Справа № 216/4022/18
Провадження № 1-кп/216/677/18
08.10.2018 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 кримінальне провадження № 12018040230001203 від 17 червня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровській області, громадянина України, який має загальну середню освіту, працює в ТОВ «Коксохімремонт» на посаді бетонаря, перебуває в цивільному шлюбі, має утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 24.12.2003 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. ч. 3, 5 ст. 185, ст. ст. 69, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
17 червня 2018 року приблизно о 08.46 годині ОСОБА_3 , перебуваючи біля торгівельного прилавку № № 57-58 на території ринку в ТК «Міраж» ТОВ «Міраж Маркет Плюс», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Старовокзальна, № 5, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для оточуючих, діючи повторно, під приводом купівлі товару, представленого для продажу - джинсових шортів ТМ «Resalsa» моделі «2027» 34-го розміру, вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи від 25 червня 2018 року № 2415 становить 340 (триста сорок) грн 86 коп., одягнув їх на себе з метою примірки. Після цього ОСОБА_3 , не реагуючи на законні вимоги реалізатора повернути майно, відкрито викрав його та з місця події разом із викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ФОП « ОСОБА_6 » майнової шкоди в розмірі 340 грн 86 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, визнав повністю і дав суду такі показання. Влітку 2018 року він вирішив собі придбати джинси, тому приїхав на ринок і почав приміряти джинси. У цей час в нього з продавцем стався словесний конфлікт, його щось «переклинило» і він вирішив втекти, не розрахувавшись, хоча гроші були. Після цього він викинув джинси десь під забором і пішов. Згодом завдану потерпілому шкоду він відшкодував грошима. Щиро кається у скоєному. В обвинувальному акті все зазначено правильно, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 просив не досліджувати обставини справи, оскільки він фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.
Ураховуючи таку позицію обвинуваченого, вислухавши думку прокурора, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що підтверджують факт відшкодування шкоди потерпілому й характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів було роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.
Згідно із розпискою від 24 липня 2018 року потерпілий ОСОБА_6 отримав грошові кошти в сумі 400 грн від ОСОБА_3 , які останній добровільно надав в якості компенсації за матеріальний збиток, завданий потерпілому в результаті його протиправних дій (а.к.п. 126).
Таким чином, фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та повністю підтверджуються обвинуваченим ОСОБА_3 .
У судових дебатах прокурор просив суд при призначенні покарання врахувати тяжкість вчиненого злочину, особо обвинуваченого, який раніше судимий, працює, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, а також наявність таких пом'якшуючих обставин як щире каяття й добровільне відшкодування завданого збитку та відсутність обтяжуючих обставин, і призначити обвинуваченому покарання у виді 4 років позбавлення волі й на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судових дебатах просив суд при ухваленні вироку врахувати його дійсне щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків. При цьому зазначив, що вважає справедливим те покарання, яке просить призначити прокурор.
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 . Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, працює, перебуває в цивільному шлюбі, має утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання характеризується посередньо, під наглядом лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, перебував під профілактичним наглядом лікаря-нарколога з квітня 2000 року з приводу вживання тютюну зі шкідливими наслідками та знятий з під нагляду в квітні 2001 року внаслідок одужання.
Суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання згідно зі ст. 66 КК України, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на наведене при призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення злочину та його мотиви, обстановку вчинення злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про його особу, зокрема попередню судимість, наявність роботи та родини, перебування в нього на утриманні малолітньої дитини, не перебування на обліках й посередню характеристику, наявність двох пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, зазначені вище думки прокурора та обвинуваченого щодо необхідного покарання, а також думку потерпілого, який в своїй заяві просив призначити покарання на розсуд суду.
Ураховуючи викладене, виходячи із загальних засад призначення покарання щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів останньому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та реального відбування покарання, тому вважає за необхідне на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1