Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2161/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Кучко А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Першого заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інстрок ЛТД", (61001, м. Харків, вул. Ганни, буд. 21)
про стягнення 205317,93 грн.
за участю представників:
прокурора - Чирик В.Г., службове посвідчення №036688 від 11.12.2015
від позивача - Голіна О.Ю, довіреність №15 від 02.01.2018
від відповідача - не з'явився
02.08.2018 перший заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інстрок ЛТД" просить стягнути з відповідача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області заборгованість з орендної плати за період з серпня 2017 року по жовтень 2017 року в розмірі 26542,24 грн., пеню у розмірі 17530,23 грн. за період з 10.08.2017 по 18.10.2017, неустойку за період фактичного користування державним майном з 19.10.2017 по 31.05.2018 у розмірі 161245,46 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.09.2018 о 12:00.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 18.09.2018 о 12:45.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2161/18 до судового розгляду по суті на 02.10.2018 о 12:45
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2018 на підставі ч.2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до12:30 09.10.2018.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2018 задоволено усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи та на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи на 16.10.2018 о 12:40.
Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.
Прокурор у судовому засіданні 16.10.2018 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.
Позивач у судовому засіданні 16.10.2018 заявлений прокурором позов підтримав повністю.
Відповідач у судове засідання 16.10.2018 не з'явився, ухвала про виклик у судове засідання від 09.10.18, яка була надіслана відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Витягом з ЄДРПОУ (т.с. І а.с. 42-49), як і всі процесуальні документи, які направлялися відповідачу під час розгляду даної справи, повернулася без вручення на адресу суду з довідкою поштового відділення: "причина повернення: за закінченням встановленого строку зберігання".
Суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів.
В судових дебатах прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області заборгованість з орендної плати за період з серпня 2017 року по жовтень 2017 року в розмірі 26542,24 грн., пеню у розмірі 17530,23 грн. за період з 10.08.2017 по 18.10.2017, неустойку за період фактичного користування державним майном з 19.10.2017 по 31.05.2018 у розмірі 161245,46 грн.
В судових дебатах позивач просив суд стягнути з відповідача заявлені прокурором до стягнення кошти на загальну суму 205317,93 грн.
З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 16.10.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та повноваженого представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
16.05.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД" (орендар) було укладено Договір оренди №440 цілісного майнового комплексу База відпочинку "Росінка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (майно, що не увійшло до Статутного фонду ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" при корпоратизації) (т. І а. с. 22-27), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Бази відпочинку "Росінка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод" "Укрелектромаш", розташований згідно юридичної адреси: м. Харків, вул.. Іскринська, 37, згідно фактичної адреси: с. Революційне, Вовчанського району, Харківської області (надалі - Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного за станом на 31.01.2003 р., вартість якого становить 229200,00 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 211600,00 грн.
Відповідно до умов п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, зі змінами і станові без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2003 р. у сумі 736,87грн. Орендна плата за перший місяць оренди травень 2003 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень 2003 р.
Орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну (п. 5.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 440 в редакції додаткової угоди №6 від 02 листопада 2016 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 і складає за вересень 2011 р. 5209,30грн.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що його укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 16.05.2003 р. до 16.05.2004 р. Відповідно до умов додаткових угод від 15.12.2008 р.№ 3 та від 03.12.2009 р. № 4 строк дії договору продовжено до 16.05.2012 р.
Майно за договором оренди від 16.05.2003 р. № 440 було передано у користування орендарю на підставі акту приймання-передачі від 16.05.2003 р. орендованого майна, підписаного сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим та той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Окрім цього, п. 10.6. договору оренди передбачено, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 по справі № 922/2764/17 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД" на користь Регіонального відділення державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати у розмірі 322239,47 грн. та пеню у розмірі 27877,01грн., розірвано договір оренди №440 від 16.05.2003р. укладений між Регіональним відділенням державного майна України по Харківській області по Харківський області та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Інстрок ЛТД" та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Інстрок ЛТД" звільнити та повернути - цілісний майновий комплекс База відпочинку "Росінка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (майно що не увійшло до статутного фонду ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" при корпоратизації) розташований згідно юридичної адреси: м. Харків, вул. Іскринська, 37, згідно фактичної адреси: с. Революційне, Вовчанський район, Харківська область.
