Справа № 323/1873/18
Провадження № 2/323/606/18
іменем УКРАЇНИ
26.10.2018 м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання Безштанківській О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
27 червня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом до Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 09 вересня 2007 року помер її батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Здня його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок літ. «А», сіней літ. «а», загальною площею 53,5 кв.м., басейну літ. «Б», літньої кухні літ. «В», гаражу літ. «Г», погрібу літ. «п-г», колодязю літ. «К», вбиральні літ. «К», вбиральні «Д», паркану № 1, який розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, буд. 137, про що було заведено спадкову справу № 146/2008.
Спадкоємцями першої черги за законом відповідно до статті 1261 ЦК України є діти позивача, а саме - ОСОБА_1, ОСОБА_5.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 25.03.2010 року ОСОБА_5 було усунуто від права на спадщину, яка відкрилася в день смерті ОСОБА_4, а саме 09.09.2007 року.
01.08.2017 року після звернення до Оріхівської державної нотаріальної контори з проханням видати Свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, буд. 137 - Державним нотаріусом було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.08.2017 р. за № 700/02-31 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на право приватної власності на вказаний житловий будинок.
У відповідності до вказаної Постанови, нотаріусом було відмовлено мені у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 09 вересня 2007 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посиланням на розділ 2, глави 10, п. 4, п.п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, де зазначено, що видача Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.
У зв'язку з тим, що Позивачем не було надано державному нотаріусу правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок, це слугувало підставою, для прийняття нотаріусом даного рішення.
Однак надати правовстановлюючі документи на житловий будинок розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, буд. 137 не було можливо через те, що як з'ясувалося померлий гр. ОСОБА_4, ще за життя не зареєстрував у передбаченому чинним законом в той час належний йому житловий будинок, а в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім'я померлого відсутня можливість видати Свідоцтво про право на спадщину за законом.
Відтак, їй було рекомендовано звернутися до суду, бо іншим способом неможливо захистити своє прав на спадщину у вигляді житлового будинку № 137 розташованого по вул. Шевченка в с. Мала Токмачка, Оріхівського району, Запорізької області.
Враховуючи вищевикладене, позивач прохає визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку літ. «А», сіней літ. «а», загальною площею 53,5 кв.м, басейну літ. «Б», літньої кухні літ. «В», гаражу літ. «Г», погребу літ. «п-г», колодязю літ. «К», вбиральні літ. «Д», паркану №1, розташованих за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, буд. 137.
Ухвалою суду від 28.09.2018 року було замінено первісного відповідача по справі Малотокмачанську сільську раду Оріхівського району Запорізької області на належних відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, рідних сестер позивача - ОСОБА_1.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, до суду надали заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами аудіо запису не здійснювалось.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.09.2007 року помер ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданого 12.09.2007 року виконкомом Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області серії 1-ЖС № 088971.
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, який розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, 137.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями спадщини першої черги, на момент відкриття спадщини, а саме на 09.09.2007 року (і щодо цього не має заперечень від учасників справи), що відкрилася після померлого ОСОБА_6 є: донька - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 07.10.1958 року серії II-ЯР №118825, запис № 73, свідоцтвом про одруження від 28.01.1997 року, серії І-ЖС № 005857, донька - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3, син - ОСОБА_5 та дружина - ОСОБА_7.
Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 25.03.2010 року ОСОБА_5 було усунуто від права на спадщину, яка відкрилася в день смерті ОСОБА_4, а саме 09.09.2007 року.
Враховуючи те, що рішення суду 25.03.2010 року щодо усунення ОСОБА_5 від спадщини, яка відкрилася в день смерті ОСОБА_4 набрало законної сили 04.04.2010 року, самим ОСОБА_5 дані обставини не спростовані, суд вважає ці обставини такими, що не потребують доказуванню.
Крім того, відповідно до свідоцтва про смерть від 05.05.2012 року, серії І-ЖС №231290, виданого виконавчим комітетом Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, ОСОБА_7 померла 01.05.2012 року.
Таким чином, на момент розгляду даної цивільної справи, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його доньки - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Позивач у передбачені ст. 1270 ЦК України строки звернулася до державного нотаріуса Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_8 із заявою про прийняття спадщини за законом як спадкоємець першої черги, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.08.2017 року за № 700/02-31.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не приймали спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживали окремо від спадкодавця і у визначений законом шестимісячний строк не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та не бажають приймати спадщину, що підтверджується також наданою до суду заявою, в якій вказано, що вони, як відповідачі по справі, визнають позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач звернулася до Оріхівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вулиця Шевченка, буд. 137.
01.08.2017 року постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії завідувачем державної нотаріальної контори ОСОБА_8 ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого 09 вересня 2007 року гр. ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вулиця Шевченка, буд. 137.
Судом встановлено, що відповідно довідки Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 20.11.2017 року № 1318 померлий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та утримував його у належному стані аі сплачував усі платежі по день смерті - 09.09.2007 року.
Згідно довідки Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 20.11.2017 року № 1319 житловий будинок, що знаходиться за адресою: Запорізька область, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, буд. 137 належить померлому ОСОБА_4, згідно запису погосподарської книги № 6 за (2010-2015 роки).
Згідно копії технічного паспорту, виданого КП «Імпульс» Пологівської районної ради, інвентаризаційна справа № 567, право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок розташований за адресою: Запорізька область, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, буд. 137 не зареєстровано.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. З зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав.
Станом на час набуття спадкодавцем спадкового майна були чинними Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, а також Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджені заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року.
Зазначені нормативні акти передбачали обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві.
Судом встановлено, що позивач прийняла спадщину за законом, але оформити своє право на спадщину позивач не може, оскільки право власності на житловий будинок було зареєстроване за ОСОБА_4 на паперових носіях у погосподарській книзі Малотокмачанської сільської ради і за свого життя не провів перенесення цього запису до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна за заповітом або за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичноїособи,яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч.3 ст.1296 Цивільного кодексу України, передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30 травня 2008 року№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Оскільки право власності набувається з підстав встановлених цивільним законодавством, суд вважає, що спосіб, визначений позивачем поновити порушене право власності спадкоємця передбачений законом, інші спадкоємці першої черги за законом, у яких залишилося право на спадщину, заявлені позивачем позовні вимоги визнають у повному обсязі, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 82, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1274, 1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»,суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку літ. «А», сіней літ. «а», загальною площею 53,5 кв.м, басейну літ. «Б», літньої кухні літ. «В», гаражу літ. «Г», погребу літ. «п-г», колодязю літ. «К», вбиральні літ. «Д», паркану №1, розташованих за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Шевченка, буд. 137.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_9