Справа № 324/1058/18
Провадження № 2/324/598/2018
09 жовтня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кацаренко І.О.,
за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача адвоката ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4, про трактування змісту заповіту,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_5, яка померла 21 червня 2007 року, була бабою його дружини ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається із 1/2 частини жилого будинку із господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Запорізька область, м.Пологи, вул.Пушкіна,237 (номер будинку змінився з (219 на 237).
На час смерті ОСОБА_5 (тобто на час відкриття спадщини) позивач та відповідач постійно проживали та були зареєстровані з ОСОБА_5 за однією адресою у м.Пологи Запорізької області по вул.Пушкіна,237. При цьому до червня 2018 року свої спадкові права як спадкоємець за заповітом позивач не оформив юридично. Причиною тривалого не оформлення спадщини стала та обставина, що вони не змогли знайти серед речей померлої правовстановлюючі документи на будинок. Весною 2018 року під час проведення поточного ремонту у будинку під шафою, яка належала померлій, позивач знайшов заповіт на своє ім'я, яким ОСОБА_5 заповідала йому 1/2 частину свого будинку.
Із даним заповітом позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини і видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що у заповіті не правильно зазначено адресу 1/2 частини будинку, який заповіла йому ОСОБА_5 У заповіті вказано, що заповідається ОСОБА_1 1/2 частина жилого будинку із господарськими будівлями та спорудами №237 по вул.Карла Маркса у м.Пологи Запорізької області, а в правовстановлюючому документі зазначено, що ОСОБА_5 є власницею 1/2 частини жилого будинку, розташованого у м.Пологи Запорізької області по вул.Пушкіна,237.
ОСОБА_5 була власником 1/2 частини жилого будинку із господарськими будівлями та спорудами №237 по вул. Пушкіна м.Пологи Запорізької області. Будинок або будь-яка його частина, за адресою м.Пологи Запорізької області, вул.К.Маркса,237, ніколи не належало ОСОБА_5
Вулиця Пушкіна у місті Пологи є продовженням вулиці ОСОБА_7, тому стає очевидно, що заповідач під час складання заповіту помилково назвала адресу 1/2 частини свого будинку не як Пушкіна, а як ОСОБА_8.
На даний час позивач не може прийняти спадщину, тому змушений звернутися до суду з позовною заявою про трактування заповіту. У зв'язку із цим позивач просить винести рішення, яким витлумачити заповіт, складений 23 жовтня 1990 року ОСОБА_5, та посвідчений державним нотаріусом Пологівської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за №2688 в тім, що ОСОБА_5, яка померла 21 червня 2007 року, заповідала на випадок своєї смерті ОСОБА_1 1/2 частину жилого будинку із господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Запорізька область, м.Пологи, вул.Пушкіна,237.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив задовольнити їх з зазначених у позові підстав.
Представник позивача адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги свого довірителя підтримав, просив задовольнити їх з зазначених у позові підстав.
Відповідач у судовому засіданні позов ОСОБА_1 до неї визнала у повному обсязі, не заперечує проти його задоволення, при цьому пояснила суду, що померла ОСОБА_5 її бабуся. Половина будинку №237 по вул.Пушкіна у м.Пологи належала ОСОБА_5, а друга половина зазначеного будинку належала їй, ОСОБА_3 ОСОБА_5 за життя казала їм з чоловіком, що вона належну їй частину будинку заповіла її, відповідача, чоловіку ОСОБА_1, позивачу у справі. Коли ОСОБА_5 померла, вони не змогли піти до нотаріуса, бо не знайшли заповіту ОСОБА_5 і правовстановлюючі документи на 1/2 частину будинку №237 по вул.Пушкіна в м.Пологи, яка належала ОСОБА_5 На той час державний нотаріус, яка посвідчувала заповіт, померла, ніхто їм не підказав, що можна в нотаріальній конторі взяти дублікат заповіту. І лише коли вони весною 2018 року здійснювали ремонт у частині будинку, яка належала ОСОБА_5, то в шифоньєрі вони знайшли заповіт і правовстановлюючі документи, які потрапили у щілину між шафою і задньою стінкою шифоньєру. Позивач і відповідач мають намір здійснити відчуження 1/2 частини будинку, яка належала ОСОБА_5, і тому потрібно нотаріусу надати судове рішення про трактування заповіту.
Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував у судовому засіданні, пояснивши суду, що він у 2014 році купив у ОСОБА_3 1/2 частину жилого будинку, розташованого в м.Пологи Запорізької області по вул.Пушкіна,237, з відповідними надвірними спорудами до цієї частини жилого людинку. Зі слів сторін у справі йому відомо, що бабуся ОСОБА_3 володіла за життя іншою частиною цього ж жилого будинку.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що відповідач у справі ОСОБА_3 є його старшою рідною сестрою, позивач у справі - чоловік ОСОБА_3 Йому, свідку, як онуку ОСОБА_5 достеменно відомо, що бабусі за життя належала половина жилого будинку №237 по вул.Пушкіна в м.Пологи, а інша половина цього ж будинку належала ОСОБА_3, яка приблизно 3 або 4 роки тому продала належну їй половину будинку ОСОБА_4 ОСОБА_5 померла у віці більше 90 років, але ніколи він не чув, щоб бабусі належала ще будь-яка жила нерухомість на території м.Пологи або Пологівського району.
Суд, вислухав у судовому засіданні позивача, представника позивача, відповідача, третю особу і свідка, дослідивши письмові докази у справі, встановив, що 21 червня 2007 померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС №074983, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Пологівського районного управління юстиції у Запорізькій області 22 червня 2007 року (а.с.9).
З копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований з 1988 року по вул.Пушкіна,237 у м.Пологи Запорізької області (а.с.4-5)
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 квітня 1984 року на а.с.11 судом встановлено, що ОСОБА_5 як дружина ОСОБА_11, померлого 24 травня 1981 року, прийняла у спадок 1/2 частину жилого будинку №219, розташованого у м.Пологи Запорізької області по вул.Пушкіна.
З копії реєстраційного посвідчення на а.с.12 встановлено, що 1/2 частина жилого будинку, який знаходиться у м.Пологи Запорізької області по вул.Пушкіна,219, зареєстровано за ОСОБА_5
Спадкодавцем ОСОБА_5 23 жовтня 1990 року було складено заповіт, посвідчений ОСОБА_9, державним нотаріусом Пологівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №2688, згідно якого ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «1/2 (одну другу) частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруджень, що знаходиться в місті Пологи, вулиця К.Маркса,237 (двісті тридцять сім), заповідаю ОСОБА_1» (а.с.10).
З копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданого КП «Імпульс» Пологівської райради 29 листопада 2017 року, і інформаційної довідки КП «Імпульс» Пологівської районної ради б/н від 08 грудня 2017 року встановлено, що будинок №237 по вул.Пушкіна у м.Пологи Запорізької області зареєстрований: 1/2 частина за ОСОБА_5, 1/2 частина за ОСОБА_4 ОСОБА_5 володіла 1/2 частиною зазначеного жилого будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07 квітня 1984 року (а.с.13,17).
Позивач ОСОБА_1 06 листопада 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті померлої 21 червня 2007 року ОСОБА_5, нотаріусом була заведена спадкова справа №180/2017.
Постановою приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 від 14 травня 2018 року №648/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку жилого будинку, що розташований за адресою: Запорізька область, м.Пологи, вул.Пушкіна,237, яка належала померлій 21 червня 2007 року ОСОБА_5, у зв'язку з неподанням у строк заяви на прийняття спадщини, а також у зв'язку з тим, що в заповіті помилково зазначена назва вулиці, де знаходиться майно, яке померла ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_1 (а.с.16).
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
За змістом статті 317 ЦК України право розпоряджання майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.
Згідно ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до ст.213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на викладене суд, проаналізувавши добуті в ході судового розгляду справи усні і письмові докази, дав їм оцінку в сукупності, приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_5, виходячи зі змісту заповіту, складеного 23 жовтня 1990 року, посвідченого ОСОБА_9, державним нотаріусом Пологівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2688, заповідаючи ОСОБА_1 1/2 (одну другу) частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруджень, що знаходиться в місті Пологи, вулиця К.Маркса,237, фактично реалізувала свою волю на передачу у спадок спадкоємцю ОСОБА_1 1/2 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруджень, що знаходиться в місті Пологи, вулиця Пушкіна,237, оскільки право володіння спадкодавцем ОСОБА_5 зазначеною 1/2 частиною жилого будинку саме по вул.Пушкіна, а не по вул.К.Маркса в м.Пологи з відповідною частиною надвірних будівель та споруджень підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом державної нотаріальної контори ОСОБА_12 07 квітня 1984 року, зареєстрованим в реєстрі за №820, оскільки вказане свідоцтво про право на спадщину є правовстановлюючим документом.
У зв'язку з зазначеним суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 10, 12, 18, 263-265, 268 ч.4, 272, 353, 354 ЦПК України, ст.ст.1233, 1234, 1247-1248 ЦК України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4, про трактування змісту заповіту.
Витлумачити заповіт, складений ОСОБА_5 та посвідчений 23 жовтня 1990 року державним нотаріусом Пологівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим номером 2688, в тому, що ОСОБА_5, яка померла 21 червня 2007 року, заповідала на випадок своєї смерті 1/2 (одну другу) частину жилого будинку із господарськими будівлями та спорудами, розташованого у місті Пологи Запорізької області по вулиці Пушкіна, номер 237 (двісті тридцять сім), ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Пологівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 жовтня 2018 року.
Суддя: Кацаренко І.О.