Справа № 761/11383/18
Провадження № 2/761/5017/2018
(заочне)
10 серпня 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Макаренко І.О.
при секретарі: Триндюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь борг за розпискою у розмірі 181 500,00 грн.; 3% річних у сумі 12 814,40 грн.; інфляційні втрати у сумі 61 147,35 грн., а разом 255 461,75 грн. та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2015 р. ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 5 000,00 доларів США та 50 000,00 грн. написавши розписку про отримання коштів, строком до 16.11.2015 р. Зобов'язання відповідачем не було виконано.
В судове засідання представник позивача не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
15.10.2015 р. ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 в борг грошові кошти, в сумі 5 000,00 доларів США та 50 000,00 грн., строком до 16.11.2015 р., підтвердженням чого є оригінал розписка ОСОБА_2 про отримання вказаних грошових коштів, яка була витребуванна судом та долучена до матеріалів справи.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальник) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором позики, а відтак зобов'язаний повернути позивачу суму грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, 3% річних за весь строк прострочення, складають 12 814,40 грн.
В приводу стягнення з відповідача інфляційних втрат слід зазначити наступне.
За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
За таких обставин, інфляційні втрати нараховуються лише на суму боргу у розмірі 50 000,00 грн.
Інфляційні збитки за весь час прострочення складають 15 271,55 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 137, 141, 258, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за розпискою у розмірі 181 500,00 грн., 3% річних у розмірі 12 814,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 15 271,55 грн., всього 209 58595 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 095,85 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: