Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 жовтня 2018 р. Справа№805/4057/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Лопушанського Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Маріупольської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Костаніц Віталія Михайловича, державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Строчкіна Вадима Юрійовича, начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної Вікторії Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації, визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, та зобов'язання вчинити певні дії,
8 травня 2018 року шляхом надсилання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача-1, Юридичного департаменту Маріупольської міської ради, відповідача-2, державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Костаніц В.М., відповідача-3, державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Строчкіна В.Ю., відповідача-4, начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В.І., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_6, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації, визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачі незаконно відмовили позивачу у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та у скасуванні попереднього запису про державну реєстрацію права власності. З посиланням на статті 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивач просив:
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію на об'єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку загальною площею 34,9 кв.м, житловою площею 25,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка була проведена державним реєстратором Костаніц В.М. 29.12.2015, номер запису про право власності НОМЕР_5;
- визнати незаконним та скасувати рішення про відмову в державній реєстрації №40095961 від 14.03.2018, прийняте державним реєстратором Строчкіним Вадимом Юрійовичем, на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1;
- визнати незаконною відмову в скасуванні реєстрації з внесенням запису в Державний реєстр прав про скасування реєстрації права власності від 29.12.2015 НОМЕР_3, винесену начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Палкіною Вікторією Ігорівною від 04.05.2018;
- зобов'язати реєстраторів відділу державної реєстрації Юридичного департаменту Маріупольської міської ради зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на жиле домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 236,4 кв.м, жилою площею 68,4 кв.м.
Обґрунтовуючи свої вимог позивач покликався на те, що вона набула право власності на жилий будинок по АДРЕСА_1, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 12 серпня 2008 року. Цей же будинок був переданий нею в іпотеку АКБ «Форум». 23 лютого 2018 року позивач дізналася, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1, але жилим будинком, розташованим на цій земельній ділянці, є ОСОБА_5 07 березня 2018 року вона подала заяву про реєстрацію права власності на житловий будинок по вулиці АДРЕСА_1, але 14 березня 2018 року їй було відмовлено в державній реєстрації права власності у зв'язку із суперечністю між заявленими та вже зареєстрованими речовими права, а саме на цей будинок зареєстровано право власності за іншою особою.
Позивач вважає, що право власності ОСОБА_5 на жилий будинок по вулиці АДРЕСА_1 зареєстровано незаконно, оскільки не була скасована попередня реєстрація, згідно якої власником будинку є позивач, на цей будинок накладено обмеження за договором іпотеки від 12 серпня 2008 року, судові рішення, на підставі яких була здійснена державна реєстрація права власності за ОСОБА_5, на момент реєстрації були скасовані, а згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_5 є власником 2/5 частки будинку, а не 1/1.
Позивач зазначив, що відмова у скасуванні незаконної реєстрації порушує її права. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач-4, начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіна В.І., надала пояснення в яких зазначила, що відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради не може бути відповідачем та давати пояснення по державній реєстрації житлового будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1, оскільки розпочав свою роботу тільки 18 квітня 2016 року і не є правонаступником ліквідованого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області. У разі скасування державної реєстрації розділу НОМЕР_4 зникають підстави для відмови в державній реєстрації за позивачем, що виключає необхідність оскарження рішення про відмову №40095961 від 14.03.2018 та відмови від 04.05.2018. Прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав належить до виключної компетенції державного реєстратора, а тому суд не вправі втручатися у його діяльність, зобов'язуючи приймати такі рішення.
Відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3 відзиви на адміністративний позов у строк, встановлений судом, не подали.
Третя особа пояснення щодо адміністративного позову у строк, встановлений судом, не подала.
08 червня 2018 року позовна заява залишена без руху у зв'язку із недоліками.
02 липня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.
23 липня 2018 року було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
28 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 18 жовтня 2018 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідачі-1,2,3,4 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду, були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду, була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
26 грудня 1979 року рішенням №453/4 виконавчого комітету Приморської районної Ради народних депутатів м. Жданова затверджений акт індивідуального житлового будинку, збудованого громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 (а.с. 196).
12 березня 1980 року рішенням №70/3 виконавчого комітету Приморської районної Ради народних депутатів м. Жданова затверджені ідеальні частки на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 - 2/5 частки та ОСОБА_8 - 3/5 частки (а.с. 194).
31 травня 1988 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_8 продала 3/5 частки жилого будинку по АДРЕСА_1 в м. Жданові ОСОБА_9 (а.с 199-200).
01 липня 1996 року за біржовим контрактом №324 ОСОБА_9. продав 3/5 частки жилого будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_11 (а.с. 201-202).
02 лютого 1998 року Другою маріупольською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_7, видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/5 частки жилого будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 128, 230).
18 червня 1998 року ОСОБА_11 видано дозвіл на виконання будівельних робіт (а.с. 107, зворотній бік).
25 серпня 1999 року рішенням колегії Приморської районної адміністрації м. Маріуполь №139/2 ОСОБА_11 дозволено будівництво жилого будинку зі зносом старого (а.с. 207).
26 травня 2004 року рішенням колегії Приморської районної адміністрації м. Маріуполя №88/3 затверджений «ОСОБА_6 прийняття домовласності» про прийняття закінченого будівництвом домоволодіння громадянина ОСОБА_11 по АДРЕСА_1
12 серпня 2008 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_1 набула право власності на будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 154).
19 серпня 2008 року Міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності ОСОБА_1 на будинок по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 6423979 (а.с. 157).
19 вересня 2013 року рішенням Приморського районного суду м. Маріуполь по справі №266/1944/2013 був задоволений позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1: виділено 2/5 частки домоволодіння АДРЕСА_1 до складу якого входить частина житлового будинку літ. А-1, сіні а-1 з тамбуром літ. а-1-1, гараж літ. Е-1, огорожа №1, зареєстрованих за ОСОБА_7, в ціле (а.с. 118-119).
14 жовтня 2013 року ухвалою апеляційного суду Донецької області рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 19 вересня 2013 року у справі №266/1944/2013 було залишено в силі (а.с. 120-121).
29 січня 2014 року ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 19 вересня 2013 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року у справі №266/1944/2013 були скасовані, а справа була передана на новий судовий розгляд (а.с. 122-123).
09 липня 2014 року ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя, яка набрала законної сили 15 липня 2014 року, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 був залишений без розгляду (а.с. 124).
18 січня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції Костаніц В.М. прийнято «Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень № 27853146», проведена державна реєстрація права власності, форма власності приватна, розмір частки 1/1 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5, з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 139).
07 березня 2018 року ОСОБА_1 подана заява про державну реєстрацію прав та їх обмежень за №27120523 на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 153).
14 березня 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Строчкіним В.Ю., Юридичний департамент Маріупольської міської ради, прийнято «Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №40095961», яким ОСОБА_1 відмовлено в державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1. Рішення вмотивовано тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься розділ на об'єкт нерухомого майна за №829831514123 від 29 грудня 2015 року, запис про право власності НОМЕР_3 відповідно до якого право власності (частка власності 1/1) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за іншою особою (а.с. 157).
04 травня 2018 року начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіна В.І. листом за №31.3-21827-31.3.1 повідомила позивача про результати розгляду її звернення від 25.04.2018 про скасування запису про державну реєстрацію права власності НОМЕР_3 від 29.12.2015 та реєстрацію права власності на житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу №5162 від 12.08.2008. Внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності НОМЕР_3 від 29.12.2015 не має можливості, оскільки скасовані не всі документи, на підставі яких проведено вказану реєстрацію (а.с. 52).
Згідно «Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна», номер інформаційної довідки 115170678 від 23 лютого 2018 року (далі - «Інформація»):
в ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО міститься:
Актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна:
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_4;
об'єкт нерухомого майна - житловий будинок;
опис об'єкта - загальна площа (кв.м): 34,9, житлова площа (кв.м): 25,1
адреса - АДРЕСА_1.
Актуальна інформація про право власності
номер запису про право власності - НОМЕР_5;
дата, час державної реєстрації - 29.12.2015 15:35:08;
державний реєстратор - Костаніц Віталій Михайлович, Маріупольське міське управління юстиції, Донецька область;
підстава виникнення права власності - рішення суду, серія та номер: 266/1944/13-ц (2/266/164/13), виданий 19.09.2013 Приморським районним судом м. Маріуполя, ухвала суду, серія та номер: 266/1944/2013 (22-ц/755/1851/13 (м)), виданий 14.10.2013 Приморським районним судом м. Маріуполя; свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 1-193, видане 02.02.1998 Другою маріупольською державною нотаріальною конторою;
підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27853146 від 18.01.2016 17:26:58, Костаніц Віталій Михайлович, Маріупольське міське управління юстиції, Донецької області;
форма власності - приватна;
розмір частки - 1/1;
власник - ОСОБА_5 (а.с. 50).
В РЕЄСТРІ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМПЕ МАЙНО міститься:
Відомості про об'єкт нерухомого майна
реєстраційний номер майна - 6423979;
тип майна - будинок;
адреса нерухомого майна - АДРЕСА_1;
загальна площа (кв.м) - 236,4, житлова площа (кв.м) - 68,4, площа земельної ділянки (кв.м) - 1000, загальна вартість нерухомого майна (грн.) - 336836;
технічний опис майна - жилий будинок А-1, підвал А/п;
номер запису - 20279 в книзі - 27.
Відомості про право власності
дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 19.08.2008;
дата внесення запису - 19.08.2008;
ПІБ - ОСОБА_1;
форма власності - приватна;
частка власності - 1/1;
підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, 5162, 12.08.2008 приватний нотаріус Дубровська О.А.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Згідно статті 1 Основного Закону Україна є правовою державною.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство, яке регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, період з 2008 року та по теперішній час змінювалося неодноразово, а тому суд вважає за необхідне надавати оцінку реєстраційним діям на їх відповідність чинному на момент такої дії законодавству.
Станом на 12 серпня 2008 року, коли за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_1 набула право власності на будинок по АДРЕСА_1, таке право підлягало обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 4 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) та за правилами, встановленими «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (далі - Тимчасове положення).
Згідно статті 2 Закон №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно пункту 1.3 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
«Порядок ведення реєстру прав власності на нерухоме майно», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 7/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 67/7388 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Порядку БТІ здійснює реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування. Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Реєстраційний запис у Реєстрі прав (далі - запис) - сукупність даних про один об'єкт нерухомого майна або про одне право власності, які вносяться до Реєстру прав. У Реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, відкривається новий розділ Реєстру прав. Розділ Реєстру прав складається з двох частин: перша частина включає запис про об'єкт нерухомого майна, друга частина містить записи про права власності на зазначений об'єкт. Кожному розділу Реєстру прав відповідає реєстраційна справа.
З наявного в матеріалах справи «Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19936067 від 19 серпня 2008 року» вбачається, що державна реєстрація права власності позивача на жилий будинок, розташований за адресою вулиця Лісна, 34, м. Маріуполь відбулася у відповідності до вимог чинного на той момент законодавства.
З 1 січня 2013 року почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом № 1952-IV.
Нова система стала результатом комплексної реформи у сфері реєстрації речових прав на нерухомість та їх обтяжень з метою адаптації вказаної системи до стандартів Євросоюзу. Основна ідея нової системи полягала у тому, щоб поєднати в одному уніфікованому реєстрі інформацію про всі існуючі права та обтяження стосовно об'єкта нерухомості (права власності, права користування (оренди), заставу/іпотеку/арешт такого об'єкта та ін.), та стосовно земельної ділянки під таким об'єктом нерухомості. З цією метою інформація про об'єкти нерухомості, яка раніше містилася в 4 різних реєстрах (Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Державному реєстрі обтяжень об'єктів рухомого майна (у частині податкової застави об'єктів нерухомості)), з 1 січня 2013 року була перенесена до єдиного уніфікованого реєстру - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
29 грудня 2015 року, тобто на момент подання ОСОБА_5 заяви про державну реєстрацію його права власності на жилий будинок по АДРЕСА_1, Закон №1952-IV діяв в редакції Закону України №766-VIII від 10.11.2015.
За приписами частини 2 статті 9 Закону №1952-IV державний реєстратор мав встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: […] відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону […] та прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Згідно частині 1 статті 15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводилася в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для
державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав […].
Частиною 13 статті 15 Закону №1952-IV встановлено, що Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Згідно пункту 15 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 137 від 18.03.2015, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо […] відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах та наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.
Пунктом 21 Порядку встановлено, що розділ у Державному реєстрі прав відкривається у разі реєстрації вперше заявленого права власності на об'єкт нерухомого майна.
Вказаний Порядок діяв до 01 січня 2016 року, але згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», але заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, подані до 1 січня 2016 року на розгляд органам державної реєстрації прав, утвореним Міністерством юстиції в установленому законодавством порядку, підлягали розгляду державними реєстраторами прав на нерухоме майно Міністерства юстиції у строки та у порядку, передбаченому законодавством, що діяло на дату подання таких заяв.
З наявної в матеріалах справи Інформації вбачається, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, складової частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, міститься запис про реєстрацію права власності позивача на будинок по АДРЕСА_1.
Згідно «Словника вулиць міста Маріуполя», затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 28.01.2016 №7/4-39, у Приморському районі міста є вулиця Лісова, назва російською «Лесная», старе написання «Лісна».
Крім цього, згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року вбачається, що подані ОСОБА_5 для реєстрації права власності документи: рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 19 вересня 2013 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року у справі №266/1944/2013 були скасовані.
Свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/5 частки жилого будинку по АДРЕСА_1, видане 02 лютого 1998 року Другою маріупольською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_7, також не може бути підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на весь жилий будинок по АДРЕСА_1.
За цим правовстановлюючим документом ОСОБА_5 є власником 2/5 частки жилого будинку, а не цілого будинку, як зазначено в Державному реєстрі прав - частка 1/1.
За таких обставин, державний реєстратор Маріупольського міського управління юстиції Костаніц В.М. не мав законних підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27853146 від 18 січня 2016 року та вносити на підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності номер НОМЕР_5 від 29 грудня 2015 року.
Суд, надавши оцінку зібраним у справі доказам, дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації на об'єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку загальною площею 34,9 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка була проведена державним реєстратором Костаніц В.М. 29.12.2015, номер запису про право власності НОМЕР_5, підлягають задоволенню.
З метою ефективного захисту прав позивача суд, керуючись статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства Україні, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), прийняте 18 січня 2016 року державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Донецької області Костаніц Віталія Михайловича, індексний номер 27853146, та скасувати запис про державну реєстрацію права власності номер НОМЕР_5 від 29 грудня 2015 року, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого 18 січня 2016 року державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Донецької області Костаніц В.М., індексний номер 27853146.
Вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в державній реєстрації №40095961 від 14.03.2018, прийняте державним реєстратором Строчкіним В.Ю., на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Станом на 07 березня 2018 року, момент подання позивачем заяви про державну реєстрацію прав та їх обмежень за №27120523 на житловий будинок по АДРЕСА_1, Закон №1952-IV діяв в редакції Закону України № 2269-VIII від 18.01.2018.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Таким чином, державний реєстратор Строчкін В. Ю. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №1952-IV.
З цих же підстав не підлягають задоволенню вимога про визнання незаконною відмову в скасуванні реєстрації з внесенням запису в Державний реєстр прав про скасування реєстрації права власності від 29.12.2015 НОМЕР_3, винесену начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіною В.І. від 04.05.2018, та вимога про зобов'язання реєстраторів відділу державної реєстрації Юридичного департаменту Маріупольської міської ради зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на жиле домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 236,4 кв.м, жилою площею 68,4 кв.м.
Суд не приймає до уваги посилання начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В.І. на те, що відділ не правонаступником ліквідованого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, а тому не може бути відповідачем у справі з огляду на наступне.
Згідно пункту 9 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.
Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (частина 1 статті 6 Закону №1952-IV).
Рішенням Маріупольської міської ради від 29 листопада 2015 року №7/3-25 «Про заходи щодо реалізації Законів України» юридичний департамент Маріупольської міської ради визначений суб'єктом державної реєстрації прав та виконавцем функцій щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Таким чином, Юридичний департамент Маріупольської міської ради є належним відповідачем у даній справі.
Суд не бере до уваги посилання відповідача-4 на те, що внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності НОМЕР_3 від 29.12.2015 не має можливості, оскільки скасовані не всі документи, на підставі яких проведено вказану реєстрацію, з огляду на наступне.
Згідно Інформації запис про державну реєстрацію права власності номер НОМЕР_5 від 29 грудня 2015 року, був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого 18 січня 2016 року державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Донецької області Костаніц Віталія Михайловича, індексний номер 27853146.
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27853146 від 18 січня 2016 року, було прийнято, зокрема, на підставі рішення Приморського районного суду від 19 вересня 2013 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року у справі № 266/1944/13-ц.
Як встановлено судом, вказані рішення були скасовані ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29 січня 2014 року.
Свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/5 частки жилого будинку по АДРЕСА_1, видане 02 лютого 1998 року Другою маріупольською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_7, також не може бути підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на весь жилий будинок по АДРЕСА_1. За цим правовстановлюючим документом ОСОБА_5 є власником 2/5 частки жилого будинку, а не цілого будинку, як зазначено в Державному реєстрі прав - частка 1/1.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідча-1 пропорційно задоволеним позовним вимогам. З чотирьох позовних вимог немайнового характеру задоволена одна, тому на користь позивача підлягає стягненню 704,80 гривень.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: 87525, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Юридичного департаменту Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, б. 70, код ЄДРПОУ 40041200), державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Костаніц Віталія Михайловича (місцезнаходження: 87500, АДРЕСА_2), державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Строчкіна Вадима Юрійовича (місцезнаходження: 87500, АДРЕСА_2), начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної Вікторії Ігорівни (місцезнаходження: 87500, АДРЕСА_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5 (87500, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2) про визнання незаконною та скасування державної реєстрації, визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), прийняте 18 січня 2016 року державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Донецької області Костаніц Віталія Михайловича, індексний номер 27853146.
Скасувати запис про державну реєстрацію права власності номер НОМЕР_5 від 29 грудня 2015 року, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого 18 січня 2016 року державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Донецької області Костаніц Віталія Михайловича, індексний номер 27853146.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Юридичного департаменту Маріупольської міської ради.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 18 жовтня 2018 року.
Рішення в повному обсязі складено 29 жовтня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Циганенко А.І.