22 жовтня 2018 року Справа № 915/535/17
м. Миколаїв
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Консалт", ідентифікаційний код 39212373, 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 96.
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" (ідентифікаційний код 32459120, 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 9Р).
Розпорядник майна: Менчак В.В., поштова адреса: АДРЕСА_1, 02166.
Суть спору: про визнання кредиторських вимог.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від кредитора: Гусєв М.М.
Від боржника: не з'явився.
Розпорядник майна: не з'явився.
20.11.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» до господарського суду Миколаївської області надійшла заява про визнання кредиторських вимог у загальному розмірі 54372355,54 грн.
Ухвалою суду від 27.11.2017 вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ «Енерго-Консалт» про визнання кредиторських вимог у сумі 54372355,54 грн. було відкладено до повернення матеріалів справи № 915/535/17 з суду апеляційної інстанції.
Від розпорядника майна 04.12.2017 до суду надійшло повідомлення, за змістом якого відмовлено у визнанні кредиторських вимог ТОВ «Енерго-Консалт» з огляду на неподання документів, які підтверджують грошові вимоги, а саме копій договору поруки № 5/2 від 02.12.2015, договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015.
29.03.2018 до господарського суду Миколаївської області від кредитора надійшов супровідний лист від 26.03.2018 № 17, копії договору поруки № 5/2 від 02.12.2015, договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015.
Враховуючи, що 11.07.2018 матеріали справи № 915/535/17 було повернуто до суду першої інстанції, та у зв'язку із закінченням терміну планової відпустки суду, ухвалою суду від 22.08.2018 заяву кредитора призначено до розгляду у судовому засіданні 25.09.2018 о 10:00, а також зобов'язано кредитора до 05.09.2018 надати суду договір поруки № 5/2 від 02.12.2015, договір поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015.
На виконання вимог ухвали суду від 22.08.2018 кредитором було надано копії договору поруки № 5/2 від 02.12.2015, договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015.
Боржник у відповідності до наданого відзиву від 05.09.2018 вих. № 05/09-1 грошові вимоги ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» визнав у повному обсязі.
Від ініціюючого кредитора 08.10.2018 до суду надійшли пояснення, за змістом яких кредитор підтримує позицію розпорядника майна щодо невизнання кредиторських вимог ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Енерго-Консалт», ТОВ «Несторг», ТОВ «Молбілд Груп» та в підтвердження наведеного надає відповідну практику - постанову Верховного Суду від 16.05.2018 по справі № 910/20378/16.
Від боржника у справі 10.10.2018 до суду надійшли пояснення стосовно заперечень розпорядника майна та ініціюючого кредитора проти невизнання кредиторських вимог ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Енерго-Консалт», ТОВ «Несторг», згідно яких боржник вказав про визнання грошових вимог вказаних кредиторів та зазначив, що дані вимоги підтверджуються даними бухгалтерського обліку, а тому, на думку боржника, законні підстави для відхилення або визнання з віднесенням до шостої черги, відсутні.
Крім того 10.10.2018 ТОВ «Енерго-Консалт» подано пояснення, за змістом яких кредитор вважає доводи розпорядника майна та ініціюючого кредитора щодо невизнання кредиторських вимог необґрунтованими, викладену позицію у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 по справі № 910/20378/16 такою, що позбавляє кредиторів права на захист своїх майнових інтересів.
У відповідності до наявних в матеріалах справи пояснень від 26.03.2018 № 17 та від 05.09.2018 № 01-05-09 кредитор зазначив, що копії договору поруки № 5/2 від 02.12.2015, договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015 не були додані до заяви з грошовими вимогами помилково.
Розглянувши матеріали заяви кредитора, дослідивши докази, господарський суд встановив:
Як свідчать матеріали заяви кредитора та надані розрахунки заборгованість боржника перед кредитором становить 54372355,54 грн., у тому числі:
1. За договором поруки № 5/2 від 02.12.2015 заборгованість становить:
- 10000000,00 грн. основного боргу;
- 9870000,00 грн. - втрат від інфляції за період з 01.07.2014 по 31.09.2017;
- 979726,03 грн. - 3% річних за період з 05.07.2014 по 09.10.2017.
Як свідчать матеріали заяви, 04 квітня 2014 року між ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» і ТОВ «ТБ «АМСТОР» був укладений договір №040414, відповідно до п.п. 1.1. якого ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» зобов'язалось надати ТОВ «ТБ «АМСТОР» для використання у господарській діяльності 10000000,00 грн., а ТОВ «ТБ «АМСТОР» зобов'язалось повернути таку ж саму суму грошових коштів у встановлений договором строк.
Згідно п. 4.1. Договору №040414 від 04.04.2014 сума грошових коштів підлягала поверненню на адресу ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» у термін до 04.07.2014 включно.
Як свідчить платіжне доручення №М579 від 04.04.2014 на виконання умов Договору №040414 від 04.04.2014 ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» перерахувало на банківський рахунок ТОВ «ТБ «АМСТОР» суму грошових коштів у загальному розмірі 10000000,00 грн.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 10000000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ «АМСТОР» не було виконано.
02 грудня 2014 року між ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» та ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» було укладено договір про відступлення права вимоги №5, згідно п. 1.2. якого право грошової вимоги за Договором №040414 від 04.04.2014 в розмірі 10000000,00 грн. перейшло від ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» до ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» в момент (дату) укладення цього Договору.
Як свідчить наявний в матеріалах спарави лист від 02.12.2014 боржник - ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «АМСТОР» 02.12.2014, повідомив про ознайомлення з умовами договору та надав згоду на відступлення ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» свого права вимоги за Договором №040414 від 04.04.2014.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того 02.12.2015 між ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» та ТОВ БТК «ТАВРІЯ» було укладено договір поруки № 5/2.
Згідно з п.п. 1.1., 1.2. зазначеного Договору поруки, ТОВ БТК «ТАВРІЯ» поручилося за виконання боржником - ТОВ «ТБ «АМСТОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 37842302) своїх обов'язків за Договором 040414 від 04.04.2014р., укладеним між ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» і ТОВ «ТБ «АМСТОР» (далі - Основне зобов'язання), як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.
Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки, порукою за цим Договором забезпечується Основне зобов'язання ТОВ «ТБ «АМСТОР», зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу в розмірі 10000000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, у випадку прострочення ТОВ «ТБ «АМСТОР» визначених Основним зобов'язанням строків (термінів) сплати суми основного боргу.
Згідно з п.п. 3.1.1. Договору поруки ТОВ БТК «ТАВРІЯ» як поручитель зобов'язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ТОВ «ТБ «АМСТОР» Основного зобов'язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати Основне зобов'язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання Основного зобов'язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.
У відповідності до положень п. 2.4. Договору поруки, у разі порушення боржником Основного зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В силу вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (1 ст. 554 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Проте зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 10000000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ «АМСТОР» не було виконано.
Таким чином у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ «АМСТОР» основного зобов'язання щодо повернення суми основного боргу у термін до 04.07.201 включно, у ТОВ БТК «ТАВРІЯ», як поручителя, виник солідарний обов'язок з виконання основного зобов'язання щодо сплати основного боргу в розмірі 10000000,00 грн.
Як встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, кредитором визначені втрати від інфляції за період з 01.07.2014 по 31.09.2017 у сумі 9870000,00 грн. та 3% річних за період з 05.07.2014 по 09.10.2017 у розмірі 979726,03 грн.
2. За договором поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015 заборгованість становить:
- 17181315,54 грн. основного боргу (15002590,00 грн. - сума позики, 2178725,54 грн. - сума процентів за користування позикою);
- 14827475,31 грн. - втрат від інфляції за період з 01.11.2014 по 31.09.2017;
- 1513838,66 грн. - 3% річних за період з 02.11.2014 по 09.10.2017.
21 березня 2014 року між ТОВ «ЄВРОПА-
ФАКТОРИНГ» і ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» укладений Договір позики №21/03, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» зобов'язалось надати ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» для поповнення обігових коштів суму грошових коштів в розмірі 100000000,00 грн.
У відповідності до передбачених пунктом 1.5. договору позики умов, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 24.03.2014, за користування грошовими коштами встановлені проценти, виходячи із процентної ставки 27,06% річних.
Як свідчить платіжне доручення № 480 від 25.03.2014 ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» на виконання умов договору позики перерахувало на рахунок ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» позику в розмірі 15002590,00 грн.
Пунктом 1.3. договору позики з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 24.03.2014 сторони визначили кінцевий строк повернення позики - 01.11.2014.
Згідно з п. 3.2. договору позики з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 24.03.2014 сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється в гривнях на рахунок позикодавця разом з остаточним поверненням позики (погашенням останньої суми заборгованості за позикою).
Станом на 14.10.2014 у зв'язку з несплатою ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» суми позики та процентів за користування грошовими коштами, розмір заборгованості за договором позики №21/03 склав 17 181 315,54 грн., виходячи з наситупного:
- Позика, видана 25.03.2014, в розмірі 15 002 590,00 грн.
- Проценти, нараховані виходячи зі ставки - 27,06% річних, за період з 25.03.2014 по 14.10.2014, у сумі 2268983,48 грн. Враховуючи часткову сплату ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» 26.08.2014р. на користь ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» частини суми процентів у розмірі 90 257,94 грн., розмір несплачених процентів склав 2 178 725,54 грн.
15 жовтня 2014 року між ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» було укладено договір про відступлення права вимоги №15-10/1, згідно п. 1.1. та п. 1.2. якого право грошової вимоги за договором позики №21/30 від 21.03.2014 в розмірі 17181315,54 грн., з яких: 15002590,00 грн. - сума позики, 2178725,54 грн. - проценти, перейшло від ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» до ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» в момент (дату) укладення цього Договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В подальшому на підставі Договору про заміну боржника (переведення боргу) №1 від 22.12.2014 боржник у Договорі позики №21/03 від 21.03.2014 був змінений з ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» на Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР». За умовами п. 1.1. Договору про заміну боржника ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» передало, а ТОВ «АМСТОР» прийняло на себе зобов'язання зі сплати заборгованості за позикою та процентами за користування чужими грошовими коштами, що існувала на момент укладення Договору, в розмірі 10000000,00 грн.
Відповідно до п. 1.2. Договору про заміну боржника зобов'язання за Договором позики №21/03 від 21.03.2014р. перейшло до ТОВ «АМСТОР» в момент набрання чинності Договором про заміну боржника, тобто з дати його підписання (22.12.2014р.) згідно з п. 8.1. Договору.
Згідно укладеного 23 грудня 2014 року договору про заміну боржника (переведення боргу) №3 ТОВ «АМСТОР» прийняло на себе зобов'язання зі сплати заборгованості за позикою та процентами за договором позики №21/03 від 21.03.2014 в розмірі 7181315,54 грн., що існувала на момент укладення договору. (п.п. 1.1. договору від 23.12.2014)
Відповідно до п. 1.2. Договору про заміну боржника зобов'язання за Договором позики №21/03 від 21.03.2014р. перейшло до ТОВ «АМСТОР» в момент набрання чинності Договором про заміну боржника, тобто з дати його підписання (22.12.2014) згідно з п. 8.1. Договору.
У відповідності до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно пункту 1.3. Договору про заміну боржника №1 від 22.12.2014 та пункту 1.3. Договору про заміну боржника № 3 від 23.12.2014, а також враховуючи підпис уповноваженої особи ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» у зазначених Договорах, кредитором - ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» надано згоду на заміну боржника у зобов'язанні зі сплати заборгованості у загальному розмірі 17181315,54 грн. за Договором позики №21/03 від 21.03.2014.
Крім того 15 жовтня 2015 року між ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» і ТОВ БТК «ТАВРІЯ» був укладений Договір поруки 15-10/1 -П, згідно з п. 1.1. якого ТОВ БТК «ТАВРІЯ» поручилося за виконання боржником - ТОВ «АМСТОР» своїх обов'язків за Договором позики №21/03 від 21 березня 2014 року, укладеним між ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» і ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД», зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 24 березня 2014 року, з урахуванням Договору про відступлення права вимоги №15-10/1 від 15 жовтня 2014 року, укладеного між ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» і ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ», а також Договору про заміну боржника (переведення боргу) №1 від 22 грудня 2014 року та Договору про заміну боржника (переведення боргу) №3 від 23 грудня 2014 року, укладених між ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД», ТОВ «АМСТОР» і ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ», як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.
Згідно з умовами п. 2.1. Договору поруки №15-10/1-П від 15.10.2015 порукою забезпечується Основне зобов'язання ТОВ «АМСТОР», зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу (суми позики і процентів за користування позикою) в розмірі 17181315,54 грн.
Відповідно до п.п. 3.1.1. договору поруки №15-10/1-11 від 15.10.2015 ТОВ БТК «ТАВРІЯ» як поручитель зобов'язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ТОВ «АМСТОР» основного зобов'язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати основне зобов'язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання основного зобов'язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.
