Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 жовтня 2018 р. Справа№805/3819/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Лопушанського Д.О., представника позивача Лещенка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення з платника податків податкового боргу,
18 травня 2018 року шляхом надсилання поштою позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, фізичної особи ОСОБА_2, про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не сплатив в установлені строки узгоджене податкове зобов'язання, йому була направлена податкова вимога форми «Ф» від 07.11.2017 №289-42, на день звернення до суду податковий борг не сплачений. З посиланням на підпункт 59.1 статті 59, підпункт 87.1-87.2 та 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 368167,75 гривень, а саме: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 339860,24 гривень та військовий збір у сумі 28307,51 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прощення ПАТ «Райффайзен банк Аваль» боргу за кредитним договором відповідач отримав дохід, як додаткове благо, який мав включити до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, але не зробив цього. За результатами перевірки складено акт, за висновками якого встановлено податкове правопорушення та визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідачу були направлені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, які не були оскаржені, а визначена в них сума податкового зобов'язання не була сплачена добровільно. Позивач вважає, що у нього наявне право на звернення до суду із вимогою про стягнення, а тому просить позов задовольнити.
У відзиву на адміністративний позов відповідач просив позов залишити без розгляду у зв'язку із закінченням 3-х місячного строку звернення до суду. На думку відповідача, позивач як суб'єкт владних повноважень мав звернутися до суду із даним позовом на протязі трьох місяців після спливу 60 днів з дня надіслання йому податкової вимоги. Оскільки за поданими позивачем доказами податкова вимога відповідачу була надіслана 07.11.2017, відлік 3-х місячного строку розпочався 06.01.2018 та закінчився 06.04.2018. Відповідач покликався на те, що розрахунок обсягу зобов'язань, що підлягають оподаткуванню, не є коректним, оскільки дохід не зменшений на суму плачених ним відсотків, штрафів, пені.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що строк звернення до суду із даним позовом має обраховуватися за правилами статті 102 Податкового кодексу України.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач покликався на те, що застосування статті 102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин є недоречним. На думку відповідача у строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України, мають бути реалізовані всі стадії процедури стягнення податкового боргу, а тому строк для звернення до суду з даним позовом складає три місяці.
30 травня 2018 року до відділу реєстрації Бахмутської міської ради та Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області були надіслані запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
04 липня 2018 року судом отримана відповідь від Бахмутської міської ради та Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області, що за даними реєстру територіальних громад м. Бахмут та Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, інформація про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_2 відсутня.
09 липня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.
23 липня 2018 року строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів.
08 жовтня 2018 року підготовче провадження було закрито і справа призначена до розгляду по суті на 18 жовтня 2018 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заяви по суті спору, та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
25 вересня 2017 року Головним управління ДФС у Донецькій області складено акт №619/05-99-13-4/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податку ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016». Під час перевірки було встановлено, що 19 серпня 2016 року між відповідачем та АТ «Райффайзен банк Аваль» укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/07-160/50-289 від 31.08.2007. За наявною податковою інформацією ОСОБА_2 протягом 3 кварталу 2016 року отримав дохід у вигляді додаткового блага, який є сумою боргу платника, анульованого (прощеного кредитором) за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, з якого не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
За висновками передвіки відповідач порушив:
- підпункт 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункт 49.2, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункт «в» пункту 176.1 статті 176, пункт 179.1 статті 179 Податкового кодексу України у результаті чого встановлено неподання до Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2016 року;
- підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункт «д» підпункту164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункт «б» пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся , на загальну суму 263942,32 гривень;
- підпункт 168.4.5 пункту 168.4 статті 168, підпункт «б» пункту 171.2 статті 171, пункт 179.7 статті 179 Податкового кодексу України у результаті чого встановлено не сплату суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 263942,32 гривень;
- підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункт «б» пункту 171.2 статті 171, підпункт 1.2, підпункт 1.4, підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Х Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, на загальну суму 21995,19 гривень;
- підпункту «в» підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168, підпункту «б» пункту 171.2 статті 171, пункту 179.7 статті 179, підпункту 1.3, підпункту 1.4, підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Х Податкового кодексу України у результаті чого встановлено не сплату суми податкового зобов'язання з військового збору в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21995,19 гривень.
На підставі вищезазначеного акту 10 жовтня 2017 року Головним управління ДФС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0036441304 про збільшення ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 329928,00 гривень, за податковими зобов'язаннями 263942,00 гривні, за штрафними санкціями 65986,00 гривень;
- №0036451304 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) у сумі 170,00 гривень;
- №0036461304 про збільшення ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 27429,00 гривень, за податковими зобов'язаннями 21995,00 гривень, за штрафними санкціями 5499,00 гривень.
11 жовтня 2017 року рекомендованим поштовим відправленням на податкову адресу ОСОБА_2 були направлені вказані податкові повідомлення-рішення.
07 листопада 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформована податкова вимога форми «Ф» №289-42 про визначення ОСОБА_2 загальної суми податкового боргу станом на 06 листопада 2017 року в розмірі 368167,75 гривень, за основним платежем 285937,00 гривень, штрафні санкції - 71655,00 гривень, пеня - 10575,75 гривень.
07 листопада 2017 року податкова вимога була направлена на податкову адресу ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням.
Згідно розрахунку суми позову податковий борг відповідача складає:
за основним платежем (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір - 285937,00 гривень, штрафні санкції - 71655,00 гривень, пеня - 10575,75 гривень.
При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За приписами статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Згідно пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач взятий на облік як платник податків в Бахмутський ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області за податковою адресою: Донецька область, Бахмутський район, село Званівка, вулиця Зелена, будинок 72А.
Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про зміну своєї податкової адреси.
З наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач належним чином надіслав відповідачу для узгодження податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу.
Склад податкових правопорушень, покладений контролюючим органом в основу прийняття податкових повідомлень-рішень, встановлений перевіркою, не є предметом судового розгляду в межах цієї адміністративної справи, доказів оскарження відповідачем актів індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень та наявності судових рішень прийнятих, за результатами такого оскарження, не надано.
Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи встановлені обставини, аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення в повному обсязі позовних вимог податкового органу про стягнення з відповідача боргу в загальному розмірі 368167,75 гривень.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в судових рішеннях від 28 серпня 2018 року у справі №П/811/1500/15 (адміністративне провадження №К/9901/9403/18), від 05 вересня 2018 року у справі №806/2368/16 (адміністративне провадження №К/9901/37750/18).
Суд не приймає до уваги аргументи відповідача щодо некоректності розрахунку обсягу зобов'язань, що підлягають оподаткуванню, оскільки дохід не зменшений на суму плачених ним відсотків, штрафів, пені.
Податковим кодексом України не передбачено зменшення прощеного боргу на суму плачених відсотків, штрафів, пені.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки тлумачення відповідачем положень статті 102 Податкового кодексу України є помилковим.
Згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114, код ЄДРПОУ -39406028) до фізичної особи ОСОБА_2 (податкова адреса: 84528, АДРЕСА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення з платника податків податкового боргу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 податковий борг в сумі 368167 (триста шістдесят вісім тисяч сто шістдесят сім) гривень 75 копійок, а саме:
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 339860 (триста тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 24 копійки (р/р 33118341700580, отримувач - Бахмутське УК/отг. Званівка/ 11010500, код отримувача - 37868870, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016);
- військовий збір у сумі 28307 (двадцять вісім тисяч триста сім) гривень 51 копійка (р/р 31112063700134, отримувач - Бахмутське УК/Бахмутський район/11011000, код отримувача - 37868870, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016).
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 18 жовтня 2018 року.
Рішення в повному обсязі складено 26 жовтня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Циганенко А.І.