Ухвала від 29.10.2018 по справі 200/11295/18-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2018 р. Справа №200/11295/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Адміністративний позов подано російською мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Згідно ч. 1, 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики" судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про засади державної мовної політики" до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті (зокрема і російської мови), застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.

За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.02.2018 року №2-р/2018 у справі №1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України "Про засади державної мовної політики".

Отже, відповідно до вказаних вимог закону, адміністративний позов має бути викладений державною (українською) мовою.

Така позиція суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 06.07.2016 року у справі №21-1092а16), Верховного Суду викладеному у постанові від 06.02.2018 року у справі №826/24325/15 (К/9901/8018/18) та ухвалах від 18.01.2018 року у справі №577/4156/17 (К9901/2272/18), від 21.02.2018 року у справі №826/1833/16 (К/9901/20397/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту адміністративного позову, покладається на особу, яка має намір його подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для звернення з належним чином оформленим адміністративним позовом дії.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплата відповідно до вимог ст.263 КАС України підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Отже, встановлені судом недоліки позовної заяви не можуть бути усунуті під час судового розгляду.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду адміністративного позову разом з його копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, який викладено державною мовою.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Загацька Т. В.

Попередній документ
77432264
Наступний документ
77432266
Інформація про рішення:
№ рішення: 77432265
№ справи: 200/11295/18-а
Дата рішення: 29.10.2018
Дата публікації: 29.10.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл