29 жовтня 2018 року м.Кропивницький Справа № 1140/2657/18
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П., розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (26011, с. Турія, Новомиргородський район, Кіровоградська область, рнокпп НОМЕР_1, надалі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636, надалі - відповідач), треті особи: Новомиргородська районна державна адміністрація (26000, вул. Соборності, 112, м. Новомиргород, Кіровоградська обл., код ЄДРПОУ 04055096), Пурпурівська сільська рада Новомиргородського району, Кіровоградська обл. (26040, вул. Лесі Українки, 1, с. Пурпурівка, Новомиргородський район, Кіровоградська область) про оскарження рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області викладене в листі за №Ш-9531/0-5077/0/17-18 від 26.07.2018р., відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у виділенні йому в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю НОМЕР_2, що був зареєстрований 02.04.1996р. за №57.
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) із земель резерву (запасу) відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю НОМЕР_2, що був зареєстрований 02.04.1996р. за №57, право на який набуто в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він після смерті батька успадкував право приватної власності на земельну ділянку площею 6,92 га, розташованої на території Пурпурівської сільської ради, яка належала померлому відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю НОМЕР_2, що був зареєстрований 02.04.1996р. за №57.
З метою використання свого права на володіння належного права на земельну ділянку, позивач звертався до Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області щодо виділення йому земельної ділянки за рахунок земель резервного фонду. Розглянувши звернення позивача Пурпурівська сільська рада, з посиланням на Закони України «Про місцеве самоврядування», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Земельний кодекс України, рекомендувала позивачеві звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Після звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, йому було повідомлено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» повноваження щодо виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) віднесено до відповідних сільських, селищних, міських рад чи районних державних адміністрацій.
Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідачем, 19.10.2018р. подано відзив на позов, вимоги якого не визнаються з тих підстав, що відповідно до положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», повноваження виділення земельних часток (паїв) належить до компетенції районної державної адміністрації (а.с.60-63).
Ухвалою суду від 03.10.2018 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 24.10.2018р. (а.с.1).
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином (а.с.49,54,55,56).
В судове засідання сторони не з'явились.
Представником позивача подано заяву про оголошення перерви та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з участю представника позивача в іншому судовому засіданні. Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви оскільки позивач заздалегідь, 05.10.2018р., був повідомлений про дату судового засідання, а тому представник позивача мав можливість спланувати участь як в цій так і в іншій справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.12.2012р. позивач успадкував право на земельну частку (пай) в розмірі 6,92 га в умовних кадастрових гектарах без визначення між частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності КСП імені Мічуріна, Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 виданого 02.04.1996р. Новомиргородською районною державною адміністрацією, Кіровоградської області та зареєстрованого 02.04.1996р. в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №57 (а.с.22).
З метою реалізації права власності на земельну ділянку, позивач звернувся до Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області із заявою про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки право на яку він отримав відповідно до свідоцтва про право на спадщину (а.с.30).
Рішенням Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області від 21.12.2017р. №227 позивачеві було рекомендовано звернутись до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (а.с.36).
Крім того, позивач 23.10.2017р. звертався до голови Новомиргородської райдержадміністрації із заявою про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки право на яку він отримав відповідно до свідоцтва про право на спадщину, на що було отримано відповідь про необхідність звернутись до Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області і отримати висновок про місце розташування, площу та номер земельної ділянки відповідно до схеми поділу земель колишнього КСП ім. Мічуріна (а.с.27,29).
25.01.2018р. та 03.07.2018р. позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявами про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки право на яку він отримав відповідно до свідоцтва про право на спадщину (а.с.31,32).
Відповідей на вказані звернення позивач не отримав, натомість, листом від 16.08.2018р. представникові позивача було повідомлено, що 26.07.2018р. на адресу позивача було направлено лист № Ш-9531/0-5077/0/17-18, яким позивачеві відмовлено у виділенні земельної ділянки з тих підстав, що вказані повноваження, відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» віднесено до районної державної адміністрації (а.с.34).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності визначені Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV (надалі -Закон 899-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону 899- IV право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно ст. 2 Закону 899- IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з пп. 31, 50 п. 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Оскільки, земельна ділянка на яку претендує позивач, належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відноситься розгляд питання про розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.
З графічних матеріалів щодо бажаного місяця розташування земельної ділянки наданих позивачем вбачається, що земельна ділянка входить до єдиного масиву земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 (а.с.43).
Згідно відомостей з публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 перебуває у державній власності з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.69).
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області наділене повноваженнями щодо розпорядження земельною ділянкою право на яке належить позивачеві на підставі свідоцтва про право на спадщину, а тому відмова позивачеві у реалізації права на землю є протиправною.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у виділенні йому в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю НОМЕР_2, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення позивача та прийняти рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю НОМЕР_2.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (26011, с. Турія, Новомиргородський район, Кіровоградська область, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636), треті особи: Новомиргородська районна державна адміністрація (26000, вул. Соборності, 112, м. Новомиргород, Кіровоградська обл., код ЄДРПОУ 04055096), Пурпурівська сільська рада Новомиргородського району, Кіровоградська обл. (26040, вул. Лесі Українки, 1, с. Пурпурівка, Новомиргородський район, Кіровоградська область) про оскарження рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області викладене в листі за №Ш-9531/0-5077/0/17-18 від 26.07.2018р., відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у виділенні йому в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю НОМЕР_2, що був зареєстрований 02.04.1996р. за №57.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) із земель резерву (запасу) відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю НОМЕР_2, що був зареєстрований 02.04.1996р. за №57, право на який набуто в порядку спадкування.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409грн.60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник