ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" жовтня 2018 р. справа № 0940/1486/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування п.24 рішення №58 від 08.06.2018 та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування п.24 рішення №58 від 08.06.2018 та зобов'язання призначити і виплатити з 11.04.2018 одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою КМ України №975 від 25.12.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог статті 16, абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за № 975, прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що він, як інвалід третьої групи з 11.04.2018 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а відповідач дійшов помилкового висновку про закінчення дворічного строку після первинного встановлення інвалідності та про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.10.2018 року судом витребувано додаткові докази по справі.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча отримав ухвалу про відкриття провадження 27.08.2018р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
19.02.2013 відповідно до довідки до акта огляду Медико-соціальної (експертної) комісії (далі - МСЕК) від 19.02.2013 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності загального захворювання, на строк до 01.03.2014.
16.05.2014 ОСОБА_1 на підставі наказу Президента України №303/14 призваний у Збройні Сили України, 21.03.2015 звільнений в запас за станом здоров'я.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №57 від 27.01.2015 госпітальної ВЛК терапевтичного профілю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону пунктом 12 встановлено що захворювання позивача, так, пов'язане із проходженням військової служби (а.с.26-27). Згідно продовження до свідоцтва про хворобу позивача №57 від 27.01.2015 зазначено: «Захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини». (а.с.29).
12.05.2015 відповідно до довідки до акта огляду Медико-соціальної (експертної) комісії серії 12 ААА №046183 ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено третю групу інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, на строк до 01.06.2016 (а.с.24-25).
У зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, позивач отримав одноразову грошову допомогу у сумі 85 260 грн.
Згідно довідки про невизнання інвалідом Вінницької обласної Медико-соціальної (експертної) комісії №2 за результатами огляду 07.06.2016 ОСОБА_1 не визнаний інвалідом (а.с.30).
09.12.2016 ОСОБА_1 прийнятий на військову службу на підставі контракту.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №22-РС від 16.02.2018 позивача звільнено у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до свідоцтва про хворобу №26 від 23.01.2018 госпітальної ВЛК терапевтичного профілю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону встановлено, що захворювання позивача, так, пов'язане із захистом Батьківщини.
З 06.03.2018 відповідно до довідки до акта огляду Медико-соціальної (експертної) комісії серії АВ №1104079 від 11.04.2018 ОСОБА_1 при повторному огляді знову встановлено третю групу інвалідності захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, на строк до травня 2019 року (а.с.34-35).
16.04.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з захистом Батьківщини (а.с. 49).
08.06.2018 позивачу, за результатами розгляду поданих документів, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, протоколом №58 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.16).
Як слідує із змісту п.24 вказаного протоколу підставами відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги стало те, що позивачу причину та групу інвалідності змінено понад дворічний термін. Допомога у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності виплачена в сумі 85260 грн.
При цьому судом встановлено, що відповідачем помилково зазначено визнання позивача інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у відповідності до довідки МСЕК серії АВ №1104079 від 11.04.2018.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі, визначає Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 1 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю ІІІ групи (ч.1 ст.16-3 Закону).
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (ч.6 ст.16-3 Закону).
Відповідно до пунктів 7, 8 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Особи, які мають право на одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення такого права.
Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства (п.3 ст.16-3 Закону).
Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п.4 ст.16-3 Закону).
Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим згідно якого у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.16-3 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати такої одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 8 вказаної Постанови якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Таким чином, грошова допомога, яка призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, є одноразовим платежем, який виплачується після первинного встановлення інвалідності і розмір якого залежить від групи інвалідності. Якщо після первинного встановлення інвалідності буде встановлено вищу групу інвалідності чи іншу причину інвалідності, що дає право особі на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Судом встановлено, що ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 19.02.2013, яку визначено як таку, що пов'язана з загальним захворюванням. При повторному огляді 12.05.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, в результаті чого позивачу виплачено одноразову допомогу. 07.06.2016 позивач не визнаний інвалідом. При повторному огляді 11.04.2018 позивачу знову встановлено ІІІ групу інвалідності що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
Як слідує із змісту свідоцтв про хворобу №57 від 27.01.2015 та №26 від 23.01.2018 третя група інвалідності позивачу в 2015 та 2018 роках визначалась за однією і тією ж хворобою.
Доказів повернення отриманої в результаті встановленої 12.05.2015 третьої групи інвалідності одноразової допомоги, суду не надано. Строк між встановленням третьої групи інвалідності в 2015 році (12.05.2015) та в 2018 році (11.04.2018) становить понад два роки.
За наведених обставин суд приходить до переконання, що відповідач, відмовляючи в призначенні позивачу одноразової допомоги прийшов правильного висновку, що одноразова допомога позивачу внаслідок встановлення ІІІ групи інвалідності виплачена, а також, що минув 2-х річний строк, визначений законодавством, та правомірно відмовив у її призначенні.
Враховуючи наведене вище, позовна вимога про визнання протиправним та скасування п.24 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, оформленого протоколом №58 від 08.06.2018 задоволенню не підлягає.
Відтак, як наслідок, не підлягає до задоволення вимога позивача про зобов'язання відповідача призначити, та виплатити одноразову грошову допомогу.
При цьому суд не погоджується із твердженнями позивача, що ІІІ група інвалідності з 06.03.2018 відповідно до довідки до акта огляду Медико-соціальної (експертної) комісії серії АВ №1104079 від 11.04.2018 встановлена вперше, оскільки інвалідність з цього числа встановлена позивачу за тим самим захворюванням, що і в 2015 році, за схожим діагнозом, при повторному огляді. Гарантований державою одноразовий платіж у виді одноразової грошової допомоги при встановленні ІІІ групи інвалідності що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, позивачу виплачено.
Разом з цим, суд звертає увагу позивача, що поняття „захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини” охоплюється поняттям „захворювання, пов'язане з проходженням військової служби”. Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не виділяє встановлення військовослужбовцю інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини в окрему підставу призначення і виплати одноразової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому адміністративний позов є таким, що не підлягає до задоволення.
Позивач не поніс судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи, а тому відсутні правові підстави для їх розподілу та компенсації згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітрофлотський 6, м. Київ, 03168)
Суддя Біньковська Н.В.