24 жовтня 2018 р. Справа № 160/7890/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії -
22 жовтня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в якій заявлені вимоги:
- визнати дії Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради про постановку на психіатричний облік ОСОБА_1, яке відбулось 16.03.2017 року - неправомірними;
- зобов'язати Комунальний заклад «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» Дніпропетровської обласної ради видалити з медичної документації ОСОБА_1 та з усіх реєстрів і баз даних запис від 16.03.2017 року про постановку на психіатричний облік ОСОБА_1;
- стягнути з Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1, в зв'язку з чим позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з цим позовом.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, встановлено, що вимога позивача про визнання неправомірними дії Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради щодо постановки на психіатричний облік та зобов'язати медичний заклад видалити з медичної документації та з усіх реєстрів і баз даних запис від 16.03.2017 року про постановку на психіатричний облік ОСОБА_1 є похідною від вимог у приватно-правовому спорі, та фактично стосується перевірці вірності встановленого позивачу діагнозу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 19 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - встановлення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин щодо захисту особистих немайнових прав, а саме - оспорювання правомірності перебування на психіатричному обліку, та відшкодування моральної шкоди. При розгляді, яких за необхідне керуватися нормами ЦК України, Законом України «Про психіатричну допомогу», Інструкцією з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги, затвердженої Наказом МОЗ України від 22.01.2007 року.
Висновок про стан психічного здоров'я особи можна оскаржити на підставі ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про психіатричну допомогу", яка встановлює, що рішення, чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, можуть бути оскаржені, за вибором цих громадян, до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищестоящих органів (вищестоящих посадових осіб), або безпосередньо до суду.
Ст. 33 Закону України "Про психіатричну допомогу" встановлює відповідальність за порушення законодавства про психіатричну допомогу, а саме: особи, винні у порушенні законодавства про психіатричну допомогу, несуть відповідальність згідно з законами України.
Конституція України у ст. 3 проголошує визнання людини, її життя та здоров'я, честі і гідності, недоторканості та безпеки найвищою соціальною цінністю. Регулюючий вплив конституційної держави на соціальну сферу життєдіяльності суспільства передбачає законодавче регулювання найважливіших відносин у сфері охорони життя та здоров'я людини. Засади соціальних відносин отримали досить широке відображення в статтях Конституції України. У сфері охорони життя та здоров'я людини Конституція України встановлює такі особисті права і свободи людини: право на життя та право на захист свого життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49).
Цивільний Кодекс України визначає здоров'я людини як особисте немайнове благо, що охороняється цивільним законодавством. Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя. Також ЦК України встановлює, що захист особистого немайнового права від протиправних посягань здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України.
Особа, особисте немайнове право якої порушене, може вимагати припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення та відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, яка була нанесена особі внаслідок порушення його права.
Згідно ст.ст. 15, 16, 275 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про психіатричну допомогу» - кожна особа має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги.
Враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, суд дійшов висновку щодо належності спору до юрисдикції цивільного суду.
Оскільки, позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного права, а саме, особистого немайнового права, що забезпечує природне існування фізичної особи - право на здоров'я, то цей спір підвідомчий судам цивільної юрисдикції.
Відтак заявлений ОСОБА_1 позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки за своїм змістом та суттю не має ознак публічно-правового спору.
Відповідно до ч. 3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, у відкритті провадження по справі слід відмовити та роз'яснити позивачу про можливість його звернення до суду в порядку передбаченому ЦПК України, з вимогами про скасування висновку про наявність психічного захворювання та визнання безпідставним взяття на облік.
Керуючись ст. 21, п.1 ч.1 ст.170 КАС України, -
У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).
Відповідач: Комунальний заклад «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради (49027, м. Дніпро, вул. І. Акінфієва, 12-А, ЄДРПОУ 01985222)
Роз'яснити позивачу, що дані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков