятого відповідачем рішення, у тому числі щодо наявності у позивача необхідного для призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV стажу, за правилами визначеними частиною четвертою статті 246 КАС України зазначаються у мотивувальній частині рішення. Зазначення таких мотивів у резолютивній частині рішення Кодексом адміністративного судочинства не передбачено. Відповідно, суд вважає, що у резолютивній частині рішення суду не зазначається період роботи позивача, що включається до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією від 20.09.2018 № 17.
Оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню лише з коригування обраного способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, - 704,80 грн.
Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 94415, АДРЕСА_1; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92704, Луганська область, Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1-А, код за ЄДРПОУ 41246506) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 11 травня 2018 року без номера про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні вимоги про зобов'язання Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова