"19" січня 2010 р. Справа № 17/333/09
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
з участю представників сторін:
від позивача: Осипова О.С., довіреність № 7 від 18.12.09р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/333/09
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторська компанія “Європа”, (08300, Київська область, м.Бориспіль, вул. Київський шлях, 16),
До відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (22213, АДРЕСА_1 ),
про: стягнення коштів у сумі 35294 грн. 07 коп.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю дистриб'юторська компанія “Європа”
(надалі-позивач) звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 35294 грн. 07 коп.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:
Між позивачем та відповідачем була укладена Дистриб'юторська угода 12.08/12-01 від 12 грудня 2008 року ( далі- Договір). За умовою п.1.1. договору, позивач зобов'язується поставити товар, а відповідач зобов'язується прийняти, сплатити та здійснити продаж на умовах цього Договору.
Відповідно до вищевказаної угоди, позивач відпустив, а відповідач одержав товар, що підтверджується видатковою накладною № ОДФб- 00000156 від 31.03.2009 року.
На підтвердження отримання товару та підтвердження існування заборгованості 30 червня 2009 року представниками сторін був підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків; борг відповідача перед позивачем станом на 30.06.2009 року складає 12641 грн. 76 коп.
Згідно додатку № 7 (Положення про оплату) до угоди № 12.08/12-01, від 12 грудня 2008 року, відповідач зобов'язаний оплачувати продукцію протягом 7 днів з моменту отримання товару.
Станом на 24 вересня 2009 року борг ФОП ОСОБА_2, за поставлений товар перед ТОВ «ДК»Європа»складає -12641 грн. 76 коп.
11 серпня 2009 року на адресу ФОП ОСОБА_2, була направлена вимога про сплату боргу за отриманий товар.
Однак до теперішнього часу від відповідача не надійшло ні відповіді ні задоволення вимог претензії.
Відповідно до п. 8.1. Угоди та п.4. Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар "Покупець" сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення. За розрахунком позивач сума пені складає 1287 грн.73 коп.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити три відсотки річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Відповідно до п. 8.1. Угоди, встановлений інший процент річних, а саме 1 (один) процент у день з простроченої суми.
Таким чином, відповідач, зобов'язаний сплатити на користь позивач 1 % денних від суми боргу. За розрахунокм позивач сума 1% денних складає 21364 грн.58 коп.
Таким чином відповідно до вимог ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів. Як видно з вищенаведеного, Відповідач відмовляється від виконання взятих на себе за договором зобов'язань по сплаті отриманого від Позивача товару.
Враховуючи наведене,позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконува тися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України приписано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 ГПК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вищенаведеною статтєю визначено спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань, а саме можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Як вбачається з п. 8.1 Угоди сторони передбачили, що у відповідності із 625 ЦК України за порушення умов сплати товару на користь позивача стягується 1% в день з простроченої суми. Але таке поняття, як 1 % денних від суми боргу не передбачено законодавством, тому суд вважає, що сторони передбачили стягнення 1 % річних від простроченої суми.
Суд за власною ініціативою зробив перерахунок 1% річних за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.3.; згідно здійсненого розрахунку сума 1 % річних складає - 58 грн. 88 коп.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторська компанія “Європа” задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (22213, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 12641 грн. 76 коп., пеню у розмірі 1287 грн. 73 коп., 1 % річних у розмірі 58 грн. 88 коп., державне мито у розмірі 140 грн. 23 коп. та 93 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторська компанія “Європа” (08300, Київська область, м.Бориспіль, вул. Київський шлях, 16; код ЄДРПОУ 34977088).
3. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя