"22" січня 2010 р. Справа № 11/195
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український
промисловий банк» м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромхолдінг» м.Рівне
про стягнення 129 095 840 грн. 37 коп. заборгованості по кредиту, відсотків та пені,
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:від позивача- Мошківський В.А., юрисконсульт (довір.№207-ГО/09 від 18.11.2009р.);
від відповідача- не з'явився.
Представник Позивача не заявив клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.
Суть спору: Позивач-ТзОВ «Український промисловий банк»звернувся до суду з заявою про стягнен-ня з Відповідача-ТзОВ «Інтерпромхолдінг»93 468 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 22 398 666 грн. 21 коп. заборгованості по відсотках, 10 207 217 грн. 75 коп. пені за неповернення кредиту та 2 091 752 грн. 27 коп. пені за несплату відсотків згідно укладеного кредитного договору №383/К-06 від 27.12.2006р.(арк.справи 2-6).
В судовому засіданні 13.01.2010р. Позивач підтримав раніше подану через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з Відповідача 93 468 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 23 689 292 грн. 84 коп. заборгованості за процентами, 9 719 391 грн. 62 коп. пені за несвоєчасне пога-шення кредиту та 2 219 155 грн. 91 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.(арк. справи 130-138).
Оскільки заяву про збільшення позовних вимог подано Позивачем до винесення рішення у справі, вона відповідає ст.22 ГПК України та обставинам справи -суд прийняв її до розгляду, про що був повідомлений Від-повідач.
Відповідач-ТзОВ «Інтерпромхолдінг»витребуваних доказів виконання умов кредитного договору від 27.12.2006р. №383/К-06 та відзиву на позов суду не надав, його представник в судові засідання 18 і 28 грудня 2009р., 13 та 22 січня 2010р. -не з'явився, хоч про час та місце слухання справи сторону було повідомлено у встановленому порядку.(арк.справи 142-143).
Натомість в день судового засідання 22.01.2010р. Відповідач через канцелярію суду подав чергове клопо-тання про відкладення розгляду справи з метою проведення звірки розрахунків, оскільки вбачає невідповідність дійсній заборгованісті сум, зазначених Позивачем в позові і заяві про збільшення позовних вимог.(арк.справи 144).
Клопотання відхилене судом з огляду на порушення Відповідачем правила про належність і допустимість до-казів. Вбачається, що заперечуючи нараховану Позивачем суму заборгованості, Відповідач, як зазначалось -безпідстав-но ухилився від подання відзиву на позов, не надав суду детального зустрічного розрахунку, який можливо було б співставити із розрахунком, який додано до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог; Відповідач не надав жодного доказу, який би стверджував виконання ним умов кредитного договору. За вказаних обставин -надси-лання стороною акту звірки не зумовлює обов'язкового відкладення розгляду справи з огляду на строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України, який закінчується 23 січня 2010р.
Суд вважає, що матеріали справи дозволяють вирішити спір без участі Відповідача.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
Як суб'єкт підприємницької діяльності ТзОВ «Інтерпромхолдінг»зареєстроване розпорядженням міського голови м.Рівне 21.11.2006р.(арк.справи 70-71).
Через один місяць, 27 грудня 2006р. ЗАТ «Український промисловий банк»-банк та ТзОВ «Інтерпромхолдінг»-позичальник уклали Кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії №383/К-06 (надалі в тексті - Договір). Згідно п.1.1, 1.2, 2.1, 2.4, 3, 4.1-4.4, 4.6, 6 Договору банк відкриває відновлювальну відкличну кредитну лінію з 27.12.2006р. до 03.12.2007р. з лімітом кредитування 50 000 000 грн. з метою поповнення позичальником обігових кош-тів. За користування кредитними коштами позичальник до 28 числа кожного місяця сплачує відсотки за ставкою 18, 5% річних. Договір діє до повного виконання стронами зобов'язань.(п.10.1 Договору). Договір підписано начальником Де-партаменту кредитування корпоративного бізнесу та директором ТзОВ «Інтерпромхолдінг», скріплено відбитками пе-чаток сторін.(арк.справи 7-10).
Протягом 06.02.2007р. -25.12.2008р. сторони внесли зміни до Договору шляхом укладення 16-ти додаткових угод, згідно яких поступово збільшували ліміт кредитування та строк кредитної лінії.
Так, 06.02.2007р. ліміт кредитування збільшено до 90 000 000 грн., надалі 29.11.2007р. ліміт кредитування збі-льшено до 125 000 000 грн., а 03.12.2007р. збільшенно і строк з 27.12.2006р. до 14.02.2008р. Надалі, 04.03.2008р. про-центну ставку збільшено до 20% річних, а 28.10.2008р. сторони збільшили ліміт до 157 000 000 грн., продовживши строк кредитної лінії до 16.04.2009р.(арк.справи 11-26).
Разом з тим, 26 лютого 2006р. ЗАТ «Український промисловий банк»-іпотекодержатель та ТзОВ «Нафта-Ук-раїна»-іпотекодавець, який виступив майновим поручителем позичальника-ТзОВ «Інтерпромхолдінг» - уклали іпотеч-ний договір №383/Zкіп-07-1. Іпотекою забезпечуються вимоги Іпотекодержателя за Договором, згідно яких пози-чальник повинен повернути кредит у сумі 97 000 000 грн.; предметами іпотеки є комплекси нежитлових будівель нафтобази, адмінбудівлі, нежитилові будівлі, автозаправочні станції, які розташовані у Чернівецькій області, зага-льну вартість яких сторони визначили в 40 390 000 грн. 00 коп.(арк.справи 75-84).
Надалі, через суттєві зміни умов Договору, іпотекодержатель та іпотекодавець вносили зміни і до іпотеч-ного договору, якими загальну вартість предмету іпотеки визначили в сумі 78 364 000 грн. 00 коп.(арк.справи 85-95).
20 квітня 2007р. ЗАТ «Український промисловий банк»-іпотекодержатель та ТзОВ «Нафта-Україна»-іпотеко-давець, який виступив майновим поручителем позичальника-ТзОВ «Інтерпромхолдінг»-уклали іпотечний договір №383/Zкіп-07-2. Іпотекою забезпечуються вимоги Іпотекодержателя за Договором, згідно яких позичальник пови-нен повернути кредит у сумі 97 000 000 грн.; предметом іпотеки є комплекс автозаправочної станції №2, що в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, вартість якої сторони визначили в 6 060 000 грн. 00 коп. (арк. справи 96-99).
Надалі, через зміни умов Договору іпотекодержатель та іпотекодавець вносили зміни до іпотечного дого-вору, якими загальну вартість предмету іпотеки збільшили до 7 079 000 грн. 00 коп.(арк.справи 100-106).
Крім того, 11 червня 2007р. ЗАТ «Український промисловий банк»-іпотекодержатель та ТзОВ «Нафта-Украї-на»-іпотекодавець, який виступив майновим поручителем позичальника-ТзОВ «Інтерпромхолдінг»-уклали іпотечний договір №383/Zкіп-07-3. Іпотекою забезпечуються вимоги Іпотекодержателя за Договором, згідно яких позичаль-ник повинен повернути кредит у сумі 97 000 000 грн.; предметом іпотеки є комплекс автозаправочної станції №10, що в с.Стерче Глибоцького району Чернівецької області, вартість якої сторони визначили в 6 870 000 грн. 00 коп. (арк.справи 107-110).
Через зазначені вище зміни умов Договору іпотекодержатель та іпотекодавець вносили зміни до іпотеч-ного договору, якими загальну вартість предмету іпотеки збільшили до 8 025 000 грн. 00 коп. та доповнили пред-мет іпотеки трьома спорудами загальною вартістю 840 000 грн.(арк.справи 110-116).
Встановлено, що на виконання Договору, банк перерахував позичальнику 171 000 000 грн. платіжними дору-ченнями: №199262 від 28.12.2006р. на суму 50 000 000 грн.; №17574 від 06.02.2007р. на суму 40 000 000 грн.; №22009 від 15.02.2007р. на суму 7 000 000 грн.; №78611 від 31.05.2007р. на суму 3 500 000 грн.; №192901 від 30.11.2007р. на суму 28 000 000 грн.; №3146 від 11.01.2008р. на суму 10 500 000 грн. та №192213 від 28.10.2008р. на суму 32 000 000 грн., що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 32-38).
Часткове погашення кредиту та сплата відсотків здійснювалась позичальником протягом 31.05.2007р. -27.12. 2008р. шляхом перерахування коштів на визначені Договором розрахункові рахунки банку. Станом на 27.12.2008р. заборгованість Відповідача складає 93 468 000 грн. 00 коп. Така ж сума основного боргу обліковувалась за ТзОВ «Інтерпромхолдінг»і на 16.04.2009р. - строк закінчення кредитної лінії з лімітом 157 000 000 грн., що стверджується матеріалами справи, зокрема, банківськими виписками.(арк.справи 39-53).
Національний банк України постановою №19/БТ від 20.01.2008р. призначив в ТзОВ «Український промисло-вий банк»тимчасову адміністрацію, а постановою №291 від 13.05.2009р. призначив іншого тимчасового адміністрато-ра.(арк.справи 54-56).
Виходячи з суми заборгованості по кредиту 93 468 000 грн. 00 коп., покликаючись на пп.1.1, 4.2-4.6 Догово-ру, -Позивач нарахував відсотки за користування кредитом, виходячи зі ставки 20% річних та 21% річних після закін-чення Договору, що за період 28.09.2008р. по 19.11.2009р. складає 23 689 292 грн. 84 коп.(арк.справи 132).
Позивач нарахував пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі подвійної облікової стаки Національного банку України за кожен день прострочки за період з 30.06.2009р. по 28.12.2009р., сума якої складає 9 719 391 грн. 62 коп. Крім того, Позивач нарахував пеню за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту в розмірі подвійної облікової стаки Національного банку України за кожен день прострочки за період з 30.06.2009р. по 17.12.2009р., сума якої скла-дає 2 219 155 грн. 91 коп.(арк.справи 133-134).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини спра-ви і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є дого-вори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України, -зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника Вико-нання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного ко-дексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошо-ві кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.345 ГК України -кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).
Згідно з пп. 2.1.4, 2.1.6 іпотечних договорів, у випадку невиконання позичальником основного зобов'язан-ня - іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки.
Проте, як пояснив в судовому засіданні представник Позивача, - звернення стягнення на предмет іпотеки є пра-вом, а не обов'язком іпотекодержателя, який відповідно вимог ст.526 ЦК України має право обирати самостійно спосіб захисту порушених позичальником прав, і в даному випадку -реалізував це право зверненням до суду з позовною зая-вою про задоволення своїх вимог безпосередньо за рахунок коштів Відповідача.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Вбачається, що вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу, відсотків та пені стверджуються Дого-вором, додатковими угодами, доказами перерахування позичальнику кредитних коштів, банківськими виписками і під-лягають задоволенню на підставі стст. 173, 174, 193, 232, 343, 345 Господарського кодексу України та стст. 16, 526, 549, 1054, 1048, 1049 Цивільного кодексу України.
Доказів погашення кредиту та сплати відсотків Відповідач суду не подав.
Звертаючись із позовом, тимчасовий адміністратор ТзОВ «Український промисловий банк»не сплатив державного мита у встановленому порядку та розмірі, вважаючи, що звільнений від сплати державного мита на підставі ч.2 ст.81 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Проте, господарський суд не погоджується з такими міркуваннями Позивача, з таких мотивів.
Порядок справляння державного мита регулюється Декретом Кабінету міністрів «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.1 платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те орга-нами. Пільги щодо сплати державного мита визначено ст.4 даного Декрету і положення даної статті не містять пільг для тимчасового адміністратратора.
Разом з тим, відповідно до ст.81 Закону України «Про банки і банківську діяльність», -тимчасовий адмі-ністратор не сплачує державне мито при зверненні до суду з вимогою визнання угод недійсними, якщо за цими угодами здійснено платіж чи операцію, опис і наслідки яких наведені у частині першій даної статті.(арк.справи 66).
Таким чином, тимчасовий адміністратор не сплачує державне мито при зверненні до суду з вимогою виз-нання угод недійсними, якщо за цими угодами настають наслідки визначені пунктами 1 -6 ст.81 Закону України «Про банки і банківську діяльність», проте, за інших умов -при зверненні з майновим позовом він має сплачу-вати державне мито відповідно до вимог Декрету Кабінету міністрів «Про державне мито».
Відтак, за наслідками розгляду справи з Позивача належить стягнути в доход Державного бюджету дер-жавне мито в розмірі 1% від суми позову з урахуванням обмежень, внесених України Законом України від 25.03. 2005р. №2505-IV «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України»,
Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 129 095 840 грн. 37 коп. боргу.
На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати з оплати інформаційно-тех-нічного забезпечення судового процесу на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», яке знаходиться у м.Київ, бульвар Лесі Українки,26 (код 19357325) в доход Державного бюджету України 25 500грн. 00 коп. державного мита.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромхолдінг», яке знаходиться у м.Рівне, вул.Соборна, 442-Г (код 34704131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», яке знаходиться у м.Київ, бульвар Лесі Українки,26 (код 19357325) 93 468 000грн. 00коп. заборгованості по розрахунках за отриманий кредит, 23 689 292грн. 84коп. про-центів за користування кредитом станом на 19.11.2009р., 11 938 547грн. 53коп. пені за період з 30.06. 2009р. по 17.12.2009р., 25 500грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "27" січня 2010 р..