1Справа № 335/4920/18 2-з/335/114/2018
11 вересня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
у складі - головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тубан» про визнання права власності та витребування майна із чужого володіння,
03.05.2018 року позивач ОСОБА_1, в особі представника адвоката ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тубан» про визнання права власності та витребування майна із чужого володіння.
11.09.2018 року до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник зазначає, що ухвалою суду від 04.05.2018 року по даній справі вжиті заходи забезпечення позову за її заявою, накладено арешт на майно, зокрема, нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв. м.), топочну літ. Б (6,4 кв. м.), шашличну літ В (9,6 кв. м.), що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 184. Разом з тим, стало відомо, що вказаний арешт було скасовано, а тому адвокат просила вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 та задовольнити її заяву від 11.09.2018 року.
В судове засідання сторони не викликались.
Суд, дослідивши подану заяву, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Як передбачено ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.05.2018 року, було накладено арешт на спірне майно, а саме на будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв. м.), топочну літ. Б (6,4 кв. м.), шашличну літ В (9,6 кв. м.), що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 184.
Також, судом встановлено з матеріалів справи та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що ухвала про скасування вищезазначених судом заходів забезпечення позову Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя не постановляла ся.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні даної заяви, оскільки судом вже вживались заходи забезпечення щодо спірного майна.
Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 258, 260 ЦПК України,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову, залишити без задоволення.
Копію ухвали направити заявнику для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в п'ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.
Суддя В.О. Макаров