Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Провадження № 2/279/1585/18
Справа № 279/3509/18
23.10.2018 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/3509/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що 15.01.2018 року уклав договір позики з відповідачем, на виконання якого передав останньому грошові кошти в розмірі 1200 доларів США. Відповідач зобов"язався повертати борг по 1000 гривень щомісячно. Взяті зобов"язання відповідач не виконує, отриманих у борг коштів не повертає. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг в повному обсязі, на що останній щоразу давав обіцянку, однак до цього часу борг не повернув. Останнім часом відповідач взагалі почав його уникати, погрожувати фізичною розправою. Рішенням суду просить стягнути з відповідача на його користь 32232 гривні, що є еквівалентом 1200 доларів США на день подачі позовної заяви.
28.08.2018 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. У встановлений строк відзив на позов та будь-які клопотання, пов"язані з розглядом справи, суду не подані.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики, укладеного між сторонами 15.01.2018 року відповідач отримав у борг грошові кошти від позивача в сумі 1200 доларів США. Повернення боргу сторони обумовили здійсненням щомісячних платежів в розмірі 1000 гривень.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Укладений між сторонами договір відповідає формі договору позики, передбаченої вказаною нормою закону.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Отже, враховуючи те, що зобов"язання за договором позики відповідачем належним чином у визначений строк не виконано, кошти за розпискою не повернуто, тому позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 76 - 89, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 1046, 1047 , 1049 ЦК України , -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 15.01.2018 року в сумі 32232 гривні, що є еквівалентом 1200 доларів США.
Стягнути з відповідача судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: 11500, м.Коростень, вул.Курчатова, 4, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: 11500, АДРЕСА_1, НОМЕР_2 виданий Коростенським РС УДМС України в Житомирській області 29.08.2013 року.
Суддя: