ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" жовтня 2018 р. справа № 0940/1633/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
10.09.2018 ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся в суд з позовом до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області (далі також - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 13.07.2018 звернувся до відповідача із запитом на доступ до публічної інформації, в якому просив: надати інформацію про: 1) порядок денний сесії селищної ради, які відбулися з січня до 15 липня 2018; 2) протокол сесії селищної ради, які відбулися з січня до 15 липня 2018. Заява позивача була отримана відповідачем 17.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 26.07.2018 Вигодська селищна рада надіслала позивачу лист-відповідь вихідний №5 від 23.07.2018, в якому, посилаючись на ч.4 ст. 20 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", зазначає, що інформація, яку позивач просив, містить великий обсяг і потребує пошуку вказаної інформації серед значної кількості даних. Тому відповідач продовжив розгляд запиту позивача до 20 робочих днів, після чого обіцяли надати йому відповідь на запитувану інформацію. Проте, станом на 05.09.2018 жодної інформації на запит позивач не отримав, а з моменту його подання вже пройшло 64 дні. Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області щодо ненадання публічної інформації за запитом та зобов'язати відповідача надати достовірну, точну та повну інформацію, згідно запиту на інформацію.
Відповідач, своїм правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.19-20).
Позивачем у зазначений строк недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, встановив наступне.
Позивач, 13.07.2018 звернувся до відповідача із запитом на доступ до публічної інформації, в якому просив: надати інформацію про: 1) порядок денний сесії селищної ради, які відбулися з січня до 15 липня 2018; 2) протокол сесії селищної ради, які відбулися з січня до 15 липня 2018 (а.с. 9).
Заява позивача була отримана відповідачем 17.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 10).
Вигодська селищна рада надіслала позивачу лист за вих. №5 від 23.07.2018, в якому зокрема зазначено, що відповідно до вимог ч.4 ст. 20 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", повідомляємо Вас, що запитувана вами інформація, а саме:, порядки денні сесії Вигодської селищної ради за 2018 рік, протоколи сесій Вигодської селищної ради за 2018 рік містять великий обсяг інформації і потребують пошуку вказаної інформації серед значної кількості даних, а тому Вигодська селищна рада продовжила розгляд Вашого запиту до 20 робочих днів, після чого Вам буде надана запитувана Вами інформація (а.с. 8).
Проте, станом на 05.09.2018 жодної інформації на запит від 13.07.2018 позивач не отримав, а тому з адміністративним позовом звернувся до суду за захистом свого права, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області щодо ненадання публічної інформації за запитом та зобов'язати відповідача надати достовірну, точну та повну інформацію, згідно запиту на інформацію.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно статті 40 Конституції України, усі мають право направляти письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановленим законом строк.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" (надалі - Закон) від 13 січня 2011 року №2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Статтею 1 даного Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 даного Закону встановлено гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації. Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
У відповідності до ст. 4 Закону, доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Забезпечення доступу до інформації передбачено ст. 5 Закон України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до якої доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб - сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб - порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 6 даного Закону дано поняття публічної інформації з обмеженим доступом. Так інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" дано визначення та перелік суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації. Так, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Частиною 1 статті 13 даного Закону встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено строк розгляду запитів на інформацію. Так, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 24 даного Закону визначено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; нездійснення реєстрації документів; навмисне приховування або знищення інформації чи документів. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Суд зазначає, що відповідачем на запит про доступ до публічної інформації позивача від 13.07.2018, який отримано представником відповідача 17.07.2018 та зареєстровано за вх. №4 від 20.07.2018 надано позивачу тільки лист за вих. №5 від 23.07.2018, в якому, відповідач посилаючись на ч.4 ст. 20 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", зазначає, що інформація, яку позивач просив, містить великий обсяг інформації і потребує пошуку вказаної інформації серед значної кількості даних. Тому відповідач продовжив розгляд запиту позивача до 20 робочих днів. Після чого обіцяли надати позивачу відповідь на запитувану інформацію, однак, станом на 05.09.2018, а також на час розгляду справи в суді, жодної інформації на запит про доступ до публічної інформації позивача від 13.07.2018 в матеріалах справи не виявлено, а отже позивачем такої інформації не отримано.
Таким чином, не надавши інформацію на запит позивача від 13.07.2018 у строк, передбачений статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідач своєю бездіяльністю унеможливив позивачу реалізацію відповідно до законодавства, права на доступ до публічної інформації.
Таким чином, порушене право на доступ до публічної інформації має бути відновлене шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача і зобов'язання Вигодської селищної ради надати повну інформацію на запит ОСОБА_2 від 13.07.2018 про доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, виходячи із принципу верховенства права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.
Що стосується витрат за надання правової допомоги, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а також позивачем були понесені витрати на правову допомогу, що підтверджується квитанцією до ордера від 03.09.2018 №058917 та актом прийому-передачі виконаних робіт від 05.09.2018.
За визначенням ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ). Відповідно до ч.3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАСУ). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду договір про надання правничої допомоги, квитанція до прибуткового касового ордеру, акт виконаних робіт з калькуляцією вартості правової допомоги.
Відповідно до змісту акту виконаних робіт, позивачу була надана правова допомога шляхом: підготовки матеріалів до написання позову, зняття копій документів (500 грн.), складання позовної заяви (1000 грн.), підготовка запиту про доступ до публічної інформації (500 грн.) всього на суму 2000,00 грн.
Таким чином, у відповідності до квитанції до прибуткового касового ордера, позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. Отже, адвокатом та позивачем документально доведено факт понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу.
Також суд зазначає, що згідно ч.6, 7 ст.134 КАСУ суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, що рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 по суті спору задоволені, тому сума витрат на правничу допомогу, сплачена позивачем відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру на загальну суму 2000,00 грн., має бути стягнута з Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області за рахунок її бюджетних асигнувань.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_2 від 13.07.2018 протиправною.
Зобов'язати Вигодську селищну раду Долинського району Івано-Франківської області надати ОСОБА_2 достовірну, точну та повну інформацію, згідно запиту про доступ до публічної інформації від 13.07.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області (вул. Д Галицького, 75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код ЄДРПОУ 04355875) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) судових витрат в частині витрат на правничу (правову) допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, 77553, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;
відповідач: Вигодська селищна рада Долинського району Івано-Франківської області, адреса: вул. Д Галицького, 75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код ЄДРПОУ 04355875.
Суддя Микитюк Р.В.