Таким чином, у зв'язку із тим, що жодною із сторін договору оренди не заявлено про намір закінчення терміну його дії договір оренди від 16.05.2003 р. № 440, було пролонговано, а державне майно за спірним договором продовжувало перебувати у користуванні відповідача та діяв до 18.10.2017, згідно вищевказаного рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 по справі № 922/2764/17.
Також, рішенням Господарського суду Харківської області з ТОВ "Інстрок ЛТД" стягнуто заборгованість з орендної плати за період з січня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 322 239,47 грн. та пеню за період з 24.01.2017 по 10.08.2017 в сумі 27 877,01 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ні обставини.
Прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що вищевказані судові рішення відповідачем не виконані, а відповідач фактично продовжує використання цілісного майнового комплексу.
Відповідно до розрахунку Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області станом на 22.06.2018 заборгованість, що підлягає стягненню, становить: 26542,24 грн. - заборгованість з орендної плати за період з серпня 2017 року по жовтень 201 7 року; 17530, 23 грн. - заборгованість з пені за період з 10.08.2017 по 18.10.2017; 161245,46 грн. - неустойка за період фактичного користування державним майном з 19.10.2017 по 31.05.2018
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене, оскільки у матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди №440 цілісного майнового комплексу База відпочинку "Росінка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (майно, що не увійшло до Статутного фонду ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" при корпоратизації) від 16.05.2003, як і відсутні докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Інстрок ЛТД" рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 по справі № 922/2764/17, Суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 26542,24 грн. заборгованості з орендної плати за період з серпня 2017 року по жовтень 2017 року підлягають задоволенню.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 17530,23 грн. за період з 10.08.2017 по 18.10.2017.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, згідно п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Перевіривши нарахування пені, Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком зазначених сум, а тому до стягнення підлягає 17530,23 грн. пені.
Відповідно до частини 1 статті 785 та частини 2 статті 795 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Частиною другою ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тобто, відповідач зобов'язаний сплатити за користування об'єктом оренди за час прострочення неустойку.
При цьому, Суд бере до уваги Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі витання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна, зокрема, відповідно до 5.4. вказаної Постанови, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення,
Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.
Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки, пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до умов п. 2.4. договору оренди № 440 від 16.05.2003 підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
У даному разі відповідачем не звільнено орендовані приміщення і не повернути їх позивачу у стані, не гіршому, ніж при їх отриманні, та не підписано направлений на адресу відповідача акту приймання-передачі.
Тобто, в матеріалах справи відсутній двосторонній підписаний акт приймання-передачі орендованих приміщень.
Відповідачем, відповідно до ст. 74 ГПК України, не подано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів чи спростовували вищезазначені фактичні обставини.
Тому вимога прокурора про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди є обґрунтованою та правомірною.
Перевіривши нарахування неустойки за період фактичного користуванням державним майном, Суд погоджується з наданим прокурором розрахунком зазначених сум, а тому до стягнення підлягає 161245,46 грн. неустойки за період фактичного користуванням державним майном з 19.10.2017 по 31.05.2018.
На підставі викладеного, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат у справі № 922/2161/18.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 3079,76 грн. у даному разі покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інстрок ЛТД" (61001, м. Харків, вул. Ганни, буд. 21, код ЄДРПОУ 14082591) на користь Регіонального відділення державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1; код ЄДРПОУ 23148337; р/р 31113094700011 ГУДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628 ГУДКСУ в Харківській області) - 26542,24 грн. заборгованості з орендної плати за період з серпня 2017 р. по жовтень 2017р.; 17530,23 грн. пені; 161245,46 грн. неустойки за період фактичного користування державним майном з 19.10.2017 по 31.05.2018.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інстрок ЛТД" (61001, м. Харків, вул. Ганни, буд. 21, код ЄДРПОУ 14082591) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3079,76 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.10.2018 р.
Суддя Г.І. Сальнікова