Справа № 285/3965/18
провадження № 6/0285/209/18
25 жовтня 2018 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.
за участю секретаря судового засідання Кравець І.А.
представника ДВС ОСОБА_1
(справа №285/3965/18)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за поданням Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області
про примусове входження до приміщень Приватного акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка»,-
Державний виконавець 24.10.2018 року звернувся до суду з поданням, в якому просить надати дозвіл на примусове входження на територію Приватного акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка», що розташоване за адресою: с. Степове Новоград-Волинського району Житомирської області. вул. Ярунська, 1 (далі - Товариство), для отримання власником (переможцем електронних торгів) майна в натурі.
Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Новоград-Волинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби (далі - Виконавча служба) знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання 48 виконавчих листів про стягнення боргів з Товариства на користь ПФУ, ФССзТВП, держави та інших фізичних і юридичних осіб, на загальну суму в 992 576 грн. 20 коп.
Державним виконавцем 24.02.2016 року було описане та арештоване рухоме майно, належне Товариству, та передане його виконавчому директору - ОСОБА_2 на відповідальне зберігання. В подальшому частину арештованого майна було реалізовано на електронних торгах. В період з травня по жовтень 2018 року переможець електронних торгів - ОСОБА_3 неодноразово звертався до працівників ДВС з заявою про вирішення питання отримання майна у зберігача, яке він придбав на електронних торгах, оскільки при його особистому зверненні до ОСОБА_2 з вказаною вимогою, йому було відмовлено. Оскільки в добровільному порядку зберігач майна віддавати майно, придбане на електронних торгах відмовляється, виникла необхідність у зверненні до суду з вказаним поданням.
В судовому засіданні представник державної виконавчої служби подання підтримав, просив його задовольнити з вказаних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України виклик сторін та інших заінтересованих осіб для розгляду подання, судом не здійснювався.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Встановлено, що на виконанні у виконавчій службі знаходиться зведене виконавче провадження № 72/14 ЄДРВП № 32171367 про стягнення боргів з Товариства в кількості 48 виконавчих проваджень на загальну суму в 992 576 грн. 20 коп.
На підставі ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) 24.02.2016 року, в рамках вищевказаного зведеного виконавчого провадження, державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника - Товариства, за результатами якого складено акт опису і арешту майна та накладено арешт на рухоме майно боржника, а саме виробниче обладнання, в кількості 196 одиниць.
Арештоване майно було залишено на відповідальне зберігання виконуючому обов'язки директора Товариства - ОСОБА_2.
02.08.2016 року за вих. № 15520 заявки на реалізацію виробничого обладнання були направлені до державного підприємства «СЕТАМ», для проведення електронних торгів.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 254319 по лоту №168109 (майно Резурвуар 74,8 м.куб.) кошти в сумі 9 405 грн. 95 коп. надійшли на депозитивний рахунок відділу 22.05.2017 року від переможця електронних торгів ОСОБА_3, після чого 26.05.2017 року державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги, який 29.05.2017 року було направлено переможцю.
В період з травня по жовтень 2018 року переможець електронних торгів - ОСОБА_3 неодноразово звертався до працівників ДВС з заявою про вирішення питання отримання майна у зберігача, яке він придбав на електронних торгах, оскільки при його особистому зверненні до ОСОБА_2 з вказаною вимогою, йому було відмовлено.
Пунктом 13 частини 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на час проведення торгів (далі - Закон), державному виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця.
За змістом статтей 1, 15, 26 Закону виконавче провадження це сукупність дій визначених у цьому Закону органів на примусове виконання рішень. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник, які зазначаються у виконавчому документі. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, державний виконавець може використовувати свої права лише в межах виконавчого документу та вимог Закону, відповідно до ст.60 якого під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.
Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок, що надане державному виконавцю право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб, можливе лише в межах виконавчого провадження та їх здійснення на користь стягувача (для вилучення майна і передачі його стягувачу, якщо судом ухвалено рішення про витребування цього майна, або для його арешту і продажу з торгів із зарахуванням отриманих коштів на рахунок стягувача, якщо рішення суду ухвалено про стягнення таких коштів).
Формуючу судову практику, Верховний Суд України у своїх постановах неодноразово зазначав про те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу (справи №№ 6-1884цс15, 6-1749цс15, 6-2988цс15 тощо).
Згідно з п.9 розділу Х «Порядку реалізації арештованого майна» № 1301/29431 від 30.09.2016 року (далі - Порядок) у разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Пунктом 5 розділу ІІ цього ж Порядку обов'язок на демонстрацію та передачу майна переможцю електронних торгів покладено на зберігача.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем про придбання та реалізацію на електронних торгах майна Товариства ОСОБА_3, а саме резервуару 74,8 м.куб., було складено Акт про проведені електронні торги від 26.05.2017 року, що є безпосереднім документом, який підтверджує право власника (переможця торгів) на майно боржника.
Оскільки переможець торгів - ОСОБА_3 набув право власності на майно при проведенні торгів, між останнім та зберігачем - ОСОБА_2 виникли правовідносини, що регулюються законодавством про захист права власності. Спірні питання між зазначеними особами не можуть бути вирішені у виконавчому провадженні № 72/14 ЄДРВП № 32171367 про стягнення коштів, де ОСОБА_3 не є стягувачем, а тому підстав для задоволення подання державного виконавця не має.
Крім того, слід наголосити та звернути увагу державного виконавця на те, що подання не містить: будь-яких доказів, які б підтверджували, що зберігачем - ОСОБА_2 було відмовлено у передачі майна ОСОБА_3, що резервуар у нього відсутній, чи знаходиться саме на території Товариства, так як і будь-які відомості про те, які саме дії вчинялись державним виконавцем для передачі майна стягувачу - ОСОБА_3, зокрема чи було проведено вихід за місцем розташування Товариства та перевірка наявності у ОСОБА_2 майна, чи дійсно існував сам факт відмови в передачі майна переможцю електронних торгів і якщо так, то, що заважало працівнику ДВС звернутись до відділу поліції з заявою про порушення кримінального провадження за ч. 1 ст. 388 КК України, в частині приховування, підміни або інших незаконних дій з майном, на яке накладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, оскільки висновки, щодо відмови у передачі резервуару ОСОБА_2 здійснені лише на підставі слів ОСОБА_3, про що складено акт державного виконавця від 18.10.2018 року.
Керуючись статтями 11,18, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 439, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про примусове входження до приміщень Приватного акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: