Справа № 185/8988/18
Провадження № 2-о/185/527/18
26 жовтня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання - Мінарської О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Павлоградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті, у порядку ст. 317 ЦПК України -
26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка померла 12 вересня 2018 року в Луганській області, Лутугинського району, селище Білоріченський, Україна. У обґрунтування своєї заяви зазначає, що 12 вересня 2018 року в Лутугинському районі, селище Білоріченський померла її мати ОСОБА_2, про що 13 вересня 2018 року відділом ЗАГС Лутугинського районного управління юстиції МЮ ЛНР видано свідоцтво про смерть І-ВВ № 066699. Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заявнику відмовлено в державній реєстрації смерті, оскільки пред'явлений ним документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Заявник в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, повністю підтримала заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи Павлоградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській у судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій територій України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої територій, відповідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - мати заявника, згідно копії свідоцтва про народження серії IV-УР № 1657028, виданого 18.12.1961 року.
12 вересня 2018 року ОСОБА_2 померла в Луганській області, Лутугинського району, селище Білоріченський, про що філією «Білоріченська амбулаторія Лутугинської центральної районної многопрофільної лікарні» видано лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті № 54 від 13.09.2018 р., причина смерті хронічна ішемічна хвороба серця.
13 вересня 2018 року відділом ЗАГС Лутугинського районного управління юстиції МЮ ЛНР видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2, серія І-ВВ № 066699.
25 жовтня 2018 року Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відмовлено заявнику у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки нею пред'явлений документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).
Судом встановлено, що мати заявника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 12 вересня 2018 року на тимчасово непідконтрольній Україні території в Луганській області, Лутугинського району, селище Білоріченський, після її смерті заявник не може отримати свідоцтво про смерть відповідного зразка, а отримане свідоцтво про смерть І-ВВ № 066699, видане відділом ЗАГС Лутугинського районного управління юстиції МЮ ЛНР, який розташований на непідконтрольній території України, не може бути використане заявником для реєстрації смерті на території України.
Встановлення факту смерті матері ОСОБА_2 заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно законодавства України.
Приймаючи до уваги те, що від встановлення даного факту залежить виникнення особистих майнових прав заявника, а законом не визначено іншого порядку їх встановлення, а також той факт, що заявник має на меті встановити факт смерті ОСОБА_2 для отримання свідоцтва про смерть та для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно законодавства України, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 95, 263-265, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа : Павлоградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті, у порядку ст. 317 ЦПК України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, що проживала та була зареєстрованою за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, селище Білоріченський, вул. Леніна, 38/2, яка померла 12 вересня 2018 року в Луганській області, Лутугинського району, селище Білоріченський, Україна, причина смерті хронічна ішемічна хвороба серця.
Рішення, відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя С. Г. Юдіна