м. Вінниця
26 жовтня 2018 р. Справа № 0240/3319/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач, контролюючий орган) з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в загальній сумі 5751,90 грн., який відповідач у добровільному порядку не сплачує.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.09.2018 встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 163 КАС України.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, до суду повернувся конверт відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує даний спір за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в обліковій картці платника податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 5791,90 грн. Податковий борг виник в результаті несплати у встановлені терміни суми грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення № 82876-13 від 06.06.2016 на суму 5751,90 грн.
З метою стягнення податкового боргу ГУ ДФС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п.266.7 ст. 266 ПК України)
Відповідно до пп. "а" пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, обчислена контролюючим органом сума податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, повинна бути сплачена останніми протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних норм 17.01.2018 у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу ГУ ДФС у Вінницькій області сформовано та надіслано відповідачеві податкову вимогу №163-50.
Як видно з наявних у матеріалах справи доказів, вищезазначене податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені рекомендованими повідомленнями про вручення на адресу відповідача. Податкове повідомлення вручено 21.07.2018, податкова вимога надсилались рекомендованим повідомленням, проте на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Статтею 42 ПК України встановлено порядок листування з платником податків.
Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Доказів оскарження/скасування податкового повідомлення-рішення № 82876-13 від 06.06.2016 та податкової вимоги № 163-50 від 17.01.2018 до суду не надано, а відтак на час вирішення даної справи спірна сума податкових зобов'язань відповідача є узгодженим податковим зобов'язанням.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 5751,90 грн., наявність якого також додатково підтверджується витягом з облікової картки платника податку, а також довідкою про суми податкового боргу.
Доказів сплати відповідачем податкового боргу в добровільному порядку до суду не надано.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно із приписами ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду цієї адміністративної справи позивач як суб'єкт владних повноважень не мав судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути ОСОБА_1 податковий борг у сумі 5751,90 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одна грн. 90 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (Хмельницькій області, 7, м.Вінниця, 39402165)
Відповідач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1)
Повний текст рішення суду складено 26.10.2018
Суддя Томчук Андрій Валерійович