Справа № 202/3165/18
Провадження № 2/206/1213/18
17.10.2018 Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
за участю:
секретаря судового засідання Мороза К.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
ОСОБА_2 виклад позиції позивача.
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2018 відповідача було визнано винним у заволодінні майном позивача (фрагменти телефонного кабелю) на загальну вартість 4153,07 грн., яким він не зміг розпорядитись, оскільки був затриманий працівниками УПП в м. Дніпрі, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, за що останньому було призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт. Керуючись викладеним представник позивача просив стягнути з відповідача шкоду у розмірі 29102,05 грн., яка складається із 4153,07 грн. - вартість викраденого майна, 8837,05 грн. - сукупна вартість ремонтних робіт, 16111,93 грн. - упущена вигода.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
05.06.2018 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла дана позовна заява, яка була передана за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпропетровська. 25.07.2018 матеріали позовної заяви надійшли до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.
30.07.2018 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання.
03.09.2018 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.
У судові засідання призначені 03.09.2018, 21.09.2018 та 17.10.2018 відповідач, повідомлений про дату та час судового засідання, не з'явилася, в зв'язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК Країни, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
17.10.2018 судом було складено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
30.11.2017, приблизно о 04:00 годині ранку, ОСОБА_1, пересуваючись пішим ходом по вул. Янтарній у м. Дніпрі, біля будинку №71, підійшов до відкритого колодязю телефонних комунікацій та впевнившись, що телефонні кабелі, які було видно з нього, вже відрізані від основних частин, що залишились в каналізації, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, витягнув відрізані фрагменти телефонних кабелів типу ТПП 50*2*0,32 довжиною 4,1 м., 4,2 м., 28,825 м., 5,7 м., 5,71 м. та 29,4 м. вартістю 51 грн.62 коп. за 1 м., загальною вартістю 4023 грн., та типу ТПП 30*2*0,5 довжиною 1,19 м., 1,3 м., вартістю 52 грн. 24 коп. за 1 м., загальною вартістю 130 грн. 07 коп., що належать ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), та склав поблизу колодязю. Після цього, останній діючи умисно, з корисливих мотивів, скрутив зазначені фрагменти телефонних кабелів з метою їх привласнення, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном, однак не зміг розпорядитись викраденим майном з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками УПП в м. Дніпрі.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи, загальна вартість відрізаних фрагментів телефонних кабелів, що належать ПАТ «Укртелеком» становить 4153 грн. 07 коп.
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2018, який набрав законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 200 годин громадських робіт. Речовий доказ - фрагменти відрізаних телефонних кабелів типу ТПП 50*2*0,32 довжиною 4,1 м., 4,2 м., 28,825 м., 5,7 м., 5,71 м. та 29,4 м. та типу ТПП 30*2*0,5 довжиною 1,19 м., 1,3 м. залишено потерпілому ПАТ «Укртелеком».
Згідно здійсненого ПАТ «Укртелеком» розрахунку, сукупна вартість ремонтних робіт з відновлення функціонування ЛКС (СС, ТЗТМ), які необхідно провести для усунення наслідків вчиненого кримінального правопорушення, складає 8837,05 грн.
У зв'язку із зупиненням, за адресою: вул. Янтарна, 71 у м. Дніпрі, надання телекомунікаційних послуг, упущена вигода позивача, згідно відповідного розрахунку складає 16111,93 грн.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України є встановленою та не підлягає доведенню.
Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 10 вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків за відповідними цінами на час вирішення справи в суді.
За ч. 2 ст. 1192 ЦК України - розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В той же час, статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що заподіяна особі і майну громадянина шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, враховуючи, що відповідач не здійснював жодних дій, спрямованих на порушення цілісності телефонного кабелю, належного позивачу, та взяв його фрагменти вже відрізані від основних частин пошкодженого кабелю, що залишились в каналізації, а також, те, що за результатами розгляду кримінального провадження, позивачу було повернуто вказані фрагменти, які відповідач, вже відрізані від основних його частин, взяв із колодязя, суд приходить до висновку, що відповідач не може бути визнаний таким, що завдав матеріальну шкоду позивачу (про яку йде мова у позові), оскільки між діями відповідача та завданою шкодою позивачу, у вигляді порушення цілісності кабелю, що призвело до тимчасової втрати майна, необхідності здійснювати відновлювальні роботи та упущеної вигоди, суд не вбачає безпосереднього причинного зв'язку.
При цьому, варто зазначити, що дійсно, відповідач вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: замах на викрадення майна, яке належить потерпілому, після чого був затриманий, майно було повернено власнику, за яке ОСОБА_1 поніс покарання у виді 200 годин громадських робіт, однак, дій, які б мали наслідком заподіяння шкоди позивачу у вигляді викрадення майна та його знищення/пошкодження/реалізація, тощо (майно позивачу було повернено у тому вигляді у якому відповідач його взяв, тобто у пошкодженому вигляді - відрізаного від основної частини), необхідністю проведення ремонтних робіт, упущеної вигоди, судом не встановлено, а відтак у стягненні з відповідача на користь позивача вартості викраденого майна, вартості відновлювальних робіт та упущеної вигоди має бути відмовлено.
Отже, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 22, 1166-1167 ЦК України, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
У задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Дніпропетровської філії ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ" (адреса для листування: вул. Херсонська, 26, м. Дніпро, 49600, ідентифікаційний код юридичної особи 25543196) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 19.10.2018.
Головуючий суддя: К.С. Маштак