Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 жовтня 2018 р. Справа№805/2339/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
секретар судового засідання Галустян Р.Г.,
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лещенка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, зокрема, що рішенням Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 грудня 2015 року № 3849-05-14-08-28 до нього за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» на підставі абз. 13 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані фінансові санкції в розмірі 10000 грн.
З рішенням про застосування фінансових санкцій не погоджувався, посилаючись на те, що в наказі на перевірку надано дозвіл на проведення перевірки 03 листопада 2015 року, а фактично перевірка була проведена 04 листопада 2015 року. Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевірка закінчена 13 листопада 2015 року, що виходить за межі встановлених наказом строків. Крім того, належними та допустимими доказами факт реалізації алкогольних напоїв за ціною, нижчою за мінімальну, не підтверджується.
У зв'язку з наведеним позивач просив скасувати рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 грудня 2015 року № 3849-05-14-08-28.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, позов задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2018 року судові рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Верховний суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доводам позивача щодо того, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімально встановлені. При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року адміністративну справу прийнято до провадження суду першої інстанції, у відповідача витребувані докази реалізації позивачем алкогольних напоїв, про які йдеться в акті перевірки від 13 листопада 2015 року № 12/05-14-21-11-3-2578420352, за цінами, нижчими за мінімально встановлені.
Ухвалою того ж суду від 09 жовтня 2018 року допущено заміну відповідача Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Донецькій області.
Ухвалою того ж суду від 16 жовтня 2018 року у відповідача повторно витребувано докази реалізації позивачем алкогольних напоїв, про які йдеться в акті перевірки від 13 листопада 2015 року № 12/05-14-21-11-3-2578420352, за цінами, нижчими за мінімально встановлені.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що фактична перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 проведена у відповідності до вимог законодавства. Під час перевірки встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» - реалізація алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених цін на окремі види алкогольних напоїв, а саме пляшки горілки Lubotin Pshenichna міцністю 40%, об'ємом 0,5 л за ціною 48 грн. (коли мінімальна роздрібна ціна за пляшку горілки міст. 0,5 л 40% спирту становить 54,90 грн.). Вказане порушення відображено в акті перевірки. У зв'язку з цим до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу. Вважав, що оскаржене рішення про застосування фінансових санкцій відповідає вимогам законодавства і винесено в межах повноважень, що надані органу доходів і зборів. Просив в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтримали свої вимоги та заперечення.
Представник позивача пояснив, що після набрання постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року законної сили і до сьогоднішнього дня судовий збір, сплачений за подання позову, позивачу не відшкодовано.
Представник відповідача пояснив, що доказ реалізації позивачем алкогольних напоїв, про які йдеться в акті перевірки від 13 листопада 2015 року № 12/05-14-21-11-3-2578420352, за цінами, нижчими за мінімально встановлені, відсутній.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Як платник податків протягом спірного періоду перебував на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступником якої є Головне управління ДФС у Донецькій області).
04 листопада 2015 року працівниками вказаного контролюючого органу на підставі наказу від 03 листопада 2015 року, направлень на перевірку від 03 листопада 2015 року №49 та №53, проведено фактичну перевірку магазину «Оптовик» за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Громова, 5, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 13 листопада 2015 року № 12/05-14-21-11-3-2578420352.
Під час проведення перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених цін на окремі види алкогольних напоїв, а саме пляшки горілки Lubotin Pshenichna міцністю 40%, об'ємом 0,5 л за ціною 48 грн. (коли мінімальна роздрібна ціна за пляшку горілки міст. 0,5 л 40% спирту становила 54,90 грн.), чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Перевірка проводилися в присутності продавця ОСОБА_5
Від підписання та отримання акту перевірки позивач відмовився, про що було складено акт про відмову від отримання та підпису акту перевірки від 13 листопада 2015 року №326/05-14-21-11-3-2578420352.
У зв'язку з наведеним акт перевірки направлено на адресу позивача по пошті.
На підставі акту перевірки та акту про відмову від отримання та підпису акту перевірки Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення від 29 грудня 2015 року № 3849-05-14-08-28, яким на підставі абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн.
Позивач скористався правом на оскарження рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 13 червня 2016 року №6375/с/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, як, зокрема:
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191);
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.16 п. 191.1 ст. 191);
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.17 п. 191.1 ст. 191);
забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (пп.191.1.34 п. 191.1 ст. 191).
Згідно зі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (75.1.3 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу).
Відповідно до п.п. 80.1, 80.2 ст.80 вказаного Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, що передбачені п.80.2 ст. 80 вказаного Кодексу.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з абз. 13 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення від 29 грудня 2015 року № 3849-05-14-08-28, яким щодо позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн. за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» затверджено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, і, зокрема, мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки становила 199,50 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957» (набрала законної сили через десять днів з 01 липня 2015 року - дня її опублікування) збільшено розмір оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, і, зокрема, мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки становила 274,50 грн.
В розділі «Примітки» до вказаної Постанови зазначено механізм розрахунку мінімальної ціни, а саме: мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року в справі №826/17459/15, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957».
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року набрала законної сили 11 лютого 2016 року.
Отже, 04 листопада 2015 року - станом на день перевірки позивача і встановлення порушення, яке полягало у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» була чинною та підлягала застосуванню.
Разом з тим, санкції передбачені абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовуються до платників податку саме за торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений обов'язок доказування, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 73, ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Актом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач при здійсненні своєї підприємницької діяльності проводить розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» доказом здійснення операцій з купівлі-продажу є роздрукований через РРО відповідний розрахунковий документ (касовий чек, тощо), що підтверджує, зокрема факт продажу (повернення) товарів.
Отже, належним та допустимим доказом в цій ситуації, який підтвердив би факт продажу товару, є відповідний розрахунковий документ, який представники контролюючого органу мають вимагали при проведенні відповідних перевірок.
Такий доказ відповідачем надано не було. Те, що представники контролюючого органу вимагали надання розрахункового документу, в акті перевірки не відображено.
Навпаки, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що доказ реалізації позивачем алкогольних напоїв, про які йдеться в акті перевірки від 13 листопада 2015 року № 12/05-14-21-11-3-2578420352, за цінами, нижчими за мінімально встановлені, відсутній.
Крім того, в підпункті 2.2.13 п. 2.2 ч. 2 «Описова частина» акту перевірки відображено, що сума готівкових коштів становить: на місці проведення розрахунків - 00,00 грн.; сума яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (у загальній сумі за розрахунковими квитанціями) - 00,00 грн.; відповідність (невідповідність) сум готівкових коштів - відповідність.
Вказане свідчить про відсутність у контролюючого органу на час складання акту перевірки будь-яких доказів описаного в акті порушення та спростовує висновки контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, про які йдеться в акті перевірки, за цінами, нижчими за мінімально встановлені.
Отже, суб'єкт владних повноважень належних доказів в підтвердження обставин, які викладені в акті перевірки, не надав, правомірність прийнятого рішення не довів.
Враховуючи наведене оскаржене рішення, яке прийнято на підставі такого акту перевірки, не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (85110, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування рішення задовольнити.
Скасувати рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 грудня 2015 року № 3849-05-14-08-28.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (85110, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 26 жовтня 2018 року.
Суддя Логойда Т. В.