04.02.2010 Справа № 18/123
За позовом Приватного підприємства „Магнат ойл”, м. Ужгород
до ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, м. Ужгород
про стягнення суми 10 060 гривень 26 коп.
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Позивача -не з'явився;
Відповідача -не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Магнат ойл”, м. Ужгород заявлено позов до ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, м. Ужгород про стягнення суми 10 060 гривень 26 коп.
У судовому засіданні 25.11.2009 року до 10.12.2009 року судом оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що у відповідача внаслідок відпуску Приватного підприємства „Магнат ойл” товару на підставі видаткових накладних №434 від 18.05.2009 року та №681 від 15.07.2009 року виникли цивільно-правові зобов'язання щодо його оплати. Свої вимоги позивач обґрунтовує доданими до позовних матеріалів доказами, зокрема про відпуск та отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 9 780 грн. У зв'язку з неоплатою товару відповідно до умов закону позивач просить стягнути з відповідача 10 060,26 грн., в тому числі 9 780 грн. основного боргу,166,69 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 113,3 грн., Крім цього, заявник просить стягнути з відповідача 600 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
У ході судового розгляду уповноважений представник відповідача подав суду письмові матеріали щодо зміни організаційно правової форми суб'єкта господарювання ЗАТ фірма „Нафтогазбуд” в ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” та реорганізації структурного підрозділу - спеціалізованого управління „Свалява - газ”, м. Свалява шляхом приєднання до БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, у зв'язку з чим ухвалою від 23.12.2009 року судом було здійснено заміну первісного відповідача на належного відповідача -ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Урожайна, 24. Між тим, відповідач проти заявлених вимог не заперечував, викладені заявником доводи не спростовував, витребувані судом документи по суті спору не подавав, причин невиконання вимог суду та неявки в подальші судові засідання не повідомляв, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи,
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 04.02.2010 року у справі № 18/123
суд встановив:
Згідно видаткових накладних №434 від 18.05.2009 року та №681 від 15.07.2009 року та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПЕ №778153 від 29.05.2009р. та ЯПЕ №778190 від 30.07.2009р. приватним підприємством „Магнат ойл”, м. Ужгород повністю доведено відпуск та отримання товару відповідачем на загальну суму 9 780 грн. (а.с. 11-16).
У зв'язку з не оплатою за отриманий товар, 15.09.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією, якою повідомлено про наявність заборгованості за відпущений товар та заявлено вимогу щодо її оплати, проте відповідач на вказану вимогу належним чином не відреагував, борг не погасив (а.с.9-10 ).
За таких обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення непогашеної заборгованості за відпущений товар в сумі 9 780 грн. належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена.
Статтею 11 ЦК України регламентовано, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Аналізуючи дійсні обставини справи суд дійшов висновку, що цивільні відносини сторін характеризуються, як правовідносини з приводу виникнення зобов'язань внаслідок вчинення правочину купівлі-продажу. Згідно зі ст. 509 зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в порядку, за даних обставин, визначених ч.2 ст. 530 ЦК України.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 9 780 грн. заборгованості.
Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача сум інфляційних нарахувань та 3% річних, які відповідно до розрахунку зазначено 166,69 грн. (заявлений період прострочення 01.09.2009 року -31.10.2009 -31.10.2009 року) та 113,3 грн. (заявлений період прострочення 19.06.2009 року -11.11.2009 року).
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Між тим, вимоги про стягнення суми 166,69 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 113,3 грн. підлягають до задоволення частково, оскільки, позивачем при їх нарахуванні не враховано вимог ч.2 ст. 530 ЦК України щодо виникнення у відповідача грошових зобов'язань, а тому до стягнення підлягає сума 41 грн. -3% річних та 88,02 грн. -інфляційні нарахування (період прострочення з 22.09.2009 року по 11.11.2009 року). За рештою заявлених вимог у зазначеній частині слід відмовити.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 04.02.2010 року у справі № 18/123
Крім цього, матеріалами справи доведено також позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на послуги правового характеру, що підтверджено угодою про надання правової допомоги від 02.11.2009 року, узгодженим актом прийняття наданих послуг та платіжним дорученням №1501 від 05.11.2009 року про їх оплату в сумі 600 грн. (а.с. 17.19).
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 100 грн. 37 коп. держмита та 232 грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а також 590 грн. 40 коп. витрат на послуги адвоката.
Керуючись ст. ст. 11, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, м. Ужгород, вул. Урожайна, 28А (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01293984) на користь Приватного підприємства „Магнат ойл”, м. Ужгород, вул. Богомольця 30/3 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ32746866) суму 9 909 (Дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 02 коп., а також суму 100 (Сто) грн. 37 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 232 (Двісті тридцять дві) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 590 (П'ятсот дев'яносто) грн. 40 коп. витрат на правову допомогу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя В. Кривка