19 вересня 2018 року Справа №4719вр-18/2а/0470/1152/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання Зіненко А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну позивача у справі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Юридичної консультації Дніпропетровського району про стягнення 2747,55 грн., -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі №2а/0470/1152/12 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області було задоволено та стягнуто з Юридичної консультації Дніпропетровського району на користь позивача заборгованість по фінансових санкціях за рішеннями позивача №813-815 від 20.04.2011р. в загальній сумі 2747,55 грн.
18.04.2012р. за заявою стягувача судом було видано виконавчий лист на виконання вищевказаної постанови, що підтверджується змістом наведеної заяви (а.с. 71, 230).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2017р. по справі №2а/0470/1152/12 було замінено позивача Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на його правонаступника Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 219-220).
10.09.2018р. Заявник (Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) звернувся із заявою, в якій просить замінити позивача у справі №2а/0470/1152/12 з Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та поновити строк для пред'явлення виконавчого листа по справі №2а/0470/1152/12 від 18.04.2012р. до виконання посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» №821 від 08.11.2017р. Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Крім того, представник заявника зазначає, що 05.10.2016р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» відповідно до якого строк пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, за якими стягувачем є держава або державний орган складає три місяці, замість одного року у відповідності до раніше діючого Закону, боржником не погашена заборгованість, а тому заявник просить заяву задовольнити на підставі ст.ст. 52, 379, 376 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 225).
Представник заявника в судове засідання не з'явився, проте у заяві та у наданому 19.09.2018р. до канцелярії суду клопотанні просив про розгляд справи без участі представника управління в порядку письмового провадження (а.с. 225, 234).
Представник боржника в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 236).
Згідно ч. 3 ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи наведене та те, що заявник у заяві та поданому клопотанні просив про розгляд даної заяви без його участі , належне повідомлення боржника про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану заяву у письмовому провадженні згідно з вимогами ч. 3 ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши надані документи на підтвердження поданої заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну позивача у справі та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виходячи з наступного.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі №2а/0470/1152/12 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області було задоволено та стягнуто з Юридичної консультації Дніпропетровського району на користь позивача заборгованість по фінансових санкціях за рішеннями позивача №813-815 від 20.04.2011р. в загальній сумі 2747,55 грн. (а.с. 61-66)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2017р. по справі №2а/0470/1152/12 було замінено позивача Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на його правонаступника Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 219-220).
Як встановлено судом із наданих документів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 08.11.2017р. №821 Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, копіями відповідної постанови та витягами з ЄДРПОУ, наявних у матеріалах справи (а.с. 226-228).
Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, із наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для заміни позивача (Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) у справі на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно до вимог ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо заяви в частині поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання слід зазначити наступне.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
При цьому, розглядаючи питання, суд перевіряє чи справді пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а якщо є підстави так вважати, то чи були поважні причини для цього. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Так, 18.04.2012р. на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі №2а/0470/1152/12 за заявою стягувача був виданий виконавчий лист (а.с. 71, 230).
При цьому, зі змісту копії виконавчого листа вбачається, що строк його пред'явлення до виконання визначений до 13.03.2013р., тобто, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання є пропущеним (а.с. 230).
Відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016р., який набрав чинності з 05.10.2016р., виконавчі документи за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Отже, вказаним законом було зменшено строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання за виконавчими документами де стягувачами є державні органи з одного року до трьох місяців.
Окрім того, ст. 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також і згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Так, питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" Суд наголосив: "... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст.6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
За викладеного, приймаючи до уваги докази, які надані заявником на підтвердження правонаступництва Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та враховуючи той факт, що заявником (стягувачем) пропущено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа від 18.04.2012р. у справі №2а/0470/1152/12 з причин, які не залежали від волі стягувача, а отже, суд приходить до висновку, що такі причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними у зв'язку з чим пропущений стягувачем строк для пред'явлення до виконання вищевказаного виконавчого листа підлягає поновленню, а тому слід задовольнити заяву заявника про заміну позивача у справі та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у відповідності до вимог ст.ст. 52, 376 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 52, 243, 248, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну позивача у справі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а/0470/1152/12 - задовольнити.
Замінити позивача у даній справі Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. у справі №2а/0470/1152/12.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва