Справа № 214/4914/18
3/214/1776/18
Іменем України
24 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 067810 від 25.07.2018 щодо ОСОБА_2 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, ОСОБА_2 25.07.2018 о 20-45 годин в Саксаганському районі м. Кривого Рогу по вул. Покровська, 11, знаходячись в громадському місці, виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_2, будучи повідомленим про місце і час судового розгляду справи, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.
З матеріалів справи видно, що постанова судді від 18.10.2018 про привід ОСОБА_2 працівниками поліції не виконана.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_2, який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь в розгляді справи, враховуючи бездіяльність Національної поліції України, яка не забезпечила його явку до суду, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складених протоколів про адміністративні правопорушення та на підставі наявних у них доказів.
Правилами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), беручи до уваги передбачене ст.173 КУпАП адміністративне стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє особа, що склала протокол про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ст.173 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
Відповідно до ст.173 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення виражається в нецензурній лайці в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство. В матеріалах справи відсутні конкретні допустимі докази, які б свідчили про вчинення останнім правопорушення в громадському місці в присутності громадян. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на свідків.
Також, інспектором поліції при складанні протоколу та направленні його до суду не відібрані пояснення в особи, щодо якої він складений, належним чином не зібрані докази, що підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення.
При цьому, в підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, працівниками поліції до матеріалів справи лише рапорт інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку ПП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_3, який у провадженні про адміністративне правопорушення наділений функцією обвинувачення, а отже сам по собі цей документ не є достатнім підтвердженням винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення.
Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, суду не надані.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Також, суд приймає до уваги те, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), слід зазначити, що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 до суду не з'явився, безпосередньо суду своїх пояснень не надав, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що останній вчинив дрібне хуліганство.
За таких обставин в діях ОСОБА_2 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відповідно якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33-35, 173, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Хомініч С.В.