1Справа № 335/9458/18 2/335/2351/2018
24жовтня 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря Гончаренко М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням.
В позові зазначила, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Відповідач зареєстрований в спірній квартирі, проте не проживає в ній більше двох років, місце проживання позивачу невідоме.
Позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 29 в будинку № 97 по вул. Перемоги у м. Запоріжжя.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, представник позивача надала на адресу суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В судове засідання третьої особи департамент міграційних послуг Запорізької міської ради не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, за згодою позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи, на підставі матеріалів справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України за відсутністю відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Згідно довідки департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 28.08.2018 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки голови ОСМБ „Титан-97” відповідач ОСОБА_2 не мешкає за дресою АДРЕСА_3 з серпня 2014 року по теперішній час.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності га інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства: статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК України, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Оскільки, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з 2014 року, тобто понад один рік, що перешкоджає позивачці у здійсненні прав щодо майна, тому суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265, 280-283ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 29 в будинку № 97 по вул. Перемоги у м. Запоріжжя.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя А.В.Воробйов