1-кс/130/281/2018
125/2/18
23.10.2018 р.
Слідчий суддя Жмеринського міськрайоного суду Вінницької області ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області,
ОСОБА_3 04.01.2018 року звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив визнати дії (бездіяльність) компетентних посадовців Барської поліції незаконними; зобов'язати внести відомості по його зверненню на урядову гарячу лінію від 05.12.2017 року №7596394 і надіслане до Барської поліції 11.12.2017 року ЄО 4683 до ЄРДР; розпочати досудове розслідування, невідкладно повідомити його про це. Скаргу обґрутовує тим, що на підставі його прав по КПК України, Конституції України, права на справедливий суд, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини як джерела права, реформи судової системи п.5 - покращення доступу до справедливого суду він оскаржує дії (бездіяльність) посадовців Барської поліції в порядку ст.56,58,214, 303-309 КПК України, по його зверненню на урядову гарячу лінію від 05.12.2017 року №7596394 і надіслане до Барської поліції 11.12.2017 ЄО 4683, розпочато і повідомлено його про розслідування 23.12.2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12.04.2018 року кримінальне провадження завказаною скаргою ОСОБА_3 направлено на розгляд до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 та представник Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області за належним їх викликом не з'явилися вчергове, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином. Заяв, заперечень чи клопотань до суду від учасників провадження не надійшло.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч.3 ст.306 КПК України відсутність суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду даної скарги.
Стосовно неявки до судузаявника ОСОБА_3 судом визначається надання йому достатньої можливості для реалізації ним власних прав, у тому числі попередньо щодо представлення обгрунтування підстав проведення судового засідання в режимі відеоконференції, здійснення чого останнім проігноровано. Враховуючи відверте нехтування заявником ОСОБА_3 не лише власними правами, а й процесуальними обов'язками, зокрема щодо з'явлення за викликом суду чи повідомлення про поважність причин власної неявки, чого ним серед іншого вкотре не здійснено, суд з урахуванням необхідності дотримання визначальних засад кримінального провадження, однією з яких є розумність строків, визначає за потрібне розглянути скаргу за відсутності заявника ОСОБА_3 .
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також витребувані судом матеріали висновку №3727 за результатами перевірки Барським ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області повідомлення ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Відповідно до ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно із ч.1 ст.304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокуратури, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийнятті рішення, вчинення дії чи бездіяльності.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст.214,303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Натомість реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. Власні міркування та припущення заявника щодо вчинення, на його думку, злочинів, не є підставою для реєстрації таких відомостей в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Крім того, відповідно до вимог ст.91 КПК України у заяві про вчинення злочину повинні зазначатись також час, спосіб, місце та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, які скаржником ОСОБА_3 у його заяві не наведено.
Таким чином, чинним КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того або іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви чи повідомлення підлягають вносенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя враховує те, що вимоги стосовно змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, що підлягає внесенню до ЄРДР передбачені у ч.5 ст. 214 КПК України та конкретизовані у підрозділі 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17.07.2012 року № 69, зокрема: внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а заяви та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зміст яких відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Такі повідомлення відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України повинні містити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з інших джерел. Положення частин 4, 5 ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину є невід'ємною складовою заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Ткож наразі встановлено, що у поданій слідчому судді скарзі не зазначено прізвища, ім'я та по батькові осіб, дії (бездіяльність) безпосередньо яких, в межах обмеженого положеннями ст.303 КПК України права оскарження рішення дії чи бездіяльності суто слідчого або прокурора, заявник просить визнати неправомірними та яких просить зобов'язати вчинити певні дії.
Оскільки скарга ОСОБА_3 не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки вчинення кримінального правопорушення, а також грунтовних відомостей щодо відповідних службових осіб за їх обмеженим законом переліком посад, якими допущено осаржувану бездіяльність, слідчий суддя, зважаючи на сукупність викладеного, приходить до висновку про безпідставність скарги та недоведеність її вимог, у зв'язку з чим скарга підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.214, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Барського ВП Жмеринського ГУНП України у Вінницькій області - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1