12 жовтня 2018 року Справа № 0440/5977/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василівни
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
07 серпня 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком з застосуванням середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки з 03 квітня 2018 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Набувши право на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 03 квітня 2018 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи. Листом від 24.07.2018 року №А11076-18 відповідач повідомив, що призначив йому пенсію за віком, однак при її розрахунку застосував показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки (3 764,40 грн.), у зв'язку з тим, що застосував п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач вважає, що оскільки йому було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то даний закон передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зазначає, що він не звертався до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а просив призначити пенсію за іншим законом, тобто мало місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону. Враховуючи викладене, вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу до 1% при призначенні йому пенсії за віком, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
06 вересня 2018 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно особистої заяви від 03 квітня 2018 року його переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування». Так, вартість одного року стажу, що застосовується для обчислення пенсії, знижено до 1%, оскільки позивач вже отримував пенсію за вислугою років і це не є новим призначенням пенсії. Таким чином, відповідач вважає, що не має правових підстав для перерахунку стажу роботи. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в письмовому провадженні.
Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні за відсутності представника, в задоволені позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
Згідно ч.3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням поданих сторонами заяв та вимог ч.3 ст. 194, ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і продовжуючи працювати.
З 22 березня 2018 року ОСОБА_2 набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-VI.
Листом № А 11076-18 від 24 липня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2 про призначення йому пенсії за віком, однак у зв'язку з тим, що останній раніше вже отримував пенсію за вислугу років, то при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в розмірі 3764,40 грн.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, посилаючись на те, що він отримував раніше пенсію за вислугою років, яка не передбачена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а при призначенні пенсії за віком отримав всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.
Не погоджуючись з зазначеним листом, вважаючи протиправними дії відповідача щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу до 1% при призначенні йому пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
За змістом ст. 7 Закон № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Як встановлено частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач вказує, що позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, при цьому, обчислюючи розмір пенсії, застосована величина оцінки одного року страхового стажу 1%.
Разом з тим, суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки первинно позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2 звернувся вперше. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не регулюється порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.
За таких обставин застосування в спірних відносинах норм ч.3 ст. 45 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена в висновках Верховного Суду у постановах від 05.07.2018 року (справа № 565/645/17) та від 10.07.2018 року (справа № 520/6808/17), постанові Верхового Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14.
Відповідно до положень ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, з якої сплачено страхові внески, починаючи з 03 квітня 2018 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений ОСОБА_2 при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 02.08.2018 року № 3376, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Згідно з ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, починаючи з 03 квітня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49001, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (49005, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) гривень, сплачений згідно з квитанцією № 3376 від 02.08.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко