29 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1932/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Волинській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Волинській області) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу в сумі 81846,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 81846,24 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги від 02 лютого 2017 року №1749-17, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.
З наведених підстав позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у сумі 81846,24 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 26 вересня 2018 року була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримана останнім 27 вересня 2018 року (а.с.18). Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.
Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 21 лютого 1994 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 липня 2018 року №1004196339 (а.с.5) та перебуває на обліку як платник податків у Луцькій об'єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.
За відповідачем станом на 20.09.2018 року рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 81846,24 грн., в тому числі недоїмка - 57506,61 грн., пеня - 24339,63 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету станом (а.с.6), розрахунком сум податкового боргу (а.с.7) та зворотнім боком облікової картки платника податків з цього податку (а.с.12-13).
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування виник за рахунок несплати відповідачем сум грошового зобов'язання, донарахованого ГУ ДФС у Волинській області згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 26 грудня 2016 року №0073981304 в сумі 57336,61 грн., у тому числі: 45869,29 грн. - основний платіж та 11467,32 грн. - штрафні санкції, та від 26 грудня 2016 року №0073991304 в сумі 170,00 грн. (а.с.9-10).
Враховуючи те, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував ні у адміністративному, ні у судовому порядку, тому зазначені грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом, вважається узгодженими.
Крім того, внаслідок невчасної сплати податкових зобов'язань нарахована пеня в сумі 24339,63 грн.
Відтак, загальна заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 81846,24 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як передбачено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України податковим органом сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 02.02.2017 року №1749-17 (а.с.8). Однак, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу. Доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 81846,24 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі належить задовольнити.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 81846,24 грн. (вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок шість гривень 24 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859).
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Суддя В.Д. Ковальчук