За умовами п. 2.3. Договору поруки у разі порушення боржником основного зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Як закріплено п. 1.2. договору поруки, порукою за цим договором забезпечується виконання Основного зобов'язання у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Приписами ч. 2 ст. 554 ЦК України закріплено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи, що зобов'язання з повернення суми позики у розмірі 15002590,00 грн. та сплати решти процентів за користування позикою в сумі 2178725,54 грн., що виникли з Договору позики №21/03 від 21.03.2014р., залишились невиконаними ані первісним боржником (ТОВ «АМСТОР ГРЕЙД»), ані новим боржником (ТОВ «АМСТОР»), у ТОВ БТК «ТАВРІЯ», як поручителя, виник солідарний обов'язок з виконання зобов'язання щодо сплати суми позики у розмірі 15002590,00 грн. та сплати решти процентів за користування позикою в сумі 2 178 725,54 грн.
Як встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, кредитором визначені втрати від інфляції за період з 02.11.2014 по 09.10.2017 у сумі 14827475,31 грн. та 3% річних за період з 02.11.2014 по 09.10.2017 у розмірі 1513838,66 грн.
Заперечення розпорядника майна та ініціюючого кредитора щодо пропуску кредитором встановленого ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тридцятиденного строку для звернення до суду із заявою про визнання кредиторських вимог у зв'язку з більш пізнім наданням копій договорів ґрунтуються на постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/20378/16.
У відповідності до викладеної у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/20378/16 позиції подача лише заяви без всіх відповідних документів, які підтверджують кредиторські вимоги, не може вважатись належним виконанням положень статей 23, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». (пункт 41) До вказаного висновку Верховний Суд дійшов при наявності встановлених обставин, що кредиторами при зверненні до суду із заявою не було надано первинних документів (банківських виписок, листів, видаткових накладних), якими кредитор обґрунтовує свої вимоги.
Проте, на думку суду, обставини даної справи не дають підстав для застосування статей 23,95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до встановлених правовідносин таким чином, як вказано в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/20378/16.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви конкурсного кредитора в обов'язковому порядку додаються документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Статтею 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачені наслідки невиконання циєї вимоги - господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
Отже наслідки неподання документів, вказані в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/20378/16 можуть застосовуватися лише у тому разі, якщо такі документи не подані не тільки разом із заявою до суду, а і після письмового повідомлення судом кредитора про необхідність надання таких документів.
У даній справі, у зв'язку з находженням її поза межами суду, кредитор надав необхідні документи без направлення йому судом письмового повідомлення, передбаченого статтею 24 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як свідчать матеріали заяви, кредитор звернувся до суду із заявою (від 17.11.2017 № 15) з грошовими вимогами 17.11.2017.
Враховуючи, що матеріали справи № 915/535/17 згідно супровідного листа від 19.10.2017 було надіслано до Одеського апеляційного господарського суду України у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.10.2017 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ БТК "ТАВРІЯ", ухвалою суду від 27.11.2017 вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» про визнання кредиторських вимог у сумі 54372355,54 грн. було відкладено до повернення матеріалів справи № 915/535/17 з суду апеляційної інстанції.
29.03.2018 до господарського суду Миколаївської області від кредитора надійшли пояснення від 26.03.2018 № 17, копії договору поруки № 5/2 від 02.12.2015, договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015. За змістом пояснень від 26.03.2018 № 17 копії договору поруки № 5/2 від 02.12.2015, договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015 не були додані до заяви з грошовими вимогами помилково.
Враховуючи, що 11.07.2018 матеріали справи № 915/535/17 було повернуто до суду першої інстанції, та у зв'язку із закінченням терміну планової відпустки суду, ухвалою суду від 22.08.2018 заяву кредитора призначено до розгляду на 25.09.2018 о 10:00, а також зобов'язано кредитора до 05.09.2018 надати суду договір поруки № 5/2 від 02.12.2015, договір поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015.
На виконання вимог ухвали суду від 22.08.2018 кредитором повторно було надано копії договору поруки № 5/2 від 02.12.2015, договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015.
Враховуючи, що боржник суму заборгованості у визначений термін не сплатив, судом визнаються грошові вимоги ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» в загальному розмірі 54372355,54 грн. заборгованості та у сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 54372355,54 грн. заборгованості - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.
Керуючись ч. 6 ст. 12, ст. 234 ГПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -
1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» в загальному розмірі 54372355,54 грн. заборгованості та у сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору, які відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 54372355,54 грн. заборгованості - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.
2. Зобов'язати розпорядника майна грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» в сумі 54372355,54 грн. заборгованості - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
4. Ухвалу надіслати на адресу кредитора, боржника, розпорядника майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складений та підписаний « 29» жовтня 2018 року.
Суддя О.В.Ткаченко