Справа № 188/765/18
Провадження № 1-кп/188/102/2018
26 жовтня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю - прокурора ОСОБА_3
- захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області матеріали об"єднаного кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040530000271 від 22.05.2018 р. по обвинуваченню :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 , гр-н України , освіта середня , не працює ( не навчається ) , не одружений , раніше судимий ,
• 24.10.2012 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.311, ч.1 ст.70, 76 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2015 звільнення від відбування покарання з іспитовим строком скасовано, направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;
• 05.11.2015 року засуджений Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до відбування покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк 2 роки 10 місяців по вироку Петропавлівського районного суду від 24.10.2012 року до відбування покарання у вигляді 4 років 4 місяців позбавлення волі, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року звільнений з ДУ «Божковська виправна колонія №16» 13.04.2018 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 9 місяців 24 дні позбавлення волі,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190 та ст. 395 КК України ,
ОСОБА_5 за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2015 р. було засуджено за ч.ч.1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі.
13.04.2018 ОСОБА_5 на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково з не відбутим терміном покарання 1 рік 9 місяців 24 дні позбавлення волі. При звільненні з місць позбавлення волі відносно ОСОБА_5 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік.
13.04.2018 ОСОБА_5 при звільненні з місць позбавлення волі було оголошено ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року про встановлення відносно нього адміністративного нагляду строком на один рік та були оголошені встановлені щодо нього обмеження у вигляді:
- заборони виходити з будинку (квартири) з 21.00 до 05.00 год. наступного дня;
- заборони перебувати в кафе, ресторанах району (міста) з метою придбання та розпиття алкогольних напоїв;
- реєстрація у відділі Національної поліції України за місцем проживання 2 рази на місяць;
- заборони виїзду в особових справах за межі району (міста).
Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_5 без поважних причин не з'явився на реєстрацію до органів поліції, чим не виконав ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року. Крім того, ОСОБА_5 до обраного ним місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 взагалі не прибув, про своє місце проживання не повідомив. Своїми вищевказаними умисними діями порушив правила адміністративного нагляду, встановлені йому 05.04.2018 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області.
Крім того , ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, своєї поведінки не змінив, маючи не зняту та не погашену в законному поряду судимість, в період умовно-дострокового звільнення вчинив умисний злочин проти власності при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 , 14.05.2018 року приблизно о 12.00 годині , знаходячись у домоволодінні свого батька ОСОБА_6 , що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , де в цей час в гостях перебувала знайома батька - ОСОБА_7 , у нього виник умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою.
З метою його реалізації, ОСОБА_5 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, попросив у ОСОБА_7 належний їй мобільний телефон марки «NOKIA - 215» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , під приводом здійснення телефонного дзвінка. Потерпіла ОСОБА_7 неусвідомлюючи дійсних намірів ОСОБА_5 , будучи впевненою в правомірності його дій, нічого не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_5 , погодилась та добровільно передала останньому свій мобільний телефон марки «NOKIA - 215», вартістю 515 гривень, з сім карткою мобільного оператора «Vodafone», яка матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_7 не становить.
Після цього, ОСОБА_5 , 14.05.2018 року приблизно о 12.00 годині (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в домоволодінні свого батька, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , заволодівши мобільним телефоном марки «NOKIA - 215» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду, згідно висновку експерта № 2993-18 від 20.06.2018 року, на загальну суму 515 грн.
Допитаний по суті пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст.190 та ст. 395 КК України обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю по всім епізодам обвинувачення та пояснив , що після звільнення з місць позбавлення волі , він приїхав в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області та почав проживати у своєму будинку. На реєстрацію до Петропавлівського ВП не з"явився , так як не мав бажання та взагалі вважав , що у відділі поліції його поставлять на обік без його явки та без його відома.
Також пояснив суду , що 14.05.2018 р. близько 12.00 год. він знаходився в гостях у свого батька ОСОБА_5 і в цей час в його будинку перебувала ОСОБА_7 . В ході спілкування він у неї попросив мобільний телефон , марки " Нокія " , щоб зробити дзвінок своїм знайомим . Телефон попросив з тією метою , щоб його привласнити . Коли отримав вказаний телефон , покинув домоволодіння свого батька і таким чином ним заволодів . Пізніше здав його в ломбард м. Першотравенська .
У скоєному щиро розкаюється. Судові витрати визнає . Просить суд не призначати надмірно суворе покарання та не позбавляти волі.
Потерпіла по справі ОСОБА_7 в судове засідання не з"явилася . В своїй заяві просить суд справу заслухати без її участі . Претензій до обвинуваченого не має , цивільний позов не заявляє .
Суд ухвалив справу розглянути без участі вищезазначеної потерпілої . Обвинувачений та прокурор не наполягають на виклику її в судове засідання . Вважають , що справу можливо розглянути без її участі.
Після допиту обвинуваченого , суд дійшов висновку , що його показання є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин вчиненого кожного кримінального правопорушення , добровільності та істинності його позиції .
За згодою учасників судового провадження , суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів щодо тих обставин , які ніким не оспорюються , роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку . Суд ухвалив провести часткове дослідження доказів.
Судом досліджувалися такі докази :
- рапорт працівника поліції Петропавлівського ВП , в якому останній зазначає , що ОСОБА_5 після звільнення з місця позбавлення волі не з"явився на реєстрацію ( а.с. 8 ( т. 2 ) ;
- Акт відмови від підпису від 13.04.2018 р. В даному документі зазначається , що засуджений ОСОБА_5 відмовився від ознайомлення з ухвалою суду про встановлення йому адміністративного нагляду ( а.с. 11,т.1 ) ;
- Ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 05.04.2018 р. Даним судовим рішенням засудженого ОСОБА_5 було умовно-достроково звільнено від відбування покарання на один рік дев"ять місяців та 24 дні. Крім того , даним рішення суду засудженому ОСОБА_5 були встановленні вищезазначені обмеження ( а.с. 14 , т. 1 ) ; .
- протокол огляду місця події від 12.06.2018 р. Даним документом підтверджується точне місце вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України ( а.с. 18-22 , т.2 ) ;
- Акт здачі-прийому висновку судового експерта № 2993-18 від 20.06.2018 р. Даним документом підтверджується розмір судових витрат в сумі 286 грн. ( а.с. 40 , т.2 ) ;
- висновок судової товарознавчої експертизи № 2993-18 від 20.06.2018 р. Згідно даного висновку вбачається , що станом на 14.05..2018 р. залишкова вартість мобільного телефону марки " Нокія -215 " становить 515 грн. ( а.с. 44-45 , т. 2 ) .
Даним документом підтверджується дійсний розмір заподіяної матеріальної шкоди , спричиненої потерпілій ОСОБА_7 .
На думку суду , зазначені докази є належними , достовірними та достатніми для визнання винуватості обвинуваченого та призначення йому відповідного покарання.
Органи досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфікували вірно , а саме :
- по факту порушення встановленого адміністративного нагляду за ст. 395 КК України , тобто неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи , щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі , з метою ухилення від адміністративного нагляду ;
- по факту заволодіння мобільним телефоном у потерпілої ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190 КК України , як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою , вчинене ОСОБА_5 , повторно .
Визначаючи вид та міру покарання , суд бере до уваги , що обвинуваченим скоєно злочин невеликої тяжкості ( ст. 395 КК України ) та середньої тяжкості ( ч. 2 ст. 190 КК України ) , відповідно до вимог ст. 12 КК України .
Вивчаючи особу обвинувачено встановлено , що він раніше судимий . За місцем проживання характеризується посередньо. З довідки сільської ради вбачається , що за місцем проживання , а саме АДРЕСА_1 постійно не проживає.
На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває .
Обставинами , що пом'якшують покарання є - щире каяття обвинуваченого , сприяння розкриттю злочину .
Обставиною , що обтяжуює покарання є вчинення злочину відносно особи похилого віку ( потерпіла ОСОБА_7 1948 р.н. ) .
Враховуючи всі зазначені обставини , особу винного , суд вважає , що обвинувачений ОСОБА_5 повинен понести покарання у виді реального позбавлення волі.
Крім того , суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ( ч. 1 ст. 70 КК України ) та призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань ( ч. 1 ст. 71 КК України .
Приймаючи рішення про призначення покарання з реальним позбавленням волі , суд бере до уваги ту суттєву обставину , що обвинувачений кримінальне правопорушення , передбачене ч. 2 ст.190 КК України вчинив під час умовно-дострокового звільнення . Крім того останній ніде не працює , не навчається , немає постійного місця проживання , тобто немає сталих соціальних зв"язків.
Підстав для застосування до підсудного норм ст.. 69 та 75 КК України немає. .
Отже , дане покарання буде відповідати тяжкості скоєних правопорушень , особі обвинуваченого та буде попередженням вчинення інших злочинів .
По справі цивільний позов не заявлено .
Судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи підлягають стягнення з обвинуваченого в дохід держави .
Речовий доказ вилучався. Однак , його повернуто потерпілій. Отже , даний доказ слід їй залишити.
Арешт на майно не накладався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст.190 та ст. 395 КК України та призначити йому наступне покарання :
- за ч. 2 ст. 190 КК України один рік позбавлення волі ;
- за ст. 395 КК України три місяці арешту.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити до відбування один рік позбавлення волі .
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_5 призначити покарання за сукупність вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2015 р. та остаточно призначити до відбування два роки позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 обчилювати з дня його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави 268 грн. , що є розміром судових витрат за проведення судових експертиз .
Речовий доказ - мобільний телефон марки " Нокія " залишити потерпілій ОСОБА_7 .
Міру запобіжного заходу - особисту поруку залишити без зміни до набрання вироком законної сили .
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення
Копію вирок суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку направити потерпілій для відома .
Суддя ОСОБА